Щороку, у День української писемності та мови, українці збираються, щоб разом написати Радіодиктант національної єдності. Цьогоріч він відбудеться у понеділок, 27 жовтня, об 11:00.

Саме тоді тисячі українців сядуть за столи, відкриють зошити — і почнеться єдиний у своєму роді мовний марафон.

Де слухати трансляцію

Диктант звучатиме на:

  • на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
  • наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • у застосунках suspilne.radio та «Дія».

Тож долучитися можна з будь-якої точки планети — достатньо мати інтернет або радіоприймач.

Фото: Канва

Хто напише текст та хто його читатиме

Авторкою цьогорічного Радіодиктанту стане Євгенія Кузнєцова — українська письменниця, перекладачка й науковиця. До списку її найбільш відомих творів входять: «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі», а також нонфікшн «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія».

Тему диктанту поки що тримають у таємниці, але обіцяють, що він буде не схожий на жоден попередній.

Текст диктанту озвучить народна артистка України, акторка та телеведуча Наталія Сумська.

Фото: Канва, вікіпедія, радіо Свобода

Як писати диктант

Писати можна де завгодно — вдома, на роботі, на навчанні, у кафе, бібліотеці чи книгарні.
Щороку до акції приєднуються десятки локацій — від освітніх центрів і культурних просторів до підприємств і закладів освіти.

Навіть військові на службі часто долучаються, доводячи, що мова — це теж зброя єдності.

Досвід берестинців з написання минулих радіодиктантів

Учні, батьки та вчителі Берестинського ліцею №2 щороку долучаються до акції єдності. У 2024 році до написання Радіодиктанту приєдналися учні 10–11 класів разом з учителями. Для них це була нагода перевірити власну грамотність і стати частиною всеукраїнського флешмобу. Як зазначила вчителька української мови, Ярмухаметова Тетяна Юріївна, найскладнішими для учасників виявилися пунктуація та написання окремих слів — тож було над чим працювати.

Фото: Канва

«Я писала радіодиктант, коли навчалася у 7 класі, ще до повномасштабної війни. Перша, як на мене, проблема в тому, що з одного боку ця акція справді потрібна, але з іншого — вчителі не дуже залучають до неї дітей у школах», — ділиться досвідом про написання диктанту школярка Світлана.

Вона ж розповіла, що сам процес написання був складним, бо всі, хто читав диктант єдності, робили це дуже швидко, й тому часом було незрозуміло, де ставити розділові знаки.

З цього випливає друга проблема, яку відзначила Світлана: нерівність, бо пишуть усі — незалежно від віку, досвіду, навичок, а діти, на відміну від дорослих, не завжди здатні писати швидко.

І третя проблема на думку школярки: діти самі рідко хочуть долучатися. Їм нецікаво чекати результатів чи шукати інформацію про це в новинах.

«Мені здається, що ця акція справді потрібна, особливо зараз. Українська мова — це те, що дуже важливо берегти й підтримувати. Тим більше останні роки тексти диктантів часто про війну, дім, про цінності — і це справді об’єднує», — підкреслює Світлана.

Але вона вважає, що варто було б зробити вікові категорії. Було б чесніше та справедливіше, якби результати й нагородження розділяли за віком. Окрім того, якби вчителі активніше залучали школярів — можливо, навіть через оцінки чи невеликі заохочення, це додало б дітям мотивації писати.

Кірієнко Наталія Іванівна, вчителька української мови Берестинського ліцею №4, також поділилася враженнями:

«Всеукраїнський радіодиктант національної єдності вчителі та учні нашого ліцею традиційно пишуть, і я також. Щоб текст диктанту зацікавив і дітей, і дорослих, він повинен бути невеликим за обсягом, сучасним за змістом, обов’язково сюжетним і не занадто ускладненим розділовими знаками. Невелика кількість учасників флешмобу пише диктант національної єдності без помилок, і це свідчить про те, що пунктуація попередніх текстів складна. Але ж суть диктанту не в перевірці грамотності, а в популяризації рідної мови. Крім того, під час написання диктанту надзвичайно важлива роль диктора: якщо диктор читає дуже швидко, не встигаєш за ним і, звісно, бажання дописати не виникає.

Чи об’єднує цей вид роботи? Звичайно, він об’єднує, як і об’єднує святкування Різдва, Великодня. Це традиції. І диктант став однією із традицій українців».

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram!

Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та район!