Досі думаєте, що бібліотека — це тихе місце з купою шаф, де нічим зайнятися, окрім читання? Тоді ви не відвідували Публічну бібліотеку Берестинської міської ради.
Журналістка Берестин.info поговорила з директоркою Тетяною Дмитренко, яка також є поетесою та авторкою збірок, членкинею Національної спілки журналістів України та дізналася про літературне життя міста і громади. Театри, поетична студія, літературні вечори та яка ж родзинка саме нашої бібліотеки? Всі відповіді нижче.
Люди читають книжки вже по третьому колу
— Як давно ви вже працюєте в Публічній бібліотеці Берестина?
— З 2012 року. Сім років була бібліотекаркою, а наприкінці 2019 року стала директоркою. Зараз у мене вже другий термін. Мені взагалі важко уявити своє життя без цього постійного руху, без організації всього для когось, без спроб щось покращити для людей. У мене це добре виходить. Я вважаю, що знаходжуся на своєму місці.
Публічна Бібліотека Берестинської міської ради
— Які тенденції у читанні ви помічаєте серед мешканців міста?
— Як не дивно, у нас збільшилося коло читачів. Переважно це завдяки людям, які прийшли до нас з інших районів. Зрозуміло, не в кожного є комп’ютер чи можливість його придбати, або ж крутий телефон. Здебільшого дорослі запитують художню літературу, романи, детективи. Фантастику — діти та підлітки.
До нас приходять, бо в бібліотеці є комп’ютери. Колись ми виграли телеміст, пов'язаний із технологіями, і завдяки цьому нам залишилися комп’ютери. Вони зараз стоять у читальній залі, і люди ними активно користуються. А якщо вже приходять за комп’ютерами, то й книги, звісно, стають потрібними.
Єдина проблема — дуже маленьке забезпечення літературою. Постійно доводиться викручуватись і шукати можливості, щоб хтось допоміг докупити книги. На жаль, коштів не вистачає, адже книги зараз дуже дорогі. Люди вже деякі книги читають по третьому разу. Нещодавно ми отримали нові художні видання за кошти нашої громади, планували навіть зробити виставку, але не встигли — читачі розібрали все ще до її організації.
Попит великий, люди хочуть щось сучасне, нове. Ми намагаємося забезпечити, але й цього недостатньо. Все впирається у брак коштів.
— Скільки зараз читачів у бібліотеці?
— У 2024 році ми мали 1 656 дітей серед усіх філій та 3 967 дорослих читачів. Що стосується відвідувань, то вони значно більші, адже люди можуть приходити кілька разів, і всі вони фіксуються. Так, відвідувань серед дітей по всіх бібліотеках було 12 422, а серед дорослих — 21 397.
Наш комунальний заклад «Публічна бібліотека» Берестинської міської ради об'єднує 12 бібліотек Берестинської громади, з яких 8 — сільські.
Час почитати книгу
— На які книжки більше майже немає попиту?
— Енциклопедичні видання майже не запитують, оскільки в людей є інтернет. Якщо раніше для пошуку відповідей люди приходили до бібліотеки, то зараз все можна знайти онлайн. Історичні видання або спеціалізовані книги зараз цікавлять тільки певних людей або фахівців.
Та й бібліотека наша переорганізувалася. Відвідувачі приходять не тільки за книгами, а й для участі в різних подіях.
Бібліотека — не лише про книжки
— Які заходи проводяться в бібліотеці?
— Ми маємо два лялькових театри. Перший «Казкарик» — це маленький дитячий ляльковий театр, розташований у Дитячій бібліотеці-філії. Другий — великий театр «Диваки», який ми створили на початку війни, він існує вже три роки. Зараз цей великий театр стоїть у нашому коридорі, хоча до початку повномасштабного вторгнення він був розташований в актовій залі, де тепер плетуть сітки.
Ляльковий театр «Диваки», новорічна виставаФото: Фейсбук Публічної бібліотеки Берестинської міської ради
Театр — це ніша, яку ніхто в нашій громаді не займав, і я вирішила, чому б бібліотеці не взятися за це. Якщо в «Казкарику» до війни діяла дитяча група, яка займалася підготовкою до вистав та брала участь в них, то сценарії для вистав «Диваків» я пишу сама. Ми шиємо ляльок, записуємо голоси та монтуємо аудіозаписи.
Минулого року ми відзначили 40-річчя нашого першого театру. Для цього ми поставили виставу «Кайдашева сім’я на новий лад» і представили її для дорослих на день бібліотек. Бо наш театр загалом працює не тільки з дітьми, але й з людьми старшого віку. Ми проводимо для них різні вечори й співпрацюємо з територіальним центром та нашими ветеранами.
— Чи проводяться у бібліотеці літературні клуби чи поетичні зустрічі? Як до них доєднатися?
Клуб — застаріле слово, зараз я називаю це студією.
У 2011 році я заснувала для дорослих літературно-поетичну студію «Обрій». Бо колись, ще у 2010 році коли я працювала в Клубі медпрацівників завідувачкою, то збирала всіх поетів, про яких чула. На той час нічого подібного не існувало. У 2010−2011 роках я запрошувала поетів на сцену клубу і для багатьох з них це був, мабуть, їхній перший досвід читання своїх віршів на публіці.
Однак це були зустрічі для вузького кола слухачів — медиків. Коли ж прийшла працювати в бібліотеку у 2012 році, в мене вже була база — ми продовжили наші зустрічі в бібліотеці, і з того часу коло відвідувачів значно розширилося.
На той час прийшлося бути не тільки організаторкою, а й наставницею багатьох поетів. Хтось прислухався до критики, хтось — ні. Це справа кожного. Але студія досі існує і зустрічається, бо артисту треба сцена.
Доєднатися до «Обрію» можна, звернувшись у Публічну бібліотеку до мене або до когось з присутніх працівників і вони підкажуть, що робити далі.
Також існують зустрічі в літературній вітальні «Зимові сторінки». Вони стали одним з упізнаваних брендів нашого міста. Це сезонний захід, який бере початок з 2012 року і відбувається кожної зими. Втім, на два роки брали перерву, бо COVID і війна разом з невідомістю зробили свою справу. Але у цьому році знову відродили їх. 31 січня відбулася зустріч.
Проведення «Зимових сторінок», 2025 рікФото: Фейсбук Публічної бібліотеки Берестинської міської ради
По секрету скажу, плануємо розширити формат та започаткувати літні заходи, щоб влітку також була можливість декламувати вірші, просувати різну писемну й не тільки творчість, відкривати для себе нові імена. Бо взимку твориться одне, а влітку — під зорями на відкритому повітрі це будуть зовсім інші враження.
— Хто найчастіше відвідує ці зустрічі?
— Зазвичай — прості люди, які, можливо, не так близькі до поезії чи іншого мистецтва, але вони приходять, щоб відчути щось нове, цікаво провести час. Своєю чергою приходять і творці. Музиканти співають, художники можуть виставити свої роботи, поети декламують вірші. Ми допомагаємо всім бути почутими та побаченими.
Останнім часом, попри оголошення у Фейсбуці про події, нових людей приходить мало, а мені б хотілося залучати більше активної аудиторії.
Фото: Фейсбук Публічної бібліотеки Берестинської міської ради
— Чи співпрацює бібліотека з місцевими письменниками?
— У нас на базі бібліотеки є «Палітра» — мій проєкт, заснований ще багато років тому. В рамках нього ми запрошували художників, письменників, поетів, музикантів, відомих спортсменів, лідерів думок, громадських активістів та знімали відеосюжети. Їх можна знайти на ютуб ТРК Центр.
Окрім того, в нашому фонді можна знайти збірки багатьох місцевих митців: Юрія Касілова, Галини Таран, Наталії Добринченко, Любові Новікової, Лідії Кир’яненко та інших. Мої також є.
У нашій громаді, і завдяки їй, щороку виходить альманах під назвою «Красноградські етюди». У ньому публікуються вірші місцевих поетів, гостей і наших земляків. Окрім поезії, в альманасі також можна знайти прозу. Упорядницею і редакторкою альманаху є членкиня Національної спілки письменників Галина Таран.
Поняття культурного дозвілля змінилося
— Люди скаржилися на брак культурного дозвілля в громаді, то вони просто не знають, що в нас є?
— Культурні заходи зараз здебільшого проводяться хіба що у вузькому колі однодумців. Організовувати публічні заходи та анонсувати їх офіційно неможливо. Воєнний час диктує свої правила, адже ми перебуваємо на території, де проводити відкриті культурні заходи не можна через безпекові ризики.
Тому зрозуміло, чому багато людей говорять, що їм не вистачає культурного дозвілля — у відкритому просторі воно просто відсутнє.
Ще одна проблема полягає в тому, що поняття культурного дозвілля для багатьох змінилося. Сьогодні це не обов’язково поезія, читання книг чи прослуховування музики. Молодь звикла до розваг: дискотек, інтерактивних подій. І саме цього зараз бракує.
Однак варто відзначити, що навіть у таких умовах творчі ініціативи не зникають.
— Що, на вашу думку, потрібно для популяризації читання та створення активної читацької спільноти саме в нашій громаді?
— Потрібно розвіювати міфи, що в бібліотеці нудно. Ми вже роздумували над цим і я вважаю, що молодь повинна активно долучатися до заходів, сама проявляти ініціативу. І добре, що в нашій бібліотеці існує молодіжний простір — «REDHUB» — ще одна родзинка нашого міста.
Але про молодіжний простір ми розповімо в наступному матеріалі.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та YouTube!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та район!
