Чому в холодну пору року одні хворіють без кінця, а інші проходять цей сезон майже без застуд? Чи справді причина в холоді, чи ми просто робимо типові помилки у щоденному житті?
Про те, як змінюється наш організм у холодний період, що насправді шкодить імунітету та які звички допомагають пережити осінь і зиму без ускладнень, журналістка Берестин.info поговорила з сімейною лікаркою Юлією Ткаченко.
Морозиво від болю у горлі
— Чому деякі люди взимку хворіють майже постійно, а інші — майже ніколи? Це справа імунітету чи є ще приховані фактори?
— Взимку люди дійсно частіше хворіють на ГРВІ та грип. Тут працюють одразу два головні фактори:
- ми більше часу проводимо у закритих людних приміщеннях;
- сухе повітря робить слизові вразливішими до інфекцій (у сухому повітрі краплі аерозолю далеко розсіюються і довго висять, чекаючи, доки їх вдихнуть).
На відкритому ж просторі є ще одна особливість: коли ми вдихаємо холодне повітря, судини носа звужуються, щоб зменшити втрату тепла. У цей момент клітинам місцевого імунітету складніше боротися з вірусами, які найкраще виживають за низьких температур.
Окрім того, стрес, втома, брак сну, недостатньо збалансоване харчування (брак вітамінів), хронічні захворювання знижують опірність імунної системи.
Прихованих факторів насправді немає. Адже запорука здоров’я в наступному:
- уникати скупчень у закритих приміщеннях, носити маску для зменшення розповсюдження вірусу для захисту себе та оточення;
- підтримувати оптимальні кліматичні умови приміщення: температура 18−22, вологість 40−60 %;
- частіше провітрювати приміщення;
- уникати торкання носа та очей;
- мити руки;
- уникати контакту з особами, що мають прояви інфекцій;
- дотримуватися етикету кашлю;
- вакцинуватися (наразі існує вакцина від SARS CoV -2, грипу);
- підтримувати фізичну активність, переглянути склад тарілки (зробити акцент на раціональному збалансованому харчуванні);
- вчасно звертатися за медичною допомогою, проходити chek-up у сімейного лікаря та не займатися самолікуванням.
Імунітет від мами до дитини.
— Чому діти й підлітки, здається, хворіють інакше, ніж дорослі? В чому різниця реакції організму?
— Наш імунітет поділяється на природний: вроджений (передається від мами до дитини), набутий (після перенесених інфекційних захворювань) та штучний: після імунізації, введення сиворотки.
Коли дитина приходить у цей світ — вона беззахисна перед безліччю інфекцій, оскільки її імунна система ще не знайома з потенційними агентами. Так, антитіла мами захищають дитинку перші 4−6 місяців, тому завжди акцентуємо увагу на грудному вигодовуванні, створенні колективного імунітету членів родини, вакцинації мами під час вагітності від вірусу грипу, кашлюку, ковіду, дотримання календаря щеплень дитинки.
З практики дуже часто чую від мам, діти яких відвідують дитячі колективи: «Ми вже втомлені, ми хворіємо майже постійно, дайте щось для підвищення імунітету».
Але я насправді завжди намагаюся заспокоїти та пояснити, що епізоди ГРВІ до 10−12 разів на рік — норма, за умови, що не супроводжується частими бактеріальними ускладненнями. Таким чином імунна система тренується, вона стикається з новими вірусами та відкладає їх собі у пам’ять, тому з віком частота ГРВІ зводиться до найменшої кількості.
— Чи правда, що холод сам по собі не викликає застуду, а тільки сприяє розвитку вірусів? Тобто «промерзлі ноги» — це міф чи реальність?
— Це моя улюблена тема. І знову наведу приклад, коли є скарги на біль у горлі, а я пропоную їсти морозиво, це викликає посмішку дітей і здивування дорослих. Я завжди наголошую на загартовуванні найменших, адже все починається з дитинства. Батьки бояться, що дитина ходить боса, а підлога холодна, що вип’є прохолодної води. А потім у підлітковому, дорослому віці гріє собі морозиво, бо від холодного болить горло. Загартовування посилює адаптаційні властивості організму до змін у довкіллі, особливо температурних перепадів, тренує захисні сили організму.
Холод дійсно при тривалому впливі має властивість знижувати опірність організму, він створює умови для активізації вірусів, але причиною застуд є саме віруси.
Загартування повинно йти з дитинства. Морозиво не спричиняє болю у горлі.
Підступний ворог — сухе повітря
— Як організм реагує на «хронічний холод» — наприклад, якщо в хаті постійно +16, а не +22? Це загартування чи прихований ризик?
— Наша нервова система є першою лінією захисту, коли надходить сигнал про зниження температури, відбувається звуження судин на периферії, щоб максимально зберегти тепло у тілі, от чому відразу відчувається холод у кінцівках і хочеться скоріше вдягти шкарпетки та рукавиці. До того ж додається тремтіння — це мимовільне скорочення м’язів, щоб нагріти тіло.
Коли ми неодноразово піддаємося впливу низьких температур, то наше тіло з часом пристосовується до даних показників термометра, оскільки ми маємо здатність до «акліматизації».
Найкомфортніше нашому тілу звичайно при температурі від 18 до 22 градусів та вологості від 40 до 60 %, де 16 градусів — це найнижча допустима температура, але важливо рухатися та бути одягненим, адже одяг виконує теплоізоляційну функцію (тим самим зменшує тепловіддачу).
Нижча температура буде сприяти переохолодженню та збільшенню вологості у приміщенні, що і собі є ризиком виникнення алергічних захворювань, захворювань органів дихання та загострення хронічних хвороб.
Найкомфортніша температура повітря — від 18 до 22 градусів Цельсія.
— Чи може надмірне використання обігрівачів і сухе повітря в кімнаті робити нас вразливішими до вірусів?
— Сухе повітря негативно впливає на наші слизові, а в першу чергу — слизову носа, оскільки вона є частиною імунної системи, а при пересиханні захисна функція погіршується, що полегшує проникнення вірусних частинок.
Під час прийому своїм пацієнтам найперше, що раджу — це зволожувати слизові оболонки: пити більше рідини, застосовувати сольові розчини для промивання порожнини носа, створювати правильні кліматичні умови кімнатного повітря.
— Як впливає різниця між теплими квартирами та холодом на вулиці на організм? Чи може такий «температурний стрес» виснажувати людину?
— Загалом, якщо людина створює оптимальні кліматичні умови кімнатного повітря (тоді організм адаптується до змін температури), одягається згідно з сезоном (багатошаровість, що особливо важливо у випадку з дітьми) то, виходячи на вулицю, організм не зазнає температурного стресу.
Якщо не дотримуватися цих умов, то внаслідок різкого температурного перепаду відбувається вплив на реологічні властивості крові, серцево-судинну систему, дихальну, особливо у людей, які мають хронічні захворювання.
— Чому саме восени та взимку ми відчуваємо втому й апатію частіше, ніж у теплі пори року? Це лише дефіцит вітаміну D чи щось складніше?
— По-перше, це зміна тривалості дня. Світло впливає на вироблення серотоніну — гормон радості, знижуючи його, та мелатоніну — гормону сну, підвищуючи його. Також, звичайно, зі зменшенням сонячного світла, зменшується рівень вітаміну D, який чинить вплив на імунітет, кісткову тканину, настрій.
По-друге, організм витрачає енергію на адаптацію до холодів. До того ж в осінньо-зимовий період зменшується кількість фізичної активності. Навіть грає психологічний фактор, осінь асоціюється з закінченням літа, початком навчання, роботи.
Як захистити себе від хвороб
Міцне здоров'я вимагає комплексного підходу.
— Ми часто чуємо про «підтримку імунітету». А чи реально його «зміцнити», чи це міф маркетологів, і насправді мова йде про зовсім інші механізми?
— Реально, адже для зміцнення імунної системи треба дотримуватися здорового способу життя, збалансованого харчування, достатньо спати (7−8 годин), підтримувати регулярну фізичну активність, загартовуватися, проходити профілактичні огляди у сімейного лікаря, уникати стресів (знаходити корисні способи розслаблення: йога, читання книг, прогулянки, співати, танцювати тощо), підтримувати нормальну вагу тіла, вакцинуватися, дотримуватися гігієни миття рук.
— Які є звички, що в холодну пору працюють проти нашого імунітету, навіть якщо ми вважаємо їх корисними?
— Постійне перебування у теплому приміщенні без свіжого повітря.
Люди вважають, що так «бережуть себе від холоду», але насправді це створює сухе середовище, що висушує слизові та полегшує проникнення вірусів.
Одягання «надто тепло». Надмірне укутування провокує перегрів і пітливість, а потім при виході на вулицю тіло швидко охолоджується, що шкодить імунітету.
— Які маленькі щоденні ритуали реально можуть допомогти пройти холодний сезон без хвороб, навіть якщо вони здаються дрібницями?
— Встановити регулярний графік сну, створити комфортне середовище для сну (темрява, тиша, прохолода), уникати стимуляторів (кофеїн, алкоголь) перед сном, обмежити використання гаджетів за годину до сну, створити розслаблюючу рутину перед сном та забезпечити регулярну фізичну активність протягом дня.
Не забувати про вологе прибирання, гігієну рук, особливо після відвідування громадських місць, використовувати засоби індивідуального захисту: маски, респіратори. Пити достатню кількість води, адже зволожені слизові — захищені слизові. І обов’язково не забувати турбуватися про свій ментальний стан.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та район!
