Важлива тема, яка цікавить всю Україну - християнство та православ'я. Молодь нашого міста теж цікавиться цією темою. У Краснограді багато сімей з різними світоглядами, психологічними особливостями, культурою, поглядами на шлюб. Це об’єктивно і суб’єктивно призводить до непорозумінь, суперечок, конфліктів. Частіш за все, батьки не правильно вирішуюь проблему стосовно дитини.
Молодь міста поцікавилась у журналістки Красноград.info та соціальної педагогині Красноградського педагогічного фахового коледжа Юлії Меркулової - чи можуть основи християнства поєднатися з основами психології і вирішити конфлікти між батьками та дітьми.
"Взуйте його черевики"
Ідея, від юних красноградців, поєднати основи християнства та психології, була дивною. В цілому, на питання: - Чи розумієте що таке православне християнство?- відповідь була одна: - Не дуже. Але, чи може християнство та психологія поєднатись і допомогти в вирішенні проблем між дітьми та батьками - для мене та Юлії завдання стояло нелегке. Крім того, в кожної людини бувають перепади настрою, стресові стани. Характери людей різняться аж так, що та сама ситуація одного може налякати, другого привести в захоплення, третього залишити байдужим, четвертого збунтувати.
Християнство та психологія. Три тижні працювали та шукали відповіді, правила, основи, які б допомогли батькам краще розуміти свою дитину. Наші поради, також, можна використати в рішенні конфліктів, які виникають між подружжям.
Поставте собі за мету відшукати вирішення будь-якого конфлікту, а не лише помиритися
Не поглиблюйте конфлікт, зупиніться, поки сонце не зайшло в гніві (Еф. 4. 26), шукайте шляхів примирення, а не доказів своєї правоти, перемагайте зло добром та не прагніть помсти. Святе Письмо навчає: «Не віддавайте злом за зло, образою за образу, а навпаки — благословляйте, знаючи, що ви на це і покликані, щоб успадкувати благословення» (І Пт. 3, 9).
Поважайте гідність вашого дитини, навіть якщо він не правий/не права, поставте себе в його становище «взуйте його черевики», щоб можна було його ліпше зрозуміти (див. Еф. 4, 32; Як. 3, 13).
Підшукуйте добрі слова, які ведуть до миру (див. Мт. 12, 36; Прип. 10, 12; Прип. 17, 27).
Не перетворюйте факти на звинувачення, а настанови — «в побої», не робіть поспішних звинувачувальних висновків, усе чиніть з любов’ю. Стосунки, які будуються на любові, зможуть знайти вихід з будь-якої ситуації (див. Прип. 19, 20, Рм. 14, 13).
Зрозумійте суть конфлікту, його корені, бажання і невдоволення дитини, намагайтеся зрозуміти і вирішити причину, а не боротися з наслідками (див. Прип. 8,13).
Не погрожуйте, не давіть силою, авторитетом, знаннями (див. Прип. 3, 31; Рм. 12, 19).
Не надійтеся тільки на свої сили, довіртеся Богові, використовуйте силу молитви. Якщо можливо, моліться удвох, протидійте лукавому вірою, молитвою та постом (див. Мт. 7, 7–11; Прип. 16, 7).
Вирішуйте конфліктні питання відразу після їх виникнення. За християнським світоглядом, у ситуації конфлікту саме чоловікові, як голові та відповідальному за клімат любові й свободи в домі, належить взяти ініціативу для розв’язання конфлікту, навіть якщо все почала дружина. Потрібно пам’ятати слова Ісуса, записані в Посланні до ефесян: «Чоловіки, любіть своїх жінок/родину/дітей, як і Христос полюбив Церкву». Отже, чоловікам сказати: «Поговорімо!» (Еф. 5. 25).
Замініть твердження «ти» твердженням «я». Твердження «ти» звучить як звинувачення і викликає позицію захисту. У конфліктних питаннях потрібно сказати: «Я відчуваю тривогу. Будь ласка, поговорімо про це».
Ніколи не кажіть: «Ти мене розсердив», оскільки ви сердитесь тому, що так реагуєте на ситуацію. Вам потрібно сказати: «Я серджуся» чи «Я почуваюся глибоко зраненим». Це показує вашій дитині, що вам погано, але звинувачення тут недоречне.
Визначте, стосовно яких питань у конфлікті ви погоджуєтеся і не погоджуєтеся. Спочатку скажіть йому/ їй, в чому погоджуєтеся з ним, а потім запитайте, у чому він з вами незгідний. Це допоможе з’ясувати суть ситуації.
Не чекайте від іншого змін, а перші проявляйте ініціативу для примирення та для вирішення конфлікту (див. Мт. 5, 23–24).
Усвідомлено завершуйте кожен конфлікт, просячи пробачення та вибачаючи. Це найважливіша частина вирішення конфлікту. Навіть якщо ви не праві лише на один відсоток, то й маєте просити пробачення за той один відсоток.
Пам’ятайте: час не виліковує ран, це може зробити лише прощення. Без прощення час тільки створить сприятливі умови для роз’ятрювання ран.
Юлія Меркулова - соціальна педагогиня Красноградського педагогічного фахового коледжу.Фото: Анжеліка Манучарян.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
