"Як же впливати на розвиток міста під час війни?" – запитали кореспонденти «Красноград.Info» у голови громадської організації "Офіс розвитку громад".
Фокус уваги містян повинен бути зміщений на допомогу військовим та постраждалим від війни, щоб активні жителі були готові й далі працювати над покращенням життя у місті та здійснювати громадський контроль за діяльністю влади.
Ми поговорили з Іваном Чубукіним, головою правління ГО «Офіс розвитку громад», тренером з проектного менеджменту та грантрайтингу. Серед іншого пан Іван надав практичні поради, як громада міста може залучати мешканців міста до співпраці та розвитку.
Малі міста та як їх розвивати
-Які основні виклики стоять перед малими містами у процесі їх розвитку?
- Розвиток маленьких міст прифронтових регіонів Харківщини, Чернігівщини, Сумщини, Запоріжжя, Миколаївщини та Одещини дуже відрізняються від малих міст західних областей таких як Львівська, Житомирська або Тернопільська.
Так, відмінність прифронтових маленьких міст є дуже велика. В першу чергу, головна задача – це створення безпечних належних умов для життєдіяльності громадян міста, що складається з різних аспектів: це і комунальні послуги (електропостачання, водопостачання, каналізаційні послуги), це й громадський транспорт, також будь-які дозвіллєві заходи для дітей та якісна освітня комунальна мережа. Тому, для цього нам потрібно збільшувати кількість ресурсів, залучених в громаду, щоб покращувати надання комунальних послуг, які отримують жителі громади. І тоді буде покращуватися життєдіяльність та задоволеність мешканців міста.
Іван Чубукін
-Які кроки потрібно зробити для розвитку міста?
- В цілому розвиток в громаді – це про можливість реалізації різних ініціатив мешканцями направлених на вирішення нагальних проблем міста Красноград або інших населених пунктів громади. Головною умовою розвитку громад наразі є збереження людей у громаді, щоб вони не виїздили в інші регіони або взагалі з країни, а залишалися у своїх містах. Цьому дуже сприяє отримання якісних комунальних, освітніх та дозвіллєвих послуг, які забезпечують гідне життя людини в маленьких міста. Тоді мешканці міста будуть відчувати комфорт та впевненість в тому, що їх життя є в “певній” безпеці.
Для кращого розвитку громади, я би звертав увагу на стратегічний підхід до розвитку громади. Для цього потрібно будувати стратегії розвитку, хоча б на два роки вперед. Це важко, через велику невизначеність у зв'язку з війною, а також через багато різних викликів, з якими стикаються люди сьогодні. Тому, пропрацювання стратегічних цілей громади і їх донесення до мешканців є допоміжним для залучення додаткового ресурсу для досягнення зрозумілого бачення майбутнього. Тоді різні групи людей в громаді зможуть долучатися до створення унікальних продуктів, які сприятимуть вирішенню нагальних проблем, що підсилить розвиток.
- Як залучити інвесторів до малих міст? Які інструменти або ініціативи використовуються для цього?
- Я не впевнений, що зараз взагалі є багато можливостей залучати бізнес інвесторів для малих міст, наприклад, Харківщини. Моя рекомендація - направляти наявні ресурси на підсилення та використання внутрішнього потенціалу в громаді. Маленькі міста легше розвивати, щоб вони залучали додаткові ресурси через реалізацію ініціатив та локальних проєктів в громаді, і тим самим, створювали додаткові робочі місця. Наразі ми бачимо переміщення підприємств з малих міст Харківщини на західну частину країни, це негативно впливає на наповнення бюджетів громади, і автоматично впливає на комфорт проживання мешканців в громаді.
Наразі необхідне максимальне підсилення діючих підприємців та бізнесів у громаді, для того, щоб вони залучали додаткові ресурси. Наприклад, зараз дуже багато різних програм, грантів на підсилення ФОПів, які направлені на створення нових робочих місць для нових жителів громади (переселенців, які є в громаді). Тому я би говорив про інструменти або ініціативи які використовуються в інших містах: створення координаційних рад, рад ВПО, офісів сталого відновлення та ін., які покращать прозорість, підзвітність, і координуватимуть діяльність всередині громади.
Також, хочу виділити найпершу річ, яка позитивно впливає на залучення додаткових інвестицій та ресурсів – це бренд міста! Він в першу чергу залежить від прозорості правил діяльності та зрозумілості алгоритмів дії людини, яка хоче стати підприємцем в громаді.
Треба розуміти та доносити жителям громади, що підсилювати внутрішній потенціал може кожен, наприклад купуючи каву в кав’ярні не обов'язково платити готівкою або перекидати кошти на особистий номер картки власника/співробітника, а просити встановити термінал для розрахунку карткою, і тоді громада отримує додаткові податки, які підуть покращення для вас якості життєдіяльності.
- Наскільки важлива роль активності містян у розвитку міста?
- Дуже важлива, бо в першу чергу, чим активніші громадяни, тим активніша громада, і чим активніша громада, тим більше можливостей з’являється по залученню додаткових ресурсів до громади.
Наприклад зараз велика кількість проєктів та програм міжнародної технічної допомоги орієнтовано на Харківщину, в тому числі на малі міста.
Кошти виділяються на підтримку різних ініціатив громади, як гуманітарних, інфраструктурних так і освітніх. Тому важлива роль – залучити громадян до участі в розвитку своєї громади.
Ми маємо розуміти, що стратегічна ціль нашої країни, куди ми рухаємося – членство в Європейському Союзі. А для країн Європейського Союзу важливою є активна участь громадян в розвитку своїх громад, долученість до діяльності та підсилення органів місцевого самоврядування, бо саме там найлегше знайти правильне рішення, тому що люди проживають в цій громаді і знають, що треба зробити. Задача людей не тільки жити своїми думками і цілями, а звертати увагу на громаду, що відбувається навколо.
Громадський сектор повинен створювати можливості для того, щоб підвищувати активізацію громадян через різні неформальні школи, клуби, координаційні ради, втілювати різні просвітницькі заходи. Максимально допомагаючи людям зрозуміти, як вони можуть допомогти місту, ми будемо стимулювати якісну взаємодії на рівні громади, що буде допомагати залучити додаткові грантові ресурси.
А відкриття в громаді різних наукових лабораторій, молодіжних центрів, клубів по інтересах, дозвіллєвих освітніх центрів сприятиме відчуттю задоволенності та закоханості у свою громаду.
Що варто реалізувати в Краснограді та з чого починати
- Які конкретні проекти були успішно реалізовані у вашому місті за останні кілька років? І щоб ви порадили реалізувати у Краснограді?
- Якщо говорити про конкретні проекти, то найкращий приклад – Рада ВПО. Вони створюються в громадах, які прийняли велику кількість переселенців для того, щоб допомогти донести потреби людей та соціалізувати їх в нових громадах. Важливо створювати майданчики для комунікації з новими жителями громади, адже вони приїхали з інших міст, і бачили інший досвід в своїй громаді, який можна перенести до себе. Все це можна реалізовувати через різні проєкти освітнього характеру: «Школа проєктного менеджменту», «Школа лідерства», «Школа активізації громадян», «Школа відновлення громади». Також актуальними є профорієнтаційні програми, які наразі є актуальними для нових жителів громади, через зміну середовища і потреб.
Також, гарним інструментом активізації жителів громади є громадський бюджету - це коли жителі громади можуть подати ідеї проєктів на покращення громади, потім проводиться голосування через різні платформи і визначаються проєкти-переможці, які впроваджуються в громаді. Це сприяє відчуттю самореалізації та залученості жителів до процесу управління громадою.
Гарними проєктами для молоді з прифронтових регіонів є різні експедиції та мандрівки до інших міст в Україні, де вони знайомляться з іншими представниками активної молоді та досліджують їх кращі практики, тим самим надихаючись творити зміни в себе в громаді. Наша задача стимулювати та допомогти бажаючим в громаді реалізовувати власні ідеї, бо вони краще знають чого не вистачає.
Як же впливати на розвиток міста під час війни?
- Як ви залучаєте молодь до розвитку міста? Які програми або ініціативи спрямовані на це? І які успіхи?
- Для активізації молоді в громаді важливо бачити горизонт, логіку розвитку і створювати програми підтримки.
Треба починати зі створення базовою молодіжною інфраструктури: створення шкільних самоврядувань при школах, створення молодіжних центрів та просторів в громаді, а також створення молодіжних рад. Потім, необхідно залучати різні молодіжні програми та проєкти, які реалізуються в Україні за підтримки міжнародних партнерів. Наприклад,UNICEF - це Дитячий фонд ООН, який підтримує ряд різних молодіжних ініціатив, освітніх програм та культурно-дозвіллєвих подій. Участь молоді в подібних програмах буде давати, їм можливість самореалізуватися, знаходити друзів, навчатися реалізовувати власні проєкти, здобувати практичні навички по управлінню командами та роботі з партнерами.
Співпраця та розвиток під час війни
- Як війна вплинула на розвиток маленьких міст?
Це дуже складне питання. Те, що я бачу за власним спостереженням, то розвиток малих міст починає гальмувати через те, що частина людей виїхала, а інша частина, що приїхала до громади, ще не спеціалізувалася. Важливо включати внутрішньо переміщених осіб в процеси життєдіяльності міста, щоб вони не просто проживали в містах, а починали адаптовуватися та інтегруватися в громаду з можливістю впливу на процеси в громаді.
Важливою задачею залишається забезпечення безпечних умов для отримання якісних комунальних, освітніх та дозвіллєвих послуг для жителів громади. Маленькі громади постійно стикаються з такими викликами, як наскільки лікарні, комунальні підприємства, садочки та інша комунальна інфраструктура автономна та забезпечена всім необхідним для функціонування під час війни? Адже, пропрацювання ризиків та підготовка до них є вкрай важливим питанням не тільки для влади, а й для кожного жителя, який проживає в громаді. Тому, чим більше людей буде усвідомлювати, що якість проживання в громаді залежить від діяльності кожного, чим більше буде всіляких можливостей для участі в прийнятті рішень в громаді, та чим активніше буде все населення цих населених пунктів, тим спроможніше буде вся громада до подолання наслідків війни.
- Чи є у вашому місті приклади співпраці з іншими містами або регіонами для реалізації спільних проєктів? І як це знаходити?
- Співпраця з іншими містами та регіонами – це важливе питання для сьогоднішніх громад з прифронтових регіонів. Наразі існує багато різних асоціацій міст, громад, мереж спрівпраці та інших майданчиків для співпраці в середині країни. Але я би рекомендував дивитися та виходити на міжнародну співпрацю з містами та громадами з інших країн, шукати міста-побратими, виходити на співпрацю з міжнародними благодійними фондами та організаціями закордоном, щоб залучати додаткові ресурси в громаду під час реалізації спільних проєктів.
Головна проблема в реалізації таких проєктів, є пасивність громади та відсутність достатньої кількості активних жителів, які б могли долучатися до реалізації та участі в цих ініціативах. Міжнародні партнери зацікавлені в пошуках сталих партнерів, які можуть якісно реалізувати проєкт, тому маючи актив громади, якісний бренд громади, а також необхідну соціальну інфраструктуру, наприклад молодіжну, можна залучати додатковий ресурс на вирішення різних соціальних проблем, підвищення потенціалу громади, створення нових робочих місць, а також покращенню комфортних та якісних умов життя для мешканців громади.
- Ваші поради для розвитку міста Красноград та й загалом маленьких міст? І як потрібно планувати майбутнє?
- Якщо говорити про загальні поради для маленьких міст, то я би рекомендував починати зі створення інфраструктури для активізації громадян та їх участі в житті громади (волонтерські центри, молодіжні центри, центри для людей похилого віку, профорієнтаційні центри, центри соціальної підтримки населення та інші).
Друге - це організація та проведення активностей з неформальної освіти та просвіти людей (навчальні та тренінгові програми по проєктному менеджменту, комунікації, молодіжному активізму, психологічної підтримки та інші).
Третє, це об'єднуватися в ініціативні групи: створення громадських організацій, об'єднань по інтересам, волонтерських рухів, гуманітарних рухів, будь-яких спрямувань, в рамках яких ви можете реалізовувати спільні проєкти та ініціативи.
Четвертий напрямок - це створення прозорих умов для підтримки локальних ініціатив цих уже об'єднаних організацій, наприклад запровадження вищезгаданого громадського бюджету.
Наразі головний орієнтир маленьких громад – це залучення зовнішніх ресурсів та розвиток внутрішнього потенціалу.
І цьому може допомогти спільне стратегування активної громадськості та представників органів влади в громаді, для того, щоб визначити основний фокус розвитку громади, та які спільні зусилля та кроки ми маємо зробити для досягнення цих стратегічних цілей. Окремо подумати про те, як ми можемо розвинути потенціал всередині громади. Тобто, залучаючи ці зовнішні ресурси, можна створювати локальні програми розвитку, які включатимуть підтримку діючих бізнесів та ініціатив. В цьому, доречі, може допомогти створення в громаді профільної громадської організації, яка б зайалася написанням грантових проєктів та зовнішньою партнерською взаємодією, наприклад ГО “Фонд громади Краснограда” або інше.
Важливо залучати жителів громади до планування розвитку громади, тоді в процесі вони будуть долучатися до досягнення поставлених цілей.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
