Медіаторкии Красноград.info організували та провели перший круглий стіл на тему: «Як налагодити комунікацію між владою і громадою? Розвиток інфраструктури для активної громадської участі», куди запросили владу та мешканців міста.
Під час обговорення учасники круглого столу зійшлись думці, що в нинішніх умовах дієво буде збирати думки мешканців у форматі гугл-форм. При тому Світлана Кривенко зазначила, що перед війною в міській раді розглядався формат спілкування з мешканцями у вигляді “Ранкової кави з мером”, де кожний охочий міг поставити своє питання.
Також присутні звернули увагу, що варто подумати і про мешканців сіл громади і старших людей, які не мають доступу до онлайн-інструментів. Лунали також думки про анонімну скриньку, куди можна опускати лист із пропозицією чи питанням, але в такому випадку не буде вже чіткого зворотного зв'язку.
На заході були присутні:
- міська голова Краснограда Світлана Кривенко,
- представниця влади Марина Шейка,
- волонтерка Ольга Пащенко,
- представник Червоного хреста Вадим Гарбузов,
- член БФ «1654» Владислав Крамар,
- членкиня ради старшокласників Вікторія Овчаренко
- експертки-медіаторки Світлана Петрова та Юлія Ісаєнко.
Під час круглого столу учасники обговорили та шукали відповіді на такі питання (для зручності – клікайте на питання та вас перекине в ту частину тексту, де про це йде мова):
- Як можливо покращити відкритість та доступність інформації про діяльність влади?
- Як зробити владу відкритішою?
- Чи варто створити та забезпечити доступ містян до онлайн-платформ для громадських обговорень та прийняття рішень?
- Створення громадських просторів та центрів активності для обміну ідеями та ініціативами.
- Розвиток механізмів зворотного зв'язку для ефективної співпраці влади і громади.
Як пройшов круглий стіл та про що говорили – читайте та дивіться далі
Комунікація між владою і громадою
Юлія Ісаєнко зазначила, що від місцевого самоврядування залежить повсякденне життя людей у громаді, доступ до послуг, вплив на побудову інфраструктури. В умовах війни органи місцевого самоврядування для багатьох стали важливою опорою. Щоб люди розуміли, що відбувається у громаді, підтримували її діяльність, довіряли – необхідна ефективна комунікація.
Комунікація приносить результати, коли вона системна і постійна. А керівникам, відповідальним за комунікацію з громадськістю та мешканцями, важливо знати правила комунікації та особливості її планування. Тому для зрозумілого і системного інформування, переконання та залучення людей «круглий» стіл вчить комунікаційників та лідерів громад розробляти дієві комунікаційні плани.
«Комунікація – це ефективний управлінський засіб розвитку та реалізації заходів необхідних для досягнення поставлених цілей у громаді. Тому комунікативна діяльність має застосовуватися стратегічно, бути продуманою, систематичною, регулярною та належно контролюватися. Стратегічна комунікація – це зв’язок правильного меседжу (послання) з відповідною цільовою аудиторією релевантним способом», – пояснила Юлія Ісаєнко.
Круглий стіл в Краснограді
Світлана Петрова закцентувала на тому, що комунікація – це двосторонній процес, і для успішного спілкування необхідний підхід, орієнтований на аудиторію, який забезпечує чуйний зворотний зв’язок, а не односторонню передачу інформації. Стратегічні комунікації – це управлінський підхід, при якому комунікації стають інструментом досягнення цілей (поточних чи майбутніх) та реалізації завдань для налагодження конструктивного діалогу та партнерства в громаді між владою, громадськістю та бізнесом.
«Ще одним важливим аспектом є те, що стратегічні комунікації – це ще й діяльність з вивчення громадської думки, метод залучення громадськості до процесу прийняття рішень на локальному рівні, моніторинг настроїв у громаді, а також забезпечення міжособистісного діалогу між керівниками та жителями громади», – додала вона.
Завдання комунікаційної стратегії:
- Домовитися про спільне бачення – погодити, як саме комунікації сприятимуть досягненню цілей розвитку громади , визначити спільні цілі, інтереси, потреби та проблеми, що стосуються комунікацій.
- Провести діагностику – систематизувати наявні заходи, процеси, ресурси тощо.
- Визначити головне, сфокусувати зусилля – в умовах обмежених ресурсів пріоритезувати цілі та напрями.
- Позбутися зайвого – чесно визнати, які підходи та діяльність слід змінити або припинити зовсім.
- Організувати роботу – спланувати ресурси та процеси для досягнення стратегічних цілей.
- Домовитися, що ми вважаємо успіхом – встановити реалістичні очікування та запровадити критерії оцінки.
- Налагодити зворотний зв'язок між місцевим самоврядуванням та цільовими групами, залучити мешканців до процесу прийняття рішень у громаді.
- Посилити промоцію громади та її органів місцевого самоврядування як ззовні, так і в середині громади.
Круглий стіл в Краснограді
«Ефективна комунікація передбачає активну участь мешканців у прийнятті рішень та вплив на розвиток громади. Громади повинні створити механізми для залучення волонтерів, мешканців, громадських обговорень та інших форм участі. При правильному підході подібні ініціативи стають чудовим інструментом для самопрезентації місцевих депутатів і розбудови власного позитивного іміджу. Першим кроком до побудови ефективної комунікації є розуміння потреб та очікувань мешканців. Громада активно залучає своїх жителів до процесу прийняття рішень, проводить опитування та громадські слухання. Це дозволяє отримати цінну інформацію про те, що є пріоритетним для мешканців та які проблеми потребують уваги та вирішення», – зазначила Світлана Кривенко.
«Найчастіше всі побажання щодо спілкування молоді та громади ми дізнаємося під час спілкування між собою, як правило у соціальних мережах. Найактивніші молоді люди висловлюють побажання, а вже інші обговорюють та висловлюють свої думки. Найчастіше спілкування з місцевою владою відбувається через електронну пошту, соціальні платформи та месенджери», – розповіла про свій досвід Вікторія Овчаренко.
«Спілкування з владою відбувається найчастіше через електронну пошту та особисті телефонні розмови. Бо, якщо треба найшвидше з’ясувати певне рішення – то телефонна розмова це простий та швидкий спосіб. Але набагато простіше здійснювати комунікацію під час особистої зустрічі та обговорення певних питань», – сказала Марина Шейка.
«Дуже часто використовуємо офіційне спілкування з використанням електронної пошти, соціальних месенджерів, але як і у попередніх респондентів – живе спілкування – самий дієвий спосіб вирішення певної проблеми», – розповів Вадим Гарбузов.
«У своїй сфері діяльності використовуємо лише безпосередньо живе спілкування. Коли не треба довго чекати відповіді на питання, а треба у дуже короткі терміни знайти рішення певної проблеми. Окрім цього під час «живого» спілкування можна отримати нові знайомства з різними членами місцевої влади», – пояснив Владислав Крамар.
Як зробити владу відкритішою?
Світлани Кривенко зазначила, що в міськраді постійно намагаються знайти шляхи покращення спілкування мешканців громади та влади. Перед початком повномасштабного вторгнення хотіли реалізувати рубрику «Ранкова кава з мером» - де кожен охочий міг би прийти на зустріч та в простій, неофіційній обстановці обговорити всі питання, що виникли у громаді.
«На жаль, це поки що залишилося в планах. Але створення чат-Бота спілкування міської влади з громадою вже відбувається», – додала вона.
За словами Юлії Ісаєнко, відкрите, постійне спілкування влади з місцевими мешканцями, це дуже добре. Але не треба завжди бути «відкритими» - слід залишати ще деякі питання для загального обговорення, треба вчитися делегувати повноваження, збільшувати штат комунікації, чітко визначати повноваження та дії. Не слід забувати про осіб, хто має певні проблеми у стані здоров’я, хто хотів би прийти на спілкування, але враховуючи фізіологічні відмінності фізично не може це зробити. Тому варто не забувати про сучасні онлайн-конференції для того, щоб люди з обмеженими можливостями мали змогу теж висловити свою думку.
Круглий стіл
«Найголовніше для влади – це бути почутим як місцевими мешканцями, так і владою. Лише коли один одного можуть почути, зрозуміти проблему, знайти шляхи вирішення – тоді можна все досягти», – вважає Владислав Крамар.
«На мою думку для більшості мешканців громади найпростіше було би для спілкування з місцевою владою – створення Гугл-форми, яка давала можливість висловити свої власні побажання, проблеми та намітити шляхи вирішення», – зазначив Вадим Гарбузов.
А от Марина Шейка вважає, що окрім офіційних засобів спілкування можна розпочати висвітлювати матеріали в соцмережах.
«Все залежить від людини та бажання вирішити певну проблему. Тому, якщо треба кожен буде намагатися використовувати будь-який спосіб спілкування задля досягнення певної мети», – додала Вікторія Овчаренко.
Ефективні канали зв’язку між владою і громадою
На думку Юлії Ісаєнко, міська влада використовує різні шляхи комунікації з громадою, головне – не забувати про всі верстви населення не залежно від статті, виду діяльності та соціальних поглядів. Ефективна комунікація передбачає активну участь мешканців у прийнятті рішень та вплив на розвиток громади. Громадам можна створити механізми для залучення волонтерів, мешканців, громадських обговорень та інших форм участі. Бюджети міських ініціатив – чудовий приклад ефективного залучення громади до проєктів, які покращують життя кожного.
При правильному підході подібні ініціативи стають чудовим інструментом для самопрезентації місцевих депутатів і розбудови власного позитивного іміджу. Мешканці, які відчувають, що їхні голоси мають силу, а потреби – враховуються, більш схильні підтримати проєкти та ініціативи, що сприяють розвитку громади.
«Активна участь мешканців не лише покращує якість рішень, але й зміцнює відчуття громадської довіри та причетності до розвитку громади. Розуміння потреб мешканців, використання різноманітних комунікаційних каналів, прозорість та активна участь мешканців – це ключові складові успішної комунікації. Якщо вона вдасться, ви неодмінно побачите плюси для розвитку громади, які полягають у збільшенні задоволеності мешканців, підвищенні громадської підтримки та стимулюванні інноваційного розвитку громади. Громада ставатиме впливовою, у неї з’явиться власний голос та, можливо, навіть впізнаваний імідж», – пояснила вона.
За словами Світлани Петрової, використання різних соціальних платформ, Гугл-форм та різних способів комунікації лише покращує взаємодію місцевої влади та мешканців громади. Але не слід забувати про людей які мають проблеми з інтернетом, не високі характеристики телефону або відсутнє покриття мобільного інтернету.
«Створення чіткого механізму взаємодії влади на певні питання мешканців громади, визначення певного сектору, хто буде займатися та хто конкретну певну відповідь на результат. Щоб реально кожен мешканець міг чітко висловити свої побажання, але головне, щоб було реально, а не анонімно», – Вадим Гарбузов.
Круглий стіл в Краснограді
Онлайн-платформи для громадських обговорень
Кожен з нас може покращити життя у місті й ми говоримо про певні процеси: від заміни лампочки у під’їзді до використання інструментів громадської участі для впливу на рішення місцевої ради.
Звісно, війна та спільний кордон з країною-агресором ускладнюють та обмежують деякі з таких можливостей. І якщо лампочку ми можемо замінити у будь-який момент, то використання деяких інструментів – законодавчо обмежено на період дії воєнного стану. Наразі фокус уваги містян зміщений на допомогу військовим та постраждалим від війни, але активні жителі готові й далі працювати над покращенням життя у місті та здійснювати громадський контроль за діяльністю влади. Як забезпечити доступ містян до онлайн-платформ для громадських обговорень?
«Попри війну та обмеження, за наявності бажання та активних дії – вливати на розвиток міста можливо й зараз. Містяни можуть використовувати такі інструменти як публічні консультації, брати участь у громадських обговореннях, створювати органи самоорганізації населення, організовувати зустрічі ініціативних груп, а також подавати електронні петиції. Ще однією з можливостей для мешканців є комунікація з депутатами, наприклад – доручення виборця», – вважає Вадим Гарбузов.
Владислав Крамар звернув увагу, що використовуючи інструмент електронної петиції, важливо пам’ятати, що для досягнення певного результату потрібен комплексний підхід, адже петиція сама по собі не принесе рішення. Петиція – це інструмент для визначення суспільного запиту, її цільова аудиторія – не міська рада, а суспільство. Якщо люди почнуть говорити про проблему, а журналісти напишуть про неї, то це більше впливатиме на владу.
Круглий стіл в Краснограді
«Існує стандартний набір процедур громадської участі, які, як правило, відображають у статуті: громадські слухання, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, дорадчі органи, електронні петиції, громадські експертизи, публічні консультації, різні форми участі в бюджетному процесі. Але цей перелік не є вичерпним, громади можуть додавати інші форми громадської участі, які планують використовувати. І ще раз підкреслюємо, механізми використання цих процедур громади регламентують, виходячи із власних інтересів і враховуючи місцеві особливості», – сказала Марина Шейка.
Громадські простори та центри активності для обміну ідеями
Після перемоги в Україні розпочнеться відбудова та удосконалення міст. Серед них важливе місце в міській інфраструктурі займатиме створення територій для дозвілля містян, яке зветься громадський простір. Які саме громадські простори можуть бути втілені у життя?
Вадим Гарбузов зазначив, що міський простір – це спільна власність його жителів, тому просторове планування має бути демократичним процесом, який дозволяє громаді брати у ньому участь. Опитування для цього можна проводити як офлайн, так і онлайн. Органи або організації, відповідальні за планування, мають інформувати мешканців про майбутні проєкти й дати можливість громадськості долучатися, впливати на ухвалення рішень і робити свій внесок.
Круглий стіл в Краснограді
«Доступність та інклюзивність якісного громадського простору – це не тільки про пандуси та відсутність бар’єрів, а й про створення середовища, у якому від початку рівномірно враховані інтереси різних груп користувачів, особливо малозахищених – літніх людей, дітей, людей з інвалідністю», – вказала Ольга Пащенко.
«Під час війни жителі зіткнулися з проблемами та слабкими сторонами проектування громадських просторів. Щоб зробити ці місця безпечними, фахівці радять обладнати або переобладнати укриття поблизу громадських зон. Встановити додаткові захисні споруди, адже часто громадський простір розташований поза зоною доступності укриття, або з утрудненим доступом до нього, або туди неможливо дістатися за короткий проміжок часу», – вважає Шейка Марина.
Розвиток механізмів зворотного зв’язку для ефективної співпраці влади й громади
За словами Ольги Пащенко, оптимальний підхід до комунікації з громадою передбачає розробку комунікаційної стратегії та плану дій. Комунікаційна стратегія визначає мету і спрямована на довгостроковий успіх. Вона допомагає зрозуміти цільову аудиторію, враховуючи її потреби, очікування та пріоритети. Ще дозволяє створити і визначити ефективні комунікаційні канали та виділити ключові повідомлення, що максимально відповідатимуть потребам мешканців.
«Крім того, комунікаційна стратегія дозволяє визначити механізми для зворотного зв’язку, що є важливим компонентом взаємодії з громадою. Це надає мешканцям можливість ставити власні питання, висловлювати пропозиції та обурення, а вам – можливість реагувати на них та точніше розуміти потреби громади. Тому – це важлива ініціатива, що допомагає забезпечити успіх та розвиток громади на довгостроковій основі», – зазначила вона.
За словами Вадима Гарбузова, першим кроком до побудови ефективної комунікації є розуміння потреб та очікувань мешканців. Громадам слід активно залучати своїх жителів до процесу прийняття рішень, проводити опитування та громадські слухання. Це дозволяє отримати цінну інформацію про те, що є пріоритетним для мешканців та які проблеми потребують уваги та вирішення.
«Громаді необхідно активно використовувати різноманітні комунікаційні канали для забезпечення доступності інформації для всіх мешканців. Це можуть бути веб-сайти, соціальні медіа, електронна пошта, мобільні додатки тощо. Різні канали забезпечують можливість вибору мешканцями зручного способу отримання інформації та залучення до діалогу», – зазначив Владислав Крамар.
«Розуміння потреб мешканців, використання різноманітних комунікаційних каналів, прозорість та активна участь мешканців – це ключові складові успішної комунікації. Якщо вона вдасться, ви неодмінно побачите плюси для розвитку громади, які полягають у збільшенні задоволеності мешканців, підвищенні громадської підтримки та стимулюванні інноваційного розвитку громади», – додала Марина Шейка.
Успішність будь-якої громади нерозривно пов’язана з якістю комунікації між її представниками та мешканцями. Незалежно від розміру чи типу громади – хай то місто, селище чи село – здатність ефективно спілкуватися та слухати мешканців є вирішальним фактором. Головна умова співпраці громади та влади – вміти вислухати, бути почутим та надати роз’яснення для вирішення проблеми.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
