Комунікації в процесі функціонування органів державної влади відіграють важливу роль у прийнятті управлінських рішень, які своєю чергою впливають на рівень життя громадян. Ефективність даних рішень залежить від багатьох факторів, зокрема від розуміння причин та рівня схвалення населенням обраних методів, що використовуватимуться для розв’язання певних проблем або виконання поставлених задач.
Ми поговорили з головою правління громадської організації «Центр права та посередництва» та керівником Геоінформаційної системи моніторингу, аналізу оцінки та вирішення конфліктів (ГІСМАОВК) Світланою Петровою, щоб зрозуміти, як необхідно знайти баланс у правовому регулюванні щодо інтересів не тільки суб’єктів правового регулювання, але й медіації – як явища, феномена, процедури та професійної діяльності. Серед іншого пані Світлана дала і практичні поради, як влада міста може з простих проєктів, заходів почати співпрацювати з мешканцями з розрізі правової грамотності.
Для чого потрібні медіатори в громадах
– Як ви оцінюєте сучасний рівень комунікації між владою та громадою в Україні?
– Якісні перетворення у характері правових відносин зокрема та суспільного життя загалом вимагають відповідних структурних перетворень у законодавстві та системі судоустрою, при цьому однією з помітних тенденцій суспільного розвитку є пошук нових, ефективних способів вирішення спорів, насамперед правових.
Дуже складно просто оцінити рівень комунікації між владою і громадою, бо спочатку, ми як медіатори, питаємо, хто така влада?
Тому що влада – це абсолютно різні гілки влади з різними функціями, з різними компетентностями. І точно така історія з громадою. Хто така громада? Тому що специфіка і влади, владних структур, і специфіка громади різна. Вона навіть в різних областях, в різних регіонах, різна. І тому коли кажуть, що відсутні там рівень комунікації, влади і громади, то можу сказати, що це абсолютне припущення та упередження.
Саме так і формуються міфи, з яких потім утворюється образ ворога, саме влада погана, влада погано працює і так далі. Якщо казати саме про різні комунікації, тому в кожній громаді є різний рівень комунікації з представниками влади. Чим вище рівень влади мається на увазі регіональна чи національна, тим дистанція між громадою і владою, звичайно, більша.
Медіація
– Що, на вашу думку, є основними перешкодами на шляху до ефективної комунікації між владою та громадою?
– Розвиток сучасного суспільства вимагає створення нових форм співпраці та взаєморозуміння, відповідно, потребує і нових форм комунікації, які характеризуватимуться ще більшою оперативністю, відкритістю, прозорістю, ефективністю та якістю. Наявність цих характеристик може забезпечити такий тип комунікації, учасники якої є рівноправними та активними, здатними не просто налагодити комунікаційні канали, які дозволять швидко передавати інформацію в обидва напрямки.
Є типові класичні проблеми, які можуть існувати в фундаменті цієї комунікації між владою та громадою.
По-перше, це різне сприйняття один одного. Нерозуміння звичайними мешканцями функціональних обов'язків тих чи інших посадових осіб.
Зазвичай такі проблеми можуть виникати при нерозумінні бюджетної політики, реальності того, що відбувається, податкового законодавства, функціональних обов'язків та зон відповідальності і так далі.
І дуже часто через цей образ ворога вся влада вважається корумпованою. Є таке упередження. Зазвичай людина, яка приходить до представника влади, у неї відразу є цей образ ворога.
По-друге, це, звичайно, рівень якості зворотного зв'язку між владою і громадою. До прикладу, дуже часто у нас представники органів влади можуть сказати:
– В нас є комунікація з громадою.
– Окей, яким чином вона відбувається?
– Ми публікуємо новини на своїх офіційних сторінках в соцмережі, але коментарі до публікації закриті. Ми ж громадау повідомляємо. От і є від нас зворотній зв'язок. А навіщо нам коментарі? Нехай пишуть офіційні звернення.
Чому так відбувається?
Звідси випливає, по-третє, це невміння слухати один одного, тому що люди достатньо часто можуть інтерпретувати якусь одну і ту саму інформацію, яку вони почують. Або чим менші громади, тим більше ми розуміємо, що люди один одного знають, починаються якісь плітки поширюватись. Хтось щось не дочув і починається викривлення інформації, і від цього страждає наша комунікація.
– Чи змінилась на вашу думку ситуація із порозумінням між владою і громадою під час війни? Як ви оцінюєте її перед повномасштабкою, у перший рік, зараз?
– Працюючи абсолютно в різних областях України, з точки зору свого досвіду, можу сказати, чим складніша безпекова ситуація в громаді – тим якісніша зараз комунікація між владою та мешканцями. Чим ближче громада знаходиться до зони бойових дій – тим комунікацію якісніша. Це стосується гуманітарних та безпекових питань. Громади, які знаходяться в більше безпечних регіонах мають інші приклади комунікації з владою. В таких громадах є певна дистанція з представниками влади.
Як медіатори працюють в громадах
Світлана Петрова
– Які конкретні методи медіації можуть бути корисними у взаємодії між владою та громадою?
– Медіація - це професійне посередництво по роботі з конфліктами, як їх попередження, так і врегулювання. Тому, медіатор буде допоміжний абсолютно в кожній громаді як незалежний посередник у конфліктах. Медіатор може ініціювати обговорення конфліктних чи проблемних питань в громаді, для цього він буде залучати всіх стейкголдерів до діалогу. із форматів залучення представників громади до обговорення різних проблемних питань за участі медіатора – це створення таких інклюзивних робочих груп з питань соціальної згуртованості, громадської безпеки та відновлення в громаді. Це один із форматів, який також супроводжується обов'язково незалежним медіатором для того, щоб забезпечити принцип інклюзивності, тобто включеності всіх зацікавлених осіб в процеси обговорення проблемних питань в громаді. .
– Наведіть приклади, коли медіація була успішно використана для вирішення конфліктів між владою та громадою? Можете поділитися досвідом інших громад, успішними кейсами роботи в цьому напрямку.
– Ми, як Геоінформаційна система моніторингу, аналізу, оцінки та вирішення конфліктів (надалі - ГІСМАОВК) працюємо в більшій частині областей України, в нас є вже певна аналітика таких кейсів. На сьогоднішній день ми проаналізували більше тисячі кейсів конфліктів в громадах. Майже половина з них врегульовані нашими медіаторами та фасилітаторами діалогу ГІСМАОВК.
Частими кейсами, які ми за останні два роки зустрічали, це конфлікти в громаді, де стороною конфлікту були внутрішньо переміщених осіб. Це конфлікти між мешканцями, владою та переселенцями щодо несправедливого розподілу гуманітарної допомоги, доступ до ресурсів (житло, робочі місця тощо). Були часті кейси конфліктів, коли причиною їх є різний досвід війни (ті, хто був в окупації, хто виїхав, хто за межами країни, хто повернувся і т.тд). Одним із кейсів, з яким ми працювали в м.Харків, це конфлікти у 22 місцях колективного проживання ВПО щодо несправедливого розподілу допомоги, нарахування за комунальні послуги в гуртожитках. Загалом в цих гуртожитках проживали більше 2000 переміщених чи евакуйованих осіб з небезпечних районів Харківської області. До роботи над вирішенням цього конфлікту ми залучили представників Координаційно-гуманітарного центру, представників гуманітарних та благодійних організацій, міжнародних організацій та влади для того, щоб напрацювати спільні дії для справедливого розподілу допомоги ВПО.
Ще один із кейсів медіації - це налагодження діалогу між ветеранами, родинами ветеранів, загиблих героїв та зниклих безвісти та представниками влади щодо напрацювання спільних дій щодо повернення ветеранів у мирне життя, політик реінтеграції ветеранів на рівні громади.
Зараз наші медіатори залучені в процеси розробки програм інклюзивного відновлення громад. Це дуже конфліктна та чутлива тема, тому медіатори допомагають громаді із залученням всіх зацікавлених осіб напрацювати спільне бачення щодо відновлення громади.
Тобто це одні із кейсів, де ми як медіатори в громадах можемо бути допоміжні. Таких історій успіху в нас багато, якщо не найбільше в Україні. Всі історії успіху у нас представлені на платформі ГІСМАОВК.
– Що краще для збору думок мешканців і влади - опитування, онлайн форми, громадські обговорення, чи круглі столи, глибинні інтерв'ю? Поясніть, як це працює на практиці та чи був у вас особисто такий досвід.
– Відповідно до рекомендації Ради Європи щодо залучення громадськості на рівні громади, то є такі методи залучення: інформування громадськості, консультації громадськості та влади, посилення діалогу між громадськістю та владою, спільна розробка та впровадження проєктів.
Один із методів – це інформування чи подання інформації, але воно зачасту відбувається в односторонньому порядку. У нас одностороння, зазвичай, комунікація, але з можливістю коментування чи ще щось. Це веб-сайти, різні соцмережі, розсилка, гугл-форми і так далі.
Але це, на жаль, повної картини, що відбувається в громаді, це не показує, бо ми не можемо достукатись до тих, в кого немає інтернету чи соцмереж.
Друга причина, люди можуть не вміти правильно сформулювати свою думку і тому не прокомунікують в публічному просторі, або для них взагалі це небезпечно коментувати.
Вони в закритих своїх групах проговорили, але в публічному просторі вони не готові про це говорити.
На мою думку, самий дієвий метод залучення мешканців до якісної комунікації з владою - фасилітований діалог за участі фасилітатора чи медіатора. Саме цей метод допомагає прояснити всі проблемні питання та знайти рішення, які будуть справедливими для всіх.
– Як ви оцінюєте роль медіа у сприянні взаєморозумінню між владою та громадою?
– Журналістика – це окрема гілка влади, на мій погляд. Хто володіє словом, той може керувати світом. Дуже залежить від того, що саме буде написано і висвітлено на тих чи інших ресурсах.
Роль журналістики колосальна, тому що люди прокидаються і засинають з телефоном, в якому читають новини. Залежно від того, що написано в тих новинах, так і формується погляд на ту ж владу або ті події, що відбуваються в нас в державі. Тому журналістика, повинна дотримуватись своїх основних принципів:
- неупередженості,
- висвітлення прозорих та достовірних фактів,
- не зловживання тими чи іншими фактами,
- точність і відповідальність.
Залежно від того, що буде написано, яким стилем – такі і будуть настрої в громаді.
Медіатор
– Які виклики виникають при впровадженні медіаційних методів у взаємодії між владою та громадою?
– Найперші виклики, які можуть виникати в громаді – це недостатня кількість професійних медіаторів. Бо він є спеціально підготовлений фахівцем, який пройшов базову підготовку з медіації відповідно до Закону України “Про медіацію”
Якщо це медіація в громаді, то повинно ще й бути розуміння групових процесів, функцій різних гілок влади та процесів, які відбуваються саме в конкретній громаді.
На жаль, таких фахівців недостатня кількість в наших громадах.
Наступним викликом для розвитку медіації в громаді - це недостатній рівень проінформованості про можливості цього методу роботи з конфліктами.
Моя рекомендація – отримувати додаткові навички, щоб бути професійними медіаторами громад або користуватися допомогою сторонніх медіаторів , які є в нашій платформі ГІСМАОВК.
Ще один виклик - це низький рівень віри та довіри взагалі, або невіра, що можна про щось домовитись в конструктивний спосіб.
– Чи існують необхідні умови для успішного застосування медіації у цьому контексті?
– На прикладі нашої платформи ГІСМАОВК, я можу сказати, що у нас є вже великий перелік кейсів, з якими ми працювали. Ми маємо меморандуми про системну роботу з конфліктами в громадах за допомогою ГІСМАОВК майже зі всіма громадами, з якими ми працюємо.
Одна із рекомендацій для впровадження медіації в громаді - це створення постійної робочої групи по роботі з конфліктами за участі медіатора, коли спільно обговорюється і приймається рішення по різним питанням в громаді. Громада повинна прийняти спільне рішення, що всі конфлікти будуть вирішуватись першочергово за допомогою незалежного та нейтрального посередника - медіатора.
Комунікація між владою і громадою: чути повинні обидві сторони
Світлана Петрова
– Як ви бачите майбутнє використання медіації для поліпшення комунікації між владою та громадою в Україні?
– Моє бачення, працювати з органами влади, не боятись почути іншу точку зору на якусь ситуацію, сприймати такі різні конфліктні ситуації як ресурс, який дає можливість щось змінити і з цим працювати.
Налагоджувати, використовувати ефективний конструктивний зв'язок зі своєю громадою, показувати, що дійсно влада чує про те, що говорить її громада. Сьогодні ви влада, а завтра ви можете не бути владою. Максимально використовувати діалоговий формат для комунікації зі своєї громадою, не навішувати ці різні негативні ярлики на представників влади. Не всі однакові, всі абсолютно різні.
Коли ми працюємо з конфліктом, то розуміємо, що зазвичай вони відбуваються між людьми, а не інституціями, тому ми під час налагодження порозуміння ми працюємо з людьми. Потрібно дивитись на того ж представника влади, як на людину, яка виконує певні функції.
Рекомендації громаді:
- підвищувати рівень правової культури,
- рівень конфліктологічної та комунікативної компетентності, ефективної комунікації,
- вміти користуватися дієвими інструментами залучення,
- використовувати мирін методи роботи з конфліктами в громаді (медіацію, діалог чи переговори),
- знати, як можна, коли і відповідно чого звернутися до представника влади.
Головне, не боятись це робити, а використовувати саме ці інструменти.
– Які рекомендації ви могли б надати представникам влади та громадськості для покращення взаєморозуміння через медіацію?
– Конструктивний зворотний зв'язок – це не магія, а це велика праця. Щоб був цей зв'язок, він повинен бути двостороннім процесом, тобто, говорити і слухати якісно.
Ми повинні чути іншу сторону, навіть якщо точка зору максимально кардинально відрізняється від того, що нам хотілося б почути. Саме в різності є цінність і можливість знайти трансформаційні рішення.
Магія конструктивного діалогу саме в тому, щоб дати право на існування іншій точці зору, розуміти її і не обов'язково приймати, але продовжувати робити спроби пошуку спільних рішень для всіх. Потрібно використовувати цю різність поглядів, тому що однакові погляди – це утопія.
Якщо є різні погляди, це дає можливість розвиватись і щось трансформувати, розуміти це і не боятись конфліктних ситуацій.
Конфлікт нам завжди показує хворі місця, які потребують лікування. «Неможливе – це можливе!» Саме віра в те, що всі нереальні речі, все рівно будуть і все рівно буде так, як ми бажаємо та до чого прагнемо! Тільки це дає можливість рухатися вперед.
– Наостанок, Світлана розкажіть нам про те, чим займається ГІСМАОВК?
Повна назва ГІСМАОВК - Геоінформаційна система моніторингу, аналізу, оцінки та вирішення конфліктів. Це єдина стала система закритого циклу по роботі з конфліктами на різних рівнях. Ми працюємо вже 5 років і за цей час ми змогли врегулювати більше 500 кейсів конфліктів в різних громадах України шляхом медіації, фасилітованого діалогу та переговорів.
Ми працюємо як напрямок діяльності ГО “Центр права та посередництва”, який є програмним партнером ПРООН по роботі з конфліктами в громадах в 14 областях України. ГІСМАОВК створена в 2019 році і зараз налічує більше 180 аналітиків та моніторів конфліктів, медіаторів та фасилітаторів діалогу, які допомагають громадам врегульовувати різні конфлікти.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
