По вулиці Більовській красується витвір мистецтва, повз який неможливо просто пройти. Європейський стиль будівлі Земської управи, нині Міської ради, є візитівкою Краснограда.
Її архітектура має тендітність, гнучкість, витонченість та вишуканість форм. Візерункове ліплення на стелі, світильники, люстри, колони, велика зала з балконами – все зачаровує погляд.
Про історію Земської управи, а нині Красноградської міськради, розповіли вчителька з історії Людмила Зінченко, краєзнавець, історик Костянтин Фролов, краєзнавиця Галина Скринник.
Земська реформа Олександра II
Вчителька з історії Людмила Зінченко в 2004 році провела історико-географічну експедицію та дізналась багато цікавого про будівлю Земської управи “Диво рукотворне”.
Вона розповіла, що у 1864 році уряд Олександра ІІ провів земську реформу, згідно з якою в губерніях і повітах створювалися виборні земські заклади. Труднощі в роботі перших земців полягали у тому, що не було власного приміщення, де вони могли б збиратися для вирішення питань управи.
Дворянський дім де збиралися земці на початку своєї діяльності, не зберігся.
“У 1895 р. для Костянтиноградської земської управи збудували нове двоповерхове приміщення, яке було набагато більше і красивіше попереднього, але не мало зали для засідань земських зібрань”, – зазначила Людмила Зінченко.
Але і цей будинок не задовольняв потреб земської справи. Чисельність земських службовців зростала на очах.
“Техніки, які не мали кімнати, роботу виконували вдома, а управа не мала змоги коректування їхньої роботи. До того ж техніки забирали до себе на квартири для довідок плани, проекти та кошториси, які постійно потрібні були в управі.
Не було також кімнати для повітового агронома, а він мав багато письмової роботи. Крім того, йому потрібна була кімната для колекцій.
Столоначальника по народній освіті, посада якого була заснована черговим земським зібранням у 1910 р., теж ніде було розмістити.
При управі не було “ожыдальной комнаты”, а “раздевальня крайне тесна”.
Також управа не мала кімнати для засідань різних комісій, агрономічних нарад і медичних рад, а такі зібрання були досить частими.
Архів земства розміщувався у холодному сараї на подвір’ї, що призводило до псування документів”, – пояснила вчителька.
Все це привело управу до думки про розширення існуючого вже приміщення земської управи через двоповерхову прибудову, де на першому поверсі було б 4-5 кімнат, а на другому – зал для засідань.
Все це привело управу до думки про розширення існуючого вже приміщення земської управи через двоповерхову прибудову, де на першому поверсі було б 4-5 кімнат, а на другому – зал для засідань.
В ході обговорення цього питання земське зібрання схилилося до думки гласних С. І. Гриневича та Д. І. Герценвіца про доцільність побудови для земської управи нового приміщення.
Зібрання схвалило наданий проект, а гласний П. І. Гриневич, брат С. І. Гриневича, підкреслив, що "общественные учреждения должны создавать здания, не лишённые красоты и роскоши".
Затвердження проекту нової будівлі Земської управи
Краєзнавець та історик Костянтин Фролов зазначив, що 14 лютого 1911 року відбулось Повітове земське зібрання, де і затвердили проект нової будівлі Земської управи.
"1. Поручить управе представить на утверждение очередного земского собрания проект и смету на постройку для управы нового двухэтажного каменного здания с водяным отоплением, с небольшим залом.
2. Поручить управе представить очередному собранию доклад об использовании существующего здания земской управы под земские лавки и телефонную станцию".
Журналы и постановления Чрезвычайного Константиноградского Уездного Земского Собрания 14 февраля 1911 г. Константиноград.
Так вирішилося питання про будівництво нового приміщення для Земської управи. В результаті воно стало не тільки найкрасивішою будівлею колишнього Костянтинограда, але і сучасного Краснограда.
У старому приміщенні, побудованому у 1895 р., розташувались земські книжковий та залізо-скобовий склади на першому поверсі та Центральна телефонна станція – на другому.
Костянтиноградська Центральна телефонна станція. В цьому приміщенні у 1895-1913 рр. розміщувалася Костянтиноградська повітова земська управа.
Нова будівля Земської управи – дорога та вишукана
За словами краєзнавиці Галини Скринник, працював над проектом Земської управи в Краснограді архітектор Олександр Ширшов.
Ширшов А. І., земський архітектор
“Олександра Ширшова запросили не просто так. Управа чудово розуміла, що саме він подасть на затвердження проєкт, який здивує не тільки Костянтиноград, але й всю губернію.
Так і сталося. 20 листопада 1911 році Олександр подав на розгляд малюнок будівництва, керівництво “ахнуло”. Архітектура будівлі викликала в урядовців шок. Та не тільки фасадом шокував архітектор, а й вартістю роботи – 57 660 карбованців.”
Управа мала сумніви щодо будівництва, адже проект на таку суму потрібно було затвердити спочатку в Полтаві, куди Красноград на той момент належав, а далі й вище.
“Звичайно там погодились, тому що Костянтиноград був найбагатшим та найуспішнішим повітом Полтавської губернії, в порівнянні з Кременчуком та Лубнами. Тим більше, що таке будівництво мало простояти віки”, – пояснила Галина Скринник.
Фасад будівлі виконано в стилі модерн. Великі вхідні дерев'яні двері відкривали вид у фоє зі сходами на другий поверх. Капітелі колон прикрасили візерунки в коринфському стилі. Багет теж виконали в коринфському стилі. Коридори ж мають балконний вид на перший поверх.
До листопада 1913 р. будівництво приміщення управи закінчили і постало питання про його умеблювання. Для цього земське зібрання виділило 3 000 карбованців. Управа замовила у земській ремісничій майстерні вішалки для роздягальні та шафи для агрономічного музею. Були закуплені:
- 14 письмових столів,
- 10 шаф,
- 7 крісел до письмових столів,
- гарнітур кабінетних м’яких меблів,
- 36 крісел для зали засідань,
- 162 стільці,
- 4 розсувних столи,
- 6 оксамитових диванів для кулуарів.
“Зала засідань здивувала усіх своєю красою та вишуканістю – ліпнина ручної роботи на стінах та стелі та люстра, наче з царського палацу. Зала з виходом на зовнішній балкон.
Є два балкони в середині зали. Дехто думає, що на одному з балконів розташовувався оркестр, а на другому співаки. Дехто ж навпаки вважає, що на одному балконі розташовувався оркестр з співаками, а на другому було місце для відпочинку, де можна було сидіти, пити каву або чай і тихо спілкуватись між собою.
Дивувало і парове опалення. А система вентиляції взагалі працювала так, що аромат з квіткового саду направляла до Зали засідань.
В цокольному поверсі, розташовувались квартири для працівників. І тепло було і затишно, бо мали парове опалення. А на верхніх куполах даху були раніше металеві громовідводи.
В 1914 році мав пройти Бал - звана зустріч. Запрошені були знать всієї Полтавської губернії. І нові меблі були вже розташовані і чекали свого прекрасного часу. Та так сталося, що нічого не сталося. Саме в 14-му році почалась друга світова війна. Було розкрадено все", - розповіла Галина Скринник.
Вид стелі Зали засідань Земської управи (наразі йдуть ремонтні роботи)
1917 рік вніс кардинальні зміни в життя України. В 1918 -1919 рр. в цьому приміщенні містився революційний комітет Костянтиноградського повіту, про що свідчить меморіальна дошка.
В часи Другої світової війни там діяв шпиталь. Та попри всі бомбардування, Земська управа вистояла, як і казали була побудована: "На віка!".
До 1991 р. в будівлі знаходилась Міська рада та редакція міської газети “Комуністичним шляхом”, а з 1991 р. до початку ХХІ ст. - школа мистецтв.
На сьогодні багато чого в архітектурі цього будинку змінилося, але це не знищило вишукану красу і внутрішню оздобу будинку, який створив архітектор Олександр Ширшов.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
