Дружба – селище Кобзівського старостинського округу Наталинської сільської ради. Вікіпедія знає про нього дуже мало. Там зазначається, що населений пункт заснували в 1922 році. Він має населення 617 осіб, згідно з даними перепису у 2001 році. А ще відомо, що Дружба знаходиться в верхів'ях балки Вовче Горло, по ній протікає пересихаючий струмок, а неподалік села бере початок річка Добренька. От і все.
Тому Красноград.info завітав у село за 17 км від Краснограда й дізнався про життя дружбівців трохи більше, аніж розповідає Вікіпедія.
Село на базі дитячої колонії
Селище Дружба можна впізнати за славнозвісною “Лелекою”, яка стоїть біля автозупинки. Невелика мальовнича місцевість, де проживає близько 700 мешканців. Щоб більше дізнатись про мальовничу Дружбу, завітали до Людмили Лугової, старости Кобзівського Старостинського округу Наталинської сільської ради.
Людмила Лугова староста Кобзівського Старостинського округу Наталинської сільської ради.
- Радянське господарство Ленінське було створено в 1922 році. Багато чого цікавого було тоді. Селище створено на базі дитячої колонії ім. Н. Крупської, куди звозили дітей з усього союзу: діти сироти, репресовані діти, діти зі слабким здоров'ям. Звучить моторошно та колонія була оздоровча, як зараз дитячі табори.
Дитяча колонія ім. Н. Крупської
На той час Україна була в страшному стані. Пограбування рядянщиною довели наші землі до злиднів. В колонії робота з навчання та виховання дітей велася дуже слабко, матеріальне забезпечення було мінімальним. Вихованці не мали верхнього одягу, взуття, бідно харчувалися та жили в антисанітарних умовах. Їх переслідував голод, холод, хвороби.
- Де сільський клуб, колись стояла царська стайня і в цілому тоді все було зовсім іншим, бо ті роки були важкі. Вже після 50-х років все стало покращуватися, розвиватися, відбудовуватись.
Коли стало питання про перейменування селища, варіанти були різні: Благодатне, Малинівка, Калинівка тощо. А у нас був такий командно-спостережний пункт КСП- Дружба. І, саме я запропонувала назвати селище Дружбою. Так, у 2016 році селище Ленінське перейменували в Дружбу.
Робоча молодь, яка зустрічалась в селі, позитивно вигукувалась про життя та роботу в Дружбі. Але є одна велика проблема – дорога, яка веде до села, точніше її відсутність. Тимур і Валерій їздять на мотоциклах, тож одразу почали говорити про наболіле:
Тимур та Валерій
- Вже багато років дорога до селища не ремонтувалась. Ями дуже великі. Автівки об'їжджають аж по узбіччі полів. Є дорога понад посадками, яку накатали, як сільгосптехніка, так і мешканці та в дощ там не поїдеш. Ближче до самого селища та і в самій Дружбі дороги асфальтовані. Приємно пересуватись.
Селище не те щоб дуже велике, але й не зовсім уже маленьке — налічується близько 700 жителів. Тож, вважаємо, для такої кількості людей можна ями залатати, тим більше, що у нас багато експорту в місто: і овочів, і ягід, і кисломолочної продукції. Дружба має таке розташування, що фактично одна дорога веде до швидкісної траси без ніяких об’їзних шляхів.
У Дружби є серце
“Серце Дружби” - так між собою називають мешканці сільський клуб. Там завжди вирувало життя. Проводили різні концертні заходи. Молодь грала в більярд. Проводились новорічні та різні святкові заходи. Молодь просто збиралась аби відпочити. Як живе сьогодні сільський клуб розповіла Людмила Плющ, художній керівник сільського клубу селища Дружба. Місцеві її дуже шанують.
- Пам’ятаю, як тільки починалась весна, наші мешканці завжди збирались на дружні відпочинки. Варилась каша або шурпа і своїми зусиллями створювали концертну програму - це були найкращі часи.
Сьогодні в нашій країні війна тож, наш клуб, дещо перекваліфікувався. Наше приміщення стало пунктом збору допомоги не тільки для біженців, але й і для захисників. Своїми силами ми збирали і консервації і продуктові набори, ковдри, подушки, одяг, взуття та інше. Встановили в актовій залі велику рамку для плетіння маскувальних сіток.
Проте і зараз для молоді та дітей проводяться різноманітні заходи. 26 учасників серед молоді брали участь в Харківському спортивному онлайн турнірі Здорова Молодь - Сильна Україна, а молодші наші стали учасниками соціального проєкту для дітей. Але сумувати зараз ніколи, бо тільки разом ми сила, разом ідемо до перемоги.
Сироварня Птушкіна
У Дружбі є сироварня підприємця Ігоря Птушкіна. Цю продукцію добре знають не тільки в селі, а і в районному центрі. Магазин в Краснограді “Перша столиця” продає дружбівську кисломолочну продукцію. Власник сироварні розповів про її роботу:
- В 2019 році запустив смачне кисломолочне виробництво: йогурти, творог і м’які сири моцарела, бринза, халумі. В майбутньому планую зробити сховище для сирів, щоб мати змогу виробляти тверді сири. Котельня працює на екологічному паливі.
В штаті маю 6 працівників, але в майбутньому є плани на розширення та розбудову цеху. Сам я технолог, народився тут в Дружбі і працівники наші теж дружбівці. Вважаю, що треба піднімати місцеву економіку та допомагати з робочими місцями.
Диво-ягоди Васильєва
Віталій Іванович сам з Харкова. В перші дні Війни організував невелику групу з волонтерів, з якими вивозили людей з небезпечної зони. Потім допомагав солдатам. Коли я знаходилась в клубі з Людмилою, Віталій заїхав, щоб забрати мішки з маскувальними сітками для захисників. Та це не основна його робота. Кожен день чекають на нього в Дружбі гектари диво-ягід суниці та малини. Я його слухала із задоволенням - переді мною людина кваліфікована та розвинена в плані технічного оснащення як для оброблення ягід, так і для полегшення роботи своїх працівників.
- Землю в Дружбі взяли з нуля шість років тому. Маємо свій транспорт, тож у нас працюють не тільки місцеві, а і люди з різних сіл та міста. Торік з робочими місцями було легше, бо жило тут багато переселенців та в цьому році половина роз'їхалися.
Вирощуємо малину ремонтантну та суницю садову - це в нас органічне вирощування. Наша невеличка земляна ділянка, на якій вирощуємо ягоди, має статус органіки, тобто все без хімічної обробки. Наші ягоди завжди були на столі у дітей дитячого садочку Дружби.
Аби полегшити роботу своїх працівників, бо щоб обійти поле потрібно багато часу, ми закупили електросамокати та електроскутера, а для роботи по збору ягід їздять на електромобілі. Я завжди підвищую кваліфікацію відвідуючи різні заходи з представлення передової техніки та екологічного розвитку з вирощування ягід. І головне на сьогодні це те, що ми працюємо на перемогу, не забуваємо про допомогу нашим захисникам.
Дружбівський майнкрафт
Знаходячись в Дружбі, помітила, що по селищу гуляє дуже багато молоді віком від 14 до 20 років. То ж стало цікаво чим вони займаються у вільний час, особливо влітку. Про це розповіли Олексій, Олександр, Максим та Михайло.
- Хлопці, чи не сумно жити тут і чим ви займаєтесь у вільний час, особливо влітку?
- Школа дистанційна. У нас зараз канікули. Сумувати ніколи, бо допомагаємо батькам по господарству, а у вільний час – на ставок. Потім на стадіон, “ганяємо” в футбол, граємо в волейбол, займаємось на турніках. Але наше основне заняття - кіберспорт.
- Що таке кіберспорт? - здивувалась я.
- Це мобільні ігри в мережі і ми вже декілька років сильна команда. Та головне це те, що ми маємо змогу кожен день радуватись життю завдяки ЗСУ, які відбивають ворогів.
Мене дуже здивувало, що такі юні хлопчики говорять на дорослі темі, але, мабуть, наболіло і їм. Та все ж в розмові дізналась, що у одного з юнаків тато Олександр і дядько Степан на захисті країни і він пишається тим. Хлопці продовжили розмову:
- Тож хочемо побажати нашим захисникам сил, здоров’я, терпіння. Швидкої перемоги і повернення додому. Слава Україні! Героям Слава!
Олексій, Олександр, Максим та Михайло.
На початку російської агресії на Україну з Дружби майже ніхто не виїхав, люди залишились у рідному селі й тим самим зберегли його від занепаду. Окрім “Диво-Ягоди” та сироварні, є фермерське господарство “Урожай ПЛЮС”, яке підтримує культуру землеробства. Живе в селищі ще й Катерина Прокопівна Пятіна. Їй 94 роки. Зустрітись з нею та послухати цікаві спогади про життя в Дружбі не вийшло, бо жінка зламала ногу. Тож побажаємо їй скорішого одужання та міцного здоров’я, щоб мати змогу почути, як село жило раніше від найстаршої його мешканки.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
