Красноград — місто, яке внесено до списку історичних населених місць України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 26 липня 2001 року. Наразі стало питання про підтвердження історичної назви. Національна комісія зі стандартів державної мови внесла Красноград до списку населених пунктів, чию назву влада має аргументувати.
Пізніше комісія оновила свій список та виключила звідти Красноград. Проте питання походження назви міста залишається відкритим, адже в мережі постійно випливає це питання.
Міський голова Світлана Кривенко та краєзнавець, історик Костянтин Фролов розповіли про роботу над перейменуванням міста, яка тягнеться ще з 2014-го та від чого може походити назва Краснограда.
Міська рада з 2014-го з'ясовує походження назви Краснограда
14 червня 2023 року до Красноградської РВА надійшов лист від Національної комісії зі стандартів державної мови від 05.06.2023 року № 3/698/23 вх. ХОВА від 06.06.2023 року № 8694/5 стосовно виконання Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.
Рекомендаційний лист.
Комісія повідомила, що керуючись пунктами 4, 6 та 11 статті 8 Закону 3005- ІХ, включає в перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, усі назви із компонентами “Красний-Красна-Красне-Красні_Червоний-ЧервонаЧервоне-Червоні”. Разом з тим рекомендовано провести на регіональному рівні консультації з метою визначення мотивів найменувань та аргументації доцільності збереження таких назв чи їхньої зміни.
Рекомендаційний лист
Питання про перейменування Краснограда виникло ще в 2014-му. Тоді почали надходити листи від різних громадських організацій з запитанням - з чим пов’язана назва міста і чи потрібно його перейменовувати.
Міська рада разом з краєзнавцями та істориками вивчали всі історичні документи, які були наявні в місті. Почалась співпраця з Полтавським архівом, бо на момент перейменування тодішній Костянтиноград входив до її губернії. Керівництво міста надіслало запит на документ, який би підтверджував, що місто перейменовано саме в 20-ті роки. Також шукали пояснення, з якою конкретною подією чи фактами пов'язана назва Красноград. Проте з того часу відповідних документів міська рада так і не отримала.
“Для проведення консультацій органи місцевого самоврядування залучили істориків, краєзнавців місцевих освітніх установ, музеї, фахівців інституту національної пам’яті. Після обговорень встановлено, що документа, який би підтверджував, чи роз’яснював назву нашого міста - немає”, – зазначила Світлана Кривенко.
Також в рамках пошуків вивчали роботи Дмитра Мариненка. Він проводив велику пошукову роботу по історії Краснограда та краю. Був членом Всеукраїнської спілки краєзнавців, патріотом рідного краю. Мариненко є автором книг "Красноградський район" історико-краєзнавчий нарис, "Нарис з Історії Краснограда за 268 років", "Історія Красноградського краєзнавчого музею", "Сузір'я талантів рідного краю". Завдяки його роботам відкрили невідомі сторінки історії Краснограда, але документів або фактів, які підтверджували б походження назви міста від конкретної події так і не знайшли.
“Є документ, який підтверджує, що Костянтиноградський повіт нагороджено Орденом “Трудового червоного прапора”. До його складу на той момент входили Красноградський район, Кегичівський, Сахновщинський, Зачепилівський, Карлівський, частина Чутівського району, Машівський район Полтавської області. Нагороду отримав тоді весь Костянтиноградський повіт. В соцмережах часто пишуть, що назва нашого міста пов’язана з цим орденом, але історичного документа, який би цей підтверджував - не існує. Це голі факти”, – зазначає Світлана Кривенко.
У лютому цього року керівництво Краснограда зверталось до Інституту національної пам’яті. Запит стосувався тлумачення назви міста. У відповіді Інституту йде мова про те, що у відкритих джерелах немає доказів того, що назва пов’язана з подіями червоного терору.
Після цих пошукових робіт, які фактично не дали результату, бо документу, який би пояснював назву так досі і не знайшли, напрошується лиш один висновок – повернути місту назву Костянтиноград. Але це неможливо, адже саме вона суперечитиме закону на всі 100%, бо назвали так місто на честь внука російської імператриці.
Світлана Кривенко зазначає, що просто так перейменувати місто зараз неможливо, бо мають відбутись громадські обговорення. Також відсутні загальнодоступні перевірені джерела, щодо підстав найменувань населених пунктів. Органи самоврядування повинні провести консультації з метою визначення мотивів найменувань та аргументації доцільності збереження таких назв чи їх зміни. Тільки висновки науковців можуть бути основою, щоб сформувати наше бачення, для надання інформації до Національної комісії зі стандартів державної мови, і відповідно висновків Нацкомісії буде прийматись рішення щодо назви міста.
“Історія це не тільки минуле, це і наше майбуття. Потрібно провести вагому роботу, яка направлена на пошуки перших джерел, які будуть засвідчувати коли точно і чому Красноград отримав свою назву, або ж навпаки – спростовувати її. Для цієї кропіткої роботи надано пів року, але ми прекрасно розуміємо, що якщо підемо шляхом громадських слухань - випаде два місяці роботи над архівними роз’ясненнями. Відтягувати більше нікуди, і як прийшов лист одразу взялись за пошук документації. До складу топонімічної комісії включені краєзнавці, такі, як: Галина Скринник, Людмила Меркулова, Костянтин Фролов. Це не просто імена, це люди, які знаються в історії міста. А ще скільки істориків долучаються. Саме з такими людьми йде робота, яка пов’язана з нашою спільною пам’яттю і з нашою історією і нашим майбутнім”, – зазначила міський голова.
Варіанти походження назв Краснограда
Краєзнавець, історик Костянтин Фролов, який також є депутатом Красноградської міської ради та працює в архівному відділі КМР звернув увагу на те, що крім рекомендацій Нацкомісії є окрема думка Міністерства освіти України, яке пропонує скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови.
“Перелік населених пунктів, які було рекомендовано до змін Національною комісією зі стандартів державної мови, не відповідає рекомендаціям, які передбачені Законом. Крім цього, цей список містить велику кількість назв, які відповідають стандартам державної мови. А це означає, що перелік необхідно скасувати та створити новий”, – йде мова у заяві Міносвіти.
Костянтин Фролов підтримує таке рішення Міносвіти, бо як історик розуміється в цьому питанні, адже має багато напрацювань з історії Краснограда.
“Я дуже поважаю і ціную своє місто і людей міста. Я народився тут, я виріс тут, я більше півсотні років живу тут. Сподобався один вислів від мешканця міста, захисника з приводу перейменування, який я для себе відмітив. Він сказав:“Ми пішли захищати Красноград, а не інше місто!” І той нездоровий патріотизм, який ллється в соціальних мережах за перейменування міста, прив’язуючи назву з російською імперською політикою, не відповідає дійсності”, – зазначив він.
Історик з впевненістю стверджує, що немає жодного документа, який би юридично підтверджував, що місто Красноград було названо на честь червоного ордену. Тому, немає жодних підстав для перейменування.
“Якщо, говорити про повернення історичної назви Костянтиноград, тут одразу зрозуміло, що це було пов’язано з народженням онука Імператриці Катерини Костянтином.
Якщо говорити про назву Пахомів Байрак, то це теж є імперською назвою. Московити, назвали це місце Пахомовим Байраком. В сучасній історіографії поняття “байраки” пов’язується з географічним терміном, тобто назву “Пахомови байраки” відносять до рельєфного визначення, що суперечить військовій термінології, яка використовувалася в Запорізькій Січі, “байрак” турецькою мовою — прапороносець. Пахом – прапороносець. У козацьку мову це слово увійшло під час протекторату Кримського ханства і використовувалося в розумінні застави — віддаленого військового поселення на кордоні земель Війська Запорізького. У 1686 році Пахомови байраки — козацьке укріплення напів військове поселення на території сучасного Краснограда у складі Запорізької Січі перейшло під протекторат Московського царства.
Беручи до уваги ці факти, немає підстав повертатись до старих назв. Більше скажу, у нас в місті є будівлі, фундаменти яких датовані 1600-ми роками. Історично вже так склалось, що завжди були війни, і місто горіло, потім на тому місті підіймалось інше місто і так віками”, – пояснив історик.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
