Ранчо “Свобода” - місце де мешканці Краснограду між собою називають “Райський куточок”. Місце, де кожен може доторкнутися до найблагородніших тварин - коней.
Власниця ранчо Яна Бурик не планувала займатись конярством. Вона здобула спеціальність стоматолога і будувала плани на кар'єру лікарки. Проте доля розпорядилась по-іншому.
Ми провели день із Яною на ранчо “Свобода” і розповідаємо, як вона налагодила роботу “Райського куточку” та, чим цікаве її заняття.
Від стоматологині до власниці ранчо “Свобода”
Народилась Яна у Великому Бурлуці на Харківщині. Каже, про переїзд на Красноградщину навіть і не думала. Дівчина здобула спеціальність стоматолога і в неї попереду було багато перспектив та мрій.
Та доля вирішила інакше, і батьки переїжджають до Чугуєва на цілих 7 років. А потім ще один переїзд - на Красноградщину в село Піщанка. У 2016 році в родині з’явились перші коні. То були часи, коли Яна просто приїжджала до рідних, аби покататися верхи. Коні почали розмножуватись і Піщанка стала тісною. Постало питання розширення та пошуку нового місця для ранчо.
З часом родина Буриків знайшла таке місце у селі Вільховий Ріг - мальовнича природа, степи, луги та ліси. Там був будинок з великою садибою. Але попередні господарі мали великий борг за використані послуги, бо не вчасно сплачували за них. Тато Яни - Анатолій Бурик недовго думаючи перевіз їх до найближчого села в нову оселю, сплатив весь борг і переїхав з сім’єю та господарством в нову садибу.
Через чотири роки коли помер батько, тендітна дівчина Яна, яка нічого не тямила в конярстві, перекваліфікувалася в коняра. Декілька років освоювала нову професію. Разом з працівниками приводила до ладу садибу та загони. Коли прийшла в Україну велика війна вона не опустила руки, а продовжувала невтомно працювати. На допомогу їй приходили друзі та мешканці села. В своєму будинку кілька разів приймала біженців, які теж допомагали поратись по господарству.
Як живе ранчо “Свобода” на Харківщині
Ранчо "Свобода"
Будильник в Яни зазвичай заведений на 05:00. Але інколи вона собі дозволяє ще годину подрімати.
- Перші думки коли прокидаєшся? - запитую я.
Насправді ж думки завжди однакові, каже Яна, бо кожного дня є список з купою завдань. Зранку дівчина ніколи не снідає. Вмивається, одягається в зручний одяг, волосся ховає під кепку і прямує до стайні.
- А як ти вітаєшся з кіньми? - поцікавилась я.
- Привіт дівчатка!
- Так, а жеребчик?
- А я до красунчика окремо підходжу, залицяюсь, а потім іду шукати півня, який весь ранок не давав мені спати! - жартує господиня.
Далі Яна випускає коней. Вони геть не мають терпіння в цей момент, особливо Палуба - коли господиня поруч починає брикатися, бо так вже кортить на лугу побігати та пощипати свіжу травичку.
- Палуба? А як ти підбираєш ім’я для скакунів?
- Імена коням даю дуже просто: беру першу літеру від матері та приголосні від батька. Наприклад: Ідеальна і Ківер - Ікей, Палуба і Хронолог - Пегас.
На годиннику 08:00. Всі коні на лугу, тож починається найважча робота - швидко вичистити стайню, завезти свіжого сіна, розлити воду в водопійні. В день нашого візиту зранку Яна ще й встигла з'їздити до міста та провести одне катання.
- А якої породи ваші коні?
- Два різні направлення - важковози Володимировець радянський та рисаки російський Орловець. Попри те, що це масивні породи, вони дуже тендітні, особливо спина та ноги.
- А є у вас ще домашні тварини?
- Так, звичайно: віслюки, нутрії, баранчики, порося, кури, кролі та коні.
Віслюки на ранчо "Свобода"
Весь день коні пасуться на лугу, і тільки ввечері відбувається одне повноцінне годування. Потім починають косити траву та збирати сухе сіно. Господиня продала свою машину і за ці кошти купує все необхідне для годування та утримання господарства. А ще придбала трактор, гребець та косилку, тож сіно заготовляє сама.
- Яно, а важко утримувати так багато коней, я вже не кажу про всіх інших тварин?
- Анжеліко, питання стоїть, навіть, не в утриманні конів, а в тому, що з ними робити далі коли вони розмножуються. Постає проблема в їх вихованні. На жаль, в країні дуже мало берейторів, конярів, ковалів, тренерів. Це люди, які цілком і повністю відповідають за виховання та належне утримання цих тварин. Але я дуже вдячна всім знайомим, людям та ветеринарам, які мені допомагають в очищенні копит та доглядом за станом здоров’я моїх красунчиків.
- Яно, до речі, а вони не мерзнуть цілий день знаходячись отак просто неба?
- Своїх коней я не закутую в попони, не морочусь з тим, щоб їх утримувати в теплі, бо так вони почнуть хворіти. Це дикі тварини. Вони цілими днями загартовуються на природі під сонцем, в дощ, в сніг.
Близько 10:00 господиня починає варити кашу для нутрій та поросят. Зазвичай каша вариться з різного зерна, те що змогла купити, з того і варить. Потім вариться каша для дворових собак. А далі - годує курей, кролів та баранчиків.
- А в тебе є працівники?
- Коли помер тато, я навіть не знала, як підійти до коня, з якої сторони надіти сідло. То ж мені довелося вчити все це з нуля. Очні курси в Харкові та Полтаві, різні онлайн-курси, перечитала багато літератури, щоб освоїти нову професію коняра, аби заслужити повагу благородних тварин.
Тож, коли приймаєш людей на роботу в цьому є і плюси і мінуси. Плюс в тому, що вони тобі допомагають, а мінус - їх потрібно завжди контролювати і вчити, щоб вони не помилялися і робили все правильно - чомбур взяти правильно, не забути про вальтрап, правильно одягнути сідельце та інше.
Яна з кіньми
Фотосесії, верхова їзда на ранчо в Харківській області
Після того як все зроблено по господарству, Яна починає приймати людей. Це можуть бути і фотосесії, і верхова їзда або просто маленькі екскурсії по ранчо “Свобода”. Вартість послуг:
- верхова їзда 300 грн за годину,
- заняття з верхової їзди 350 грн,
- фотосесія 500 грн,
- оренда альтанки 300 грн.
- А чи багато дітей приїздить до тебе?
- До речі, з 15 липня на базі ранчо “Свобода” відкривається дитячий табір. Набиратимуть невеликі групи по 4 дитини, яких автобусом будуть забирати вранці з міста, відвідування триматиме по пів дня. Хочеться, щоб діти знаходились більше на природі, тим більше що у нас в стайні дуже багато тварин, за якими теж потрібен догляд. Тож можна долучитись до годування або прибирання. Можна з собою привозити яблука, моркву та рафінований цукор. Ну і головне - це відпочинок на природі.
Після обід починається сінокіс. Яна майже не відпочиває. Завжди в русі. І тільки під вечір, коли вже всі коні в загоні може перепочити.
- Яна, а як ти відпочиваєш?Може їдеш кудись?
- Я обожнюю сісти у себе в альтанці, заварити смачнючий духмяний чай, і з насолодою пити, дивитись на захід сонця і просто слухати вечірню природу.
- І наостанок - чому “Свобода”?
- Щасливі коні - це ті, що на волі, тому моє ранчо і отримало назву “Свобода”.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
