Олексій Загваздін – поліцейський офіцер однієї з громад Красноградського району. Не зважаючи на безліч викликів через повномасштабну війну, вважає свою роботу роботою мрії. І радіє, що люди стали більше довіряти поліцейським.
Красноград.Info розповідає історію Олексія.
Бути поліцейським мріяв з дитинства
27-річний Олексій Загваздін на службі в поліції вже три роки, з лютого 2020 року. Спочатку працював у Краснограді, а тепер – там же, де й народився, в селі Наталине Красноградського району.
Першу освіту здобув в Харківському національному університеті будівництва та архітектури за спеціальністю “Цивільна та промислова інженерія”. Потім заочно навчався в Харківському національному університеті внутрішніх справ на спеціальності “Право”.
Каже, що ці дві освіти – це реалізація його дитячих мрій:
“У дитинстві мріяв і будівельником стати, і поліцейським. Мій тато працював усе життя теслярем на будівництвах, тому першу освіту обрав таку – це для мене честь. А дядько мій, Сергій Олексійович Крицький, нині покійний, працював у Красноградському районному відділі. Ось тому і мріяв про дві професії.
Коли працював мій тато, я завжди спостерігав, як він обробляє деревину. Мені тоді здавалось, що це робота чарівників велетнів, без яких нічого не побудується. А дядько був завжди на службі, завжди допомагав”.
Від дізнавача до офіцера поліції – один крок
“На початку своєї служби в поліції я працював дізнавачем, – розповідає Олексій. – Я розслідував кримінальні проступки. Потім, на початку 2022 року, відкрили набір на посаду поліцейського офіцера громади в Наталинську громаду. Тож я пройшов там добір. Складали тести на знання законодавства та логічні навички, проходили співбесіду з незалежними представниками різних сфер і з представниками органів поліції”.
Добором шлях до нової посади не закінчився. Для цього потрібно було провчитися 75 днів у ХНУВС та скласти іспит. Проте через початок повномасштабної війни Олексій не довчився, у лютому 22-го року прийшов наказ повернутися до своєї частини в Краснограді. Навчання відновили вже в серпні.
Так Олексій і став поліцейським офіцером громади.
За його словами, мешканці району до поліції ставляться дуже “на відстані”, тому що, можливо, були випадки, коли правоохоронці перевищували свої повноваження. Люди лякаються.
Та Олексій має одне бажання – підвищити рівень довіри людей до органів Національної поліції. І робота, яка додалася під час воєнного стану, потребує більшої уваги до місцевого населення й людей, які тимчасово переїхали до Красноградського району.
“Трапляються на виїздах різні ситуації, але довіра населення до працівників поліції поступово зростає, – ділиться Олесій. – Тим більше, що робота стала масштабнішою. З початком [повномасштабної] війни поліція почала співпрацювати зі Збройними силами України та іншими правоохоронними органами. Також додалися нові обов’язки: служба на блокпостах перевірка документів, робота з біженцями. А через нестачу працівників нас відправляють у відрядження на деокуповані території для забезпечення порядку, обслуговування викликів, фіксування воєнних злочинів”.
За словами Олексія, саме через те, що зараз поліцейські стали ще більш важливими для забезпечення безпеки людей, довіра до них зростає. Свою роль зіграло й те, що ніхто з працівників Красноградського відділу поліції не втік після 24 лютого.
“Всі залишилися на своїх місцях та виконували свою роботу”.
Про серйозність роботи поліцейського
Олексій Загваздін розповідає про свій типовий робочий день:
“Кожен робочий день починається з Красноградського відділу поліції. Разом з напарником Анатолієм Щабелько отримуємо звернення громадян, які розписані на мене. Також, як поліцейський офіцер громади, співпрацюю з виконувачкою обов’язки голови Наталинської сільської ради та загалом із громадою. Беремо участь у профілактиці домашнього насильства, проводимо бесіди з людьми, які раніше вчиняли правопорушення.
І звісно, щодня патрулюємо. Сама присутність поліції в громаді слугує запобіганню правопорушень”.
Окрім того, поліція проводить перевірку власників зброї. Як каже Олексій, зараз питання наявності зброї у населення стало гострішим.
На жаль, трапляються в громаді й серйозні випадки, які потребують залучення поліцейських. Нещодавня ситуація тому є прикладом – історія зниклої маленької дівчинки, для пошуку якої об’єдналися прості люди, військові, ДСНС, а також поліцейські відділи з різних областей, районів і громад.
“Нас відправили на ту територію прочісувати лісосмуги. Тридцять працівників з Красноградського відділу, розділившись на групи, розпочали пошук. Деякі групи заблукали. Незнайома масштабна територія і відсутність зв’язку та інтернету дали свої мінуси. Та все ж таки пригадали всі навички дій за нестандартних умов, вийшли на придорожну місцевість і, згуртувавшись, продовжили пошук”.
А от про нестандартні й подекуди смішні ситуації в роботі поліцейський відмовчується:
“Для когось такі випадки смішні, а для людини, яка викликала поліцію, - вкрай важливі. Я, як поліцейський офіцер громади, ставлюся до кожного виклику дуже серйозно. Ми маємо ставитися до таких ситуацій толерантно і з відповідальністю. Тож на такі запитання ми не маємо права не тільки відповідати, а й розголошувати”.
Олексій Загваздін разом з напарником Анаталієм Щабелько та виконувачкою обов’язки голови Наталинської сільської ради Наталією Кидонь
Ручка – головна зброя поліцейського
Олексій сміється, що головна зброя поліцейського – ручка, якою він пише.
Хоч, звісно, має і спеціальні засоби: гумовий кийок, наручники, засоби сльозогінної дії та табельну вогнепальну зброю. Також поліцейським офіцерам громади видають помпову рушницю марки Hatsan. Усі ці спеціальні засоби використовуються для припинення порушення громадської безпеки та порядку.
“Моя служба в громаді триває цілодобово. Субота-неділя в ніч, несення служби на блокпостах. Також ми забезпечуємо безпеку та порядок на масових заходах громади. Потік машин під час перевірки на блокпості транспортних засобів великий, що забуваються думки про сон.
І, як і всі медпрацівники, ДСНС, поліцейські не бажають одне одному тихої ночі та спокійного чергування”.
І останнє запитання нашого інтерв’ю завжди героїв доводить до “мурах”: що ви будете робити в день перемоги?
“Наразі не до свят, – відповідає. – І душевного спокою у наших мешканців теж немає. Особливо коли щодня чуєш про втрати й трагічні звістки, які надходять до нашої громади чи району. Треба вшановувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за суверенність нашої держави.
Шанувати тих, хто стоїть, як стіна захищаючи нас”.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
