Серця, повні любові, і лапки, що шукають тепла. Це історія про онлайн-ресурс GladPet, який об'єднує небайдужих людей заради порятунку бездомних тварин.
Днями я мала можливістю поговорити з Євгенією Василенко, керівницею проєкту, аби детальніше познайомитись з їхньою діяльністю, почути як людина може обрати собі тварину, сидячи вдома та чи може Красноград приєднатись до цієї ініціативи з порятунку тварин.
GladPet — це некомерційний проєкт, спрямований на системне розв'язання проблеми безхатніх тварин гуманними способами. Завдяки безплатному онлайн-ресурсу можна знайти собі домашнього улюбленця або допомогти безхатній тваринці знайти свою родину.
Від ідеї більш ніж 11 тисяч врятованих чотирилапих
— Євгеніє, розкажіть про історію виникнення проєкту.
— GladPet функціонує вже 8 років. А починалось все з того, що засновник та ідеолог Артем Бородатюк зі своєю командою помітив, що в Одесі гостро стоїть питання безпритульних тварин. У нього з’явилась ідея, що було б добре створити сайт, на якому буде в одному місці зібрано всі можливі оголошення про тваринок. Спочатку Артем, який сам айтівець, створив разом з розробником команди Олександром сайт, команда розповіла про проєкт різним притулкам, ну й згодом до нас приєднувались благодійні організації, пункти стерилізації, громадськість, також ми самостійно залучали різних партнерів для допомоги.
Команда та волонтери GladPet
Я знаю навіть такий цікавий факт, що на початку попередня команда ходила вулицями та двориками міста й самостійно вираховувала приблизну кількість тварин. Не уявляю, як було це важко, але вони хотіли хоча б приблизно оцінити масштаби проблеми.
— На сайті згадується, що вже 11310 тварин знайшли свій дім? Це все через сайт?
— Це загальна цифра тварин, які розміщені на сайті та які знайшли свій дім через різні шляхи адопції.
Ми онлайн-ресурс, який співпрацює з багатьма різними притулками по Україні, це близько 140 організацій та притулків. Куратори притулків публікують оголошення про тварин на сайті, коли з’являється заявка на адопцію, менеджерка з адопції обробляє її та передає далі, і коли тваринка знаходить дім, позначає це на ресурсі. Тому це загальна кількість з різних джерел, не тільки з оголошень на GladPet.
— Хто може скористатись вашим онлайн-ресурсом? Чи може це зробити звичайна людина, яка взяла на перетримку тварину або, наприклад, красноградські волонтери?
— Безумовно, неважливо хто публікує оголошення, головне — це добра справа та допомога. Звичайно, у нас більшість оголошень саме від притулків, але є маленький відсоток звичайних людей, які публікують анкети тварин на прилаштування. Відмінність лише в тому, що ця тваринка буде закріплена за фізичною особою.
Шлях тварини додому та допомога прифронтовим притулкам
— Як проходить процес адопції тварин? Чи перевіряєте ви надійність потенційних власників, щоб забезпечити безпеку чотирилапих?
— Потенційні власники спочатку вивчають всю інформацію про тварину, заповнюють заявку натиснувши на кнопку «Взяти додому» і відправляють її нам. Ми переглядаємо її, перевіряємо соціальні мережі людини, щоб краще зрозуміти хто це.
Далі дивимось, чи обрана тварина ще шукає дім та передаємо контакти куратора потенційному власнику для подальшої комунікації та узгодження деталей адопції та зустрічі. І останній етап — це знайомство з твариною, аби зрозуміти чи підходять вони одне одному.
Сайт GladPet та кнопка «взяти додому»
Але це коли все складається добре, бо часто трапляється, що потенційний власник не виходить на зв’язок.
— Чи співпрацюєте ви з притулками на прифронтових територіях?
— Звісно, ми маємо зв’язок з притулками в різних областях, особливо з Харкова, Нікополя, Херсона, Миколаєва та Запоріжжя. Окрім співпраці, ми допомагаємо їм у вигляді корму та препаратів чи збору коштів на речі першої потреби, адже саме прифронтові притулки перші зіштовхуються з війною.
Зворушливі й не дуже історії адопції тварин
— Які історії прилаштування тварин вам найбільше запам'яталися? Чи було таке, що тварин повертали?
— Звичайно трапляється й таке, коли тварин повертають назад.
Ось нещодавно була історія з кішечкою Арієль, яку забрала жінка. Кішка її трохи подряпала, а нова власниця поскаржилась і віддала її назад. Можливо це й на краще, оскільки жінку дуже дивував той фактор, що куратор просить фотозвіт що тварина вдома та в безпеці.
Ніби це зазіхання на її свободу, але це нормальна практика перевірки. Тут маємо щасливий кінець: Арієль забрали додому нові власники, пара яка тепер буде про неї добре піклуватись.
З гарних кейсів мені запам’яталась історія про евакуйовану до Києва собачку Квітку з цуциками з Харкова. Цуценята швидко знайшли домівку у столиці, а згодом й Квітку забрала до себе дівчина з Харкова. Собака повернулась туди, звідки була врятована. Це мила історія, ніби мати прилаштувала спочатку своїх діток, а потім поїхала додому.
Або ще була зворушлива до сирот історія з песиком, на ім'я Бен, якого врятували після підриву Каховської гідроелектростанції. Його визволили з води, і, за словами нової родини, попри цей фактор, він зараз дуже любить купатись.
Ще одна з моїх улюблених історій, це шлях адопції великого алабая Тора, якого забрали в Ізраїль. Нова власниця повністю забезпечила комфортне перевезення такої великої собаки, всупереч труднощам процесу.
— Що найулюбленіше/не улюблене у вашій роботі?
— Улюблене — це коли проходить реалізація різних проєктів допомоги притулкам. Сам процес закупки необхідних речей, обговорення процесу, коли до нас доєднуються з допомогою партнери, коли ми бачимо усмішки щасливих людей, які її отримали. Це дуже заряджає та мотивує працювати далі.
Ну і звісно, коли відбувається адопція тваринок, цей процес та історії прилаштування інколи доводять до сліз радощів.
А найменш улюблена — це невдячність людей. Коли ти хочеш допомогти людині, наприклад з кормом, а вона каже, що їй важко чи лінь сходити на пошту забрати його. Або коли люди перебирають та оцінюють наскільки ми добре чи погано їм допомогли, трапляється і таке.
Було й таке, коли на початку повномасштабного вторгнення жінка забрала корм для безхатніх тварин та скаржилась, що він для них занадто якісний. Напевно вона не знає наслідків хвороб, які трапляються від неякісного корму або вона мислила з позиції того, що не відомо що буде далі та краще економити.
Ну і звичайно це заповнення величезної купи документації, правок до неї, але без бюрократії ніяк, вона важлива.
— Як фінансується GladPet, оскільки це некомерційний проєкт та як громадськість може підтримати вашу ініціативу? Чи можу я задонатити?
— Більшість фінансування йде від засновника Артема та його IT-компанії Netpeak. Ну й також нам допомагають інші організації та звичайні добрі люди. Кожен охочий може підтримати нас на сайті або підтримавши збори у наших соціальних мережах, до речі, зараз у нас проходить збір на безпечні вольєри для врятованих тварин у Харкові який просувається дуже складно.
— Які поради ви можете дати людям, які хочуть взяти тварину з притулку?
— Найголовніше це осмислення відповідальності цієї справи та свідоме рішення про прийняття тварини до кінця її життя, а не повернення назад в притулок за першої можливості.
Наступне — це розуміння, що треба постійно окремо виділяти певні фінанси на її утримання, займатись вихованням чи корекцією поведінки, облаштувати вдома окремий простір для тварини, вигулювати її та надавати любов.
А ще дуже важливо впевнитись чи немає у вас алергії на шерсть!
Ви можете забрати тваринку додому й в Краснограді
Якщо ви хочете стати новим власником для безпритульної тварини та зробити це швидко, обирайте для себе нового друга серед красноградських зооволонтерів, серед зоогруп чи клініки лікаря Воротнікова, де регулярно допомагають з їх лікуванням.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
