У вересні минулого року у Берестині заклади комунальної власності провели моніторинг доступності об’єктів соціальної інфраструктури. Результати виявилися невтішними: майже всі перевірені установи класифікували як повністю бар’єрні, які потребують термінового облаштування, або лише частково доступні.
Що це означає на практиці, чому ситуація роками майже не змінювалася та які зміни плануються найближчим часом — журналістка Берестин.info поговорила з директоркою містобудування і архітектури Катериною Ткаченко та дізналася відповіді.
Чому досі не зробили?
«До 2022 року у нас не було такої великої потреби в облаштуванні закладів. Людей з інвалідністю або просто людей з маломобільної групи було небагато. Для їхньої зручності ми частково облаштовували заклади протягом останніх десяти років, але тепер розуміємо, що повноцінна безбар’єрність — це необхідність, до якої треба прийти чимшвидше», — каже директорка.
З початком повномасштабного вторгнення в Берестині значно зросла кількість людей із тимчасово або постійно порушеною мобільністю пересування, зокрема через поранення. Моніторинг у 2024 році виявив, що тепер вже 47 % населення Берестина належить до маломобільної групи.
Як зазначила Катерина Ткаченко:
«Відсутність тактильних смуг, зручних пандусів, високі бордюри, а також вузькі й пошкоджені тротуари створюють значні труднощі для осіб на візках, милицях, людей з дитячими колясками, літніх людей і тих, хто має тимчасові травми або проблеми з зором. Однією з перепон у впровадженні безбар’єрності є зміни ДБН. Ледь ми наздоганяємо одні норми, як вони стають застарілими. Гонитва за сучасністю, а також фінансове питання — заважають нам діяти швидко».
Безбар’єрність — це не лише відсутність бордюрів та наявність пандусів, кнопок зв’язку чи дощок Брайля або світлофорів зі звуковим сигналом. Це й відповідність вимогам та критеріям. Це наявність ліфтів, якщо заклад містить кілька поверхів, наявність облаштованих туалетів в приміщеннях та багато чого іншого.
«Ми знаємо, що в місті є пандуси з нахилом понад 40 %. Навіть здорова людина не зможе на такий підійнятись. Це імітація доступності, а не реальне рішення», — ділиться пані Ткаченко.
Зібрання з керівниками організацій та закладів та обговорення доступності пандусів вже проводилося.
«Нам потрібно перепроєктувати багато наявних об’єктів, що потребує додаткових фінансових ресурсів і часу».
Безбар’єрний маршрут — як перший крок
«Міська рада та Комбінат комунальних підприємств хоче створити умови для того, щоб кожен мешканець Берестина, незалежно від фізичних можливостей, міг комфортно пересуватися містом».
Тому Берестин і долучився до державної ініціативи «Безбар’єрні маршрути у населених пунктах», яка спрямована на створення зручних і безпечних умов пересування для всіх мешканців — передусім тих, хто має обмежену мобільність.
У межах Програми створення безбар’єрного середовища на 2025–2026 роки в місті запланували перший етап — «Безбар’єрний маршрут Берестина». Вже у наступному році буде реконструйовано тротуари й облаштовано доступні переходи на перехрестях:
- Полтавської та Історичної;
- Дмитра Лінського та Шевченка;
- Історичної та Соборної.
«Ці перехрестя є найбільш стратегічними, бо ними можна дістатися до ключових закладів інфраструктури міста. Через них щодня проходить велика кількість людей. Тому ми вирішили почати саме з них, щоб забезпечити доступність у найбільш затребуваних точках», — пояснює пані Ткаченко.
Які зміни чекають на перехрестя у 2025 році?
У 2025 році на перехрестях, обраних для першого етапу програми, буде проведено комплексну реконструкцію тротуарів.
«Ми плануємо знизити бордюри, встановити пандуси, облаштувати доступні переходи, а також зробити тактильні смуги для людей з порушеннями зору», — зазначила директорка містобудування.
Важливим елементом реалізації програми є співпраця з громадськістю, зокрема з людьми з обмеженою мобільністю.
«Ми активно співпрацюємо з організаціями, які представляють інтереси людей з інвалідністю, щоб отримати від них зворотний зв'язок і врахувати всі можливі потреби».
Перспективи розвитку програми
Ми запитали думку про програму в наших захисників, але вони неохоче говорили на цю тему, проте зазначили, що пересуватися Берестином важко, бо відповідних умов немає, а подекуди дороги на вулицях в поганому стані, що вибратися з дому — це вже випробування, не кажучи про відвідування якихось конкретних місць.
Та програма «Безбар’єрний маршрут» не обмежиться лише першими трьома перехрестями.
«Після реалізації першого етапу ми будемо поступово охоплювати й інші вулиці Берестина. Це дозволить створити безбар’єрне середовище на всій території міста», — зазначила Катерина Ткаченко.
Жителі вулиць можуть самостійно звертатися до міської ради та напряму до ККП, щоб подати заявку на розгляд їхньої вулиці для облаштування в рамках безбар’єрністі.
Програма «Безбар’єрні маршрути» має потенціал стати важливий складником розвитку Берестина як міста, що піклується про своїх мешканців.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та район!
