Чи задумувались ви, наскільки зручно жити в Краснограді людям з інвалідністю? Чи легко їм пересуватися містом, користуватися громадським транспортом, відвідувати магазини та інші заклади? Ми поставили це питання жителям Краснограда, та ось які думки почули.
Марія Мірошниченко
місцева жителька
Марія Мірошніченко
«Найбільша проблема — недостатня кількість пандусів по місту, їх немає навіть в багатьох державних установах.
Крім того, я думаю для Краснограда мало одного соціального таксі, до речі, дізналась що таке взагалі існує тільки через ваш сайт. І також дуже хочу, щоб самі мешканці проявляли більшу увагу до людей з інвалідністю. Не просто, щоб проходити повз, коли бачиш, що цим людям важко кудись заїхати, а навпаки підходили та допомагали від чистого серця», — зазначає дівчина.
Тетяна Кравчук
режисерка театру та масових свят
Тетяна Кравчук
«На мою думку, наче більша частина входів до магазинів та закладів обладнана спеціальними пандусами чи просто є рівною. Більше проблем з пандусами саме у локальних точках по місту, типу кав’ярень, салонів тощо.
А от з транспортом, думаю, у нас набагато більші проблеми. Жоден громадський транспорт не пристосований для потреб людей з інвалідністю. Якщо людина не має свого авто чи не користується соціальним таксі — то вона майже не може нормально дістатися в іншу частину міста, наприклад», — стверджує вона.
Любов Григорівна
вихователька
Любов Григорівна
«Я особисто не бачу ніяких оновлень після початку війни стосовно пандусів — все як було раніше, так і залишилось. Представники влади повинні знати точну кількість людей з інвалідністю в громаді, мають запитати, в першу чергу, у них про їх потреби та скарги. І тоді відповідно їм допомагати не лише на словах.
Ставитись до них треба з повагою, піклуватись та приділяти увагу, а не відправляти ходити самостійно по всім закладам добиваючись допомоги», — каже пані Любов.
Вікторія
вчителька англійської мови
Вікторія
«У Краснограді мало чи взагалі відсутні грамотно облаштовані пандуси та заїзди до різних установ, магазинів. Ще проблема — це погані дороги та тротуари, крісла колісні не вічні та мають властивість ламатися через, зокрема, поганий стан доріг чи тротуарів. Наскільки я знаю, мають грамотно встановлюватись поребрики, не бути зависокими, бо через них не проїдеш.
І якщо ми говоримо за це все в рамках центру міста — то більш менш ще щось є нормальне, але якщо взяти до прикладу 3-й мікрорайон, то я не знаю як там можна комфортно пересуватись людям з інвалідністю», — зазначає Вікторія.
Маргарита Андрусенко
педагогиня
Маргарита Андрусенко
«Найбільші проблеми це — пандуси, погана якість дорожнього покриття, необлаштовані громадські автобуси. Через ці та деякі інші фактори, на жаль, ми майже не бачимо на вулицях людей з інвалідністю», — говорить жінка.
Безбар'єрність — це...
Загалом, мешканці Краснограда висловили думку, що місто не є достатньо комфортно облаштованим для людей з інвалідністю. Що можна зробити вже зараз, аби покращити ситуацію:
- більше пандусів та приведення наявних до кращої якості;
- пристосування громадського транспорту до потреб людей з інвалідністю;
- ремонт доріг та тротуарів з урахуванням потреб людей з інвалідністю;
- проведення різних заходів, що присвячені темі безбар’єрності, аби це питання набуло розголосу;
- залучення місцевого бізнесу: заохочувати місцевий бізнес до адаптації своїх приміщень та послуг до потреб людей з інвалідністю.
На думку редакції, також важливим є:
- оновлення пішохідних переходів — обладнати пішохідні переходи звуковими сигналами та тактильною плиткою для людей з порушеннями зору;
- регулярний огляд та ремонт інфраструктури;
- збільшення кількості автомобілів соціального таксі;
- проведення інклюзивних заходів: культурні та спортивні заходи, в яких могли б брати участь люди з інвалідністю.
І найголовніше, треба залучати до цього процесу самих людей з інвалідністю. Вони найкраще знають, чого їм не вистачає у місті та щоб хотілось покращити.
Ми дуже б хотіли провести таке опитування саме з цими людьми, але як і зазначала раніше одна респондентка — це майже не можливо у нашому місті.
Не бачити людей з інвалідністю в міському просторі – це не означає, що їх там немає. Це означає, що ми не помічаємо їх, або ж вони самі вимушено стають непомітними. Чому так відбувається? Відповідь проста: місто не готове до їхньої присутності. Відсутність пандусів, звукових сигналів на переходах, а також стереотипи й дискримінація — все це створює бар’єри, які унеможливлюють повноцінне життя. Давайте не лишатися байдужими!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
