Бібліотеку часто сприймають як традиційну книгозбірню, де нічого не відбувається й окрім як читанням там зайнятися нічим, але люди, які так думають, помиляються. В минулому матеріалі про літературне життя міста зі слів директорки Публічної бібліотеки Тетяни Дмитренко, ми дізналися, що в Берестині діє молодіжний простір «RedHub» — родзинка Берестина.
Журналістка Берестин.info поговорила з кураторкою хабу, Наталією Гришиною, та дізналася, яким був шлях заснування молодіжного простору, як він діє зараз, і які перспективи відкриває для молоді.
Один з перших молодіжних просторів в області
— Як з’явилася ідея започаткувати хаб?
— У 2017 році ми з колегами задумалися: чому до бібліотеки приходить мало відвідувачів? Що їм потрібно? Ми провели опитування, проаналізували книжковий фонд, з’ясували, які книги мають попит, та які запити мають наші читачі. Дізналися, що багато людей відвідували б бібліотеку частіше, якби тут було комфортніше, а також якби з’явилися додаткові послуги та сервіси.
Після цього ми з колегами провели мозковий штурм, визначили кілька напрямів, які могли б зацікавити нових відвідувачів. Усі бібліотекарі активно долучилися до процесу, адже кожен працівник хотів не просто виконувати свою роботу, а отримувати задоволення від того, що приносить користь людям. Зрештою, ми запровадили понад десять нових послуг, в тому числі й створення коворкінг-зони.
А найголовніше: ми створили молодіжний простір — він розташувався в одній із кімнат колишньої читальної зали.
У 2018 році цей проєкт було реалізовано за підтримки німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).
— Чи співпрацюєте ви з іншими хабами України?
— Ми стали одними з перших в області, хто створив молодіжний простір — на той момент це була нова, незвична ініціатива. Разом із молодіжними просторами в Первомайському (нині Златопіль), Лозовій, Змієві, Балаклії та Чугуєві ми об’єдналися в мережу молодіжних хабів Харківщини. Згодом ця мережа стала філією Асоціації молодіжних центрів України (АМЦУ).
Нічого для нас без нас
— Які перспективи молоді дає участь в Асоціації?
Участь в АМЦУ, до якої входять понад 100 молодіжних центрів, просторів і громадських організацій, дає змогу не лише відкривати нові можливості для молоді, а й долучатися до державотворчих процесів. Окрім впливу на законодавчі рішення, така мережа дозволяє реалізовувати масштабні проєкти та розширювати спектр можливостей для молодого покоління.
Як активна молодь, ми брали участь в онлайн-засіданні Комітету з питань молоді та спорту, де розглядався проєкт про внесення змін до Закону України «Про основні засади молодіжної політики» та деяких інших законів щодо сприяння розвитку молодіжної політики, де молодь висловлювала свої пропозиції. Річ у тому, що уряд хотів внести зміни до Закону без урахування думки молоді, адже ні консультацій, ні досліджень, ні фокус-груп не було проведено.
У законі, зокрема, визначені такі поняття, як молодіжні хаби, простори, центри, громадські організації та їхні форми діяльності. Проте важливо не просто зафіксувати ці терміни, а й зрозуміти, як усі ці суб’єкти молодіжної політики взаємодіють між собою. Оскільки внесення змін до Закону могло відбутися без урахування думки молоді, зараз триває процес перегляду цього закону. Сучасна молодіжна політика базується на принципі: «Нічого для нас без нас».
— Як хаб залучає молодь до читання?
— Створення молодіжного хабу дало нам можливість впровадити нестандартні формати роботи та сервіси для наших відвідувачів. Ми вирішили зосередитися на залученні підлітків 13–15 років — тієї категорії, на яку ще можна повпливати через бібліотеку. Дорослі або вже читають, або ні, а маленьким дітям книги ще зазвичай читають батьки.
Ми запросили молодь до спільного обговорення та разом із ними розробили правила користування хабом. Варто зазначити, що правил ми притримуємося. Наприклад, кожен відвідувач має бути записаний у бібліотеку та хоча б раз на місяць мати прочитану книгу.
— Які досягнення хабу ви вважаєте найяскравішими?
— На самому початку діяльності хабу були започатковані творчі студії, серед яких відеостудія та фотостудія під назвою «Творче життя», а також літературно-поетична студія «ТОМ: творчість об’єднує молодь».
Одним із найяскравіших проєктів студії «Творче життя» стало створення художнього фільму за п’єсою Марка Кропивницького «Дай серцеві волю, заведе у неволю». Молодь, яка відвідувала хаб, взяла участь у зйомках як актори, а самі зйомки проходили у Києві, у музеї архітектури XVII–XIX століття просто неба. Внутрішні сцени були відзняті в хаті XIX століття, яка є частиною Берестинського краєзнавчого музею імені Порфирія Мартиновича.
У 2024 році у партнерстві з місцевим аматорським театром АРТ-Є ми створили фільм «Війна: переміщення». Фільм описує події початку повномасштабного вторгнення на прикладі жінки з Миколаєва, яка разом з двома маленькими дітьми вимушена рятуватись від російського ката.
Також ми ініціювали запровадження програми «Громадський бюджет», створення молодіжної ради та десятки виграних грантових проєктів саме командою молоді. Так був створений «RedPark» — вільний простір просто неба у Молодіжному сквері Берестина, де молодь обладнала місця для сидіння із піддонів і організовувала різні заходи: кіновечори, ігрові вечори, вечори інструментальної музики, різні майстер-класи.
«RedPark»
Разом з іншими молодіжними просторами отримали фінансування на реалізацію декількох крутих ініціатив: «Школа молодіжних рад», «Молодіжні хаби Харківщини драйвують активність». В результаті в наших громадах утворилися або підсилилися молодіжні ради, запровадились громадські бюджети, проведені адвокаційні кампанії щодо покращення стану зупинок громадського транспорту тощо.
Тренінг з громадського активізму
А ось вже цьогоріч у партнерстві з Берестинською молодіжною радою ми проводимо курс з молодіжного активізму для Наталинської громади, щоб підготувати молодь там до створення місцевої молодіжної ради. Курс складається з чотирьох тренінгових днів, у якому беруть участь понад 50 учасників з-поміж молоді Наталинської громади. За час навчання учасники й учасниці не тільки дізнаються, що таке молодіжний активізм, молодіжні ради та інші інструменти громадської участі, а ще й навчаться ідентифікувати проблеми, що їх стосуються, нагенерують ідеї щодо їх вирішення, і навіть розроблять власні проєкти, які будуть представлені керівництву громади для реалізації.
За цей час відділ культури, молоді та спорту Наталинської громади ініціює створення молодіжної ради та молодь, яка пройшла навчання, зможе вмотивовано і свідомо подати свою кандидатуру на вступ до молодіжної ради.
Це наш пілотний проєкт, ініційований нашою командою і підтриманий Наталинською громадою. У разі його успішного впровадження будемо залучати міжнародних партнерів, з якими співпрацюємо, щоб підтримали реалізацію цього проєкту в інших громадах Берестинщини.
З відділом культури, молоді та спорту Наталинської громади під час тренінгу з громадського активізму.
RedHub — місце реалізації громадських ініціатив
— Що сьогодні являє собою молодіжний простір?
— Це місце реалізації громадських ініціатив. На базі хабу проходять різні заходи з неформальної освіти, тренінги з розвитку життєвих навичок, які необхідні молоді у сучасному світі: курси з фінансової грамотності, курси з вивчення іноземних мов, тренінги з проєктного менеджменту, командотворення, лідерства і багато іншого.
Популярним напрямком діяльності простору є ігровий клуб «Мафія», який відвідують не тільки підлітки, а й люди 30+.
— Як війна вплинула на діяльність хабу?
— У день повномасштабного вторгнення, працівники хабу і його відвідувачі одразу долучилися до волонтерської діяльності. Тоді можна було порівняти цей процес із роботою великої корпорації — понад 300 волонтерів працювали над забезпеченням допомоги військовим, переселенцям та мешканцям громади.
У перші дні вторгнення всі укріплення у вигляді мішків із піском також створювали тут, в бібліотеці, а хаб став справжнім центром спротиву та взаємодопомоги, де кожен міг долучитися до спільної справи.
Після тривалої паузи через повномасштабне вторгнення ми почали відновлення молодіжного простору, зокрема, створення умов для молоді, де вони могли б збиратися, отримувати підтримку та знаходити однодумців. Першим кроком було відновлення молодіжної ради, створення якої ми ініціювали ще до війни, як консультативно-дорадчий орган міської ради.
— Відомо, що у хаба є милий маскот, звідки він з’явився?
— Шаромижник — від «cher ami» в перекладі з французької «дорогий друг» — кіт-блогер, який оселився в молодіжному просторі та висвітлює події для молоді. Він символізує доброту, відкритість, творчість й активно залучає молодь до різноманітних заходів.
Шаромижник
Ми зустрілися на молодіжному форумі в Запоріжжі. Там майбутній берестинський кіт-блогер дарував свої обійми всім присутнім. Коли ми повернулися до Берестина, кіт приїхав з нами, а молодіжний простір став його новою домівкою.
Майже щодня в молодіжному просторі проходять різні події й Шаромижник — постійний їх учасник. А ще він полюбляє їздити у відрядження: Зміїв, Чугуїв, Мерефа, Балаклія, Рогань, Полтава, Харків. Шаромижник вже встиг познайомитись з пʼятьма молодіжними центрами Харківщини, а ще побувати в театрі на виставі «Конотопська відьма» і пробігти марафон.
Шаромижник їде у подорож
Його пригоди висвітлюються у форматі блогових публікацій на сторінці в Instagram і TikTok. У легкому гумористичному стилі Шаромижник ділиться цікавими моментами з життя молоді та розповідає про партнерські ініціативи та свої враження від зустрічей.
— Як молодіжна рада пов’язана з хабом?
— Проведена у 2019 році «Школа молодіжних рад» сприяла утворенню спільноти вмотивованої на рішучі зміни молоді. Більшість учасників і учасниць «школи» увійшли до складу новоствореної молодіжної ради у 2020 році, а в лютому 2022 року відбулося її останнє засідання. Після початку повномасштабного вторгнення, частина учасників виїхала, а інша частина змінила свої пріоритети. Через це рада не збиралася більше ніж рік, і за законом потребувала оновлення.
Коли ситуація стала більш стабільною, ми розпочали процес відновлення ради, створивши ініціативну групу. Так, на базі хабу, було сформовано нову молодіжну раду. Головою ради стала адміністраторка хабу Єлизавета Попова — абсолютна лідерка молодіжної спільноти. Вона активно взаємодіє з молоддю, веде чат та Telegram-канал «Next Level», публікуючи можливості для розвитку, різноманітні проєкти та ініціативи для молодих людей. Їй 20 років, і вона за принципом «рівний рівному» формує спільноту, допомагаючи налагодити контакт між молодими людьми.
— Чим займається молодіжна рада?
— Прекрасним прикладом її роботи став День місцевого самоврядування, який відзначається в грудні. Молодіжна рада очолила наше місто на один день: голова ради, Єлизавета, сіла в крісло мера, а інші члени ради розподілилися відділами та розв'язували важливі питання громади.
Єлизавета, як тимчасовий міський голова, вела прийом громадян. Молодь отримала доступ до інформаційних ресурсів міської ради, і вони активно ділилися своїми враженнями через дописи в соціальних мережах. Це був своєрідний експеримент, який дозволив молодим людям відчути себе частиною процесу управління громадою.
Ще однією цікавою ініціативою стало створення підліткової ради в категорії 10–13 років на базі хабу. Це буде початковий етап для молоді, яка ще не готова вступити до молодіжної ради. Підліткова рада допоможе сформувати у молодих людей важливі навички, такі як командоутворення і проєктний менеджмент, і підготувати їх до більш серйозної участі в громадських справах.
Молодіжний простір «RedHub» став не лише місцем зустрічей, а й рушієм змін для активної молоді Берестина. Завдяки спільним зусиллям тут реалізуються освітні, культурні та громадські ініціативи, що відкривають нові можливості та надихають на розвиток. «RedHub» доводить: бібліотека — це більше, ніж книги, а молодь — це сила, що змінює майбутнє.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та район!
