Дитячий будинок сімейного типу створюється за бажанням подружжя або особи, яка перебуває у шлюбі. На виховання та спільне проживання беруть не менш як п’ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Проживає сім’я в приватному будинку або багатокімнатній квартирі. Житло надає місцевий орган самоврядування, який ухвалив рішення про створення дитбудинку сімейного типу. Також родина може жити у власному приміщенні, що відповідає певним вимогам.
В Красноградській громаді функціонує чотири дитячих будинки сімейного типу, в яких виховується 33 дітей. Одна з родин — сім’я Шкребетів, яка має свою цікаву та водночас сумну історію зі щасливим продовженням.
Їх дім знищили двічі
Дитячий будинок сімейного типу Шкребетів — приклад незламності, мужності та відваги нашого народу. Ця родина переїхала до Краснограда з Херсонської області у 2023 році. Під час авіаудару їх будинок був повністю зруйнований, а потім, місце, де він знаходився, затопило внаслідок підриву Каховської ГЕС.
— З Олешок Херсонської області до Краснограда ми добиралися 12 днів, подолали понад 5 тис. км. Найбільший страх був на кордоні з Кримською територією. Коли на «митниці» запитали, звідки діти і чиї вони, почали з’являтися думки: "Зараз їх заберуть, і ми їх більше не побачимо». Після того, як показали весь пакет документів на дітей, у "прикордонників" було одне питання: "Чому у дітей різні прізвища та ім’я по батькові?". Як пояснили, що це наші прийомні діти — нас пропустили, і в кожного з душі наче впав камінь, — ділиться спогадами мама, пані Галина.
На даний час у родині Шкребет 11 дітей: четверо своїх синів та сім прийомних.
Без оригіналів документів через блокпости
Під час окупації, ще в Херсоні Шкребетам зателефонували з притулку і повідомили, що є двоє хлопчиків, яких залишили батьки. Сказали, що при бажанні їх можна забрати. Щоб дістатися до притулку, треба було проїхати 12 блокпостів.
— Коли ми приїхали, нам видали лише копії свідоцтва про народження, більше ніяких документів не було. І от стало питання, як ми будемо повертатися з ними назад, що нам казати на блокпостах? — згадує мама Галина. — Раптом у дітей запитають, хто ми їм, а діти що скажуть? Тьотя і дядя? Вирішили з чоловіком повертатися іншим шляхом, трошки довшим, але з меншою кількістю постів. Поки їхали, розмовляли з хлопчиками, розповідали, що ми мама Галя та тато Олександр, що є ще братики, казали, як їх звати.
На першому ж пості військові попросили батька відійти для розмови, діти, побачивши це, запитали пані Галину: "Куди солдат повів тата Сашу?". Після цього родину пропустили без додаткових проблем.
11 місяців в окупації закінчились повним знищенням дому, але місцеві (друзі та знайомі) допомагали, хто чим міг. Та зволікати більше було не можна — родина вирішила виїхати.
Родина як прихисток
Сім’я Шкребетів не може залишатися осторонь дітей з тяжкою долею. Так до родини приєднався 15-річний юнак, за походженням кореєць, Костянтин Тен.
У Херсоні хлопця залишили без батьківського піклування. Його незаконно вивезли в росію, але завдки громадським організаціям та волонтерам юнака повернули до України, в Київ. Тут Костянтин перебував у центрі для повернутих цивільних.
— Коли нам зателефонували з Києва, сказали, що є хлопець ми відразу сказали «Ми в темі»! Після спілкування з юнаком через телефон, розповіли про нашу родину, наші звички та традиції та головне правило за якими живемо всі: "Якщо хтось зробив шкоду — він повинен зізнатися в цьому". Костянтин погодився на наші умови і після довгих процедур оформлення всіх документів, юнак вже знаходиться у нашій родині. — розповідає батько Олександр.
Зараз родина мешкає у Красноградській громаді, держава виділила Шкребетам великий будинок, в якому дев’ять великих світлих кімнат і багато місця для всіх дітей.
— У Херсонській області ми мали великий будинок, транспорт, ботанічний сад з цікавими тваринами (у нас був навіть крокодил) та рослинами, але все згоріло, все було знищено… Боляче згадувати. — ділиться пані Галина.
Та життя продовжується, і як би важко нам не було під час повномасштабного вторгнення, на думку мами Галини, варто знаходити час для своїх рідних та близьких. І додає: «Головне, що ми любимо всіх своїх дітей, вони наш стимул жити, творити, вони наша надійна опора, наша любов!».
Дивіться сюжет про родину Шкребетів, щоб дізнатися більше про цю неймовірну сім’ю та її історію.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
