Наталія Сіліна – тендітна та енергійна. Вона очолює Службу у справах сім’ї та дітей Красноградської міської ради. Саме на її плечах лежить відповідальність за дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вона шукає для них родини, перевіряє, щоб все було добре та турбується про їх благополуччя.
Я провела з Наталею день, щоб зрозуміти, чим вона займається, як влаштована робота служби, чим вони допомагають дітям. А так, як це був останній робочий день Наталі перед відпусткою, то в нього потрібно було втиснути максимально багато справ - як паперову роботу, так і відвідини вихованців. Якоюсь мірою мені поталанило, адже побачила зсередини і теорію і практику роботи служби.
«Наша мета – зберегти родину для дитини, бо який би не був хороший притулок, але своя мама і свій тато – це найкраще!» - хоч цю фразу жінка сказала набагато пізніше вдень, коли ми їхали до чергової родини, але вона чітко показує цінність її роботи, тому з неї і варто почати опис роботи служби.
Наталя Сіліна
Планірка - невід'ємна частина робочого дня
Робочий день служби починається з планірки. Збираються всі не в кабінеті керівниці, а на території працівників. Це великий, світлий кабінет, де в очі відразу кидаються вікна - високі, вони наповнюють простір повітрям.
Саме під час планірки і починає проявлятись Наталя-максималістка – ставить багато завдань та на 100% впевнена, що її команда з ними справиться. А команда і справді крута та доповнює і врівноважує свою шефиню, повертаючи її до реальності. Часом вони жартують, говорячи до неї: «Ой, да, все класно, все зможемо, все переможемо». Підтримують думку. Але не бояться і зупинити та запропонувати свій варіант роботи.
Планірка
Планірка триває недовго – всі задачі чітко поставлені і повертаємось в її кабінет. Він геть не схожий на попередній – на вікнах багато доглянутої зелені, на стінах нагороди та відзнаки самої Наталі та знімки її зі своїм колективом. Видно, як вона цінує свою професійність не відділяючи її від заслуг всієї команди.
В кабінеті Наталі Сіліної
«Як вам вдається забезпечувати сімейне тепло, любов, затишок для всіх дітей?», – питаю.
«Я працюю не одна. У нас невеликий, але дуже гарний колектив. Намагаємося кожного дня спланувати свою роботу, враховуючи всі можливі ситуації, але бувають випадки які потребують термінової дії. Допомагаємо один одному у вирішені різних моментів.
Весь наш відділ налічує п'ять осіб. Це: начальник, три спеціалісти – спеціаліст, що відповідає за дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомні сім’ї та ДБСТ; спеціаліст, що займається дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, вчиненням домашнього насильства; спеціаліст з веденням комісії з питань захисту прав дітей і бухгалтер», – каже вона.
Як працює Красноградська служба у справах дітей?
Поки ще є трохи часу, Наталя намагається максимально коротко, але чітко пояснити, як працює служба. На обліку в них стоїть 71 дитина. Це 21 дитина-сирота та 50 дітей, позбавлених батьківського піклування. В громаді функціонує:
- два дитячих будинки сімейного типу, де виховується 16 дітей,
- дві прийомні сім’ї в яких виховується 4 дітей,
- один дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ), який переміщено з Херсонської області і в якому виховується п'ятеро дітей.
«А яка взагалі різниця між цими визначеннями? Не всі ж розуміють, чим вони відрізняються», – питання, яке і турбує і мене, щоб точно розібратись.
Помітно, що це питання вона отримує не вперше, тому старанно підбираючи слова намагається пояснити максимально просто:
«Прийомна сім'я ‑ це сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі. Вона добровільно, за плату, взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка перебуває у шлюбі. Вони беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Проживає така сім’я в індивідуальному житловому будинку або багатокімнатній квартирі. Помешкання надає орган, який прийняв рішення про створення дитбудинку сімейного типу. Також вони можуть мешкати у власному житловому приміщенні, що відповідає вимогам.
А ще є поняття патронатна сім’я. Це тимчасова форма влаштування дитини у сім’ю, де термін перебування дитини не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців».
Наталя Сіліна
Поки говоримо Наталя і далі перебирає документи, робить помітки, ставить завдання підлеглим. Паперова робота займає багато часу, інколи - може бути і весь день. А все для того, щоб чітко розуміти, яку допомогу потребує дитина в кожній конкретній ситуації. Наводить приклад, за 2023 рік в Красноградській громаді зафіксували 14 випадків домашнього насильства над дітьми, чи випадків домашнього насильства, де присутніми були діти. Також встановлені три випадки вчинення злочинів саме дітьми. І всі питання потребують вирішення, а головне – правильної подачі згідно з вимогами до документів.
«Найчастіше розглядаються питання подолання дитячої бездоглядності та безпритульності, запобігання соціального сирітства, забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Під постійним контролем перебуває питання вчасної постановки на квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які на час виникнення обставин, що призвели до втрати дітьми батьків, не мали впорядкованого житла. Надання юридичного статусу кожній особі, яка опинилася у скрутній ситуації», – розповідає, схилившись над документами жінка.
В кабінеті западає тиша. Наталя – далі працює з документами, я – розглядаю кімнату та не відволікаю її від роботи. Цікаво розпитати за кожен знімок на стіні та подяку, але розумію, що керівниці зараз не до цього, потрібно вирішити нагальні питання, бо роботу ніхто не скасовував, особливо, перед відпусткою.
Грамоти на стіні в кабінеті Наталі Сіліної
Так добігає час до обідньої перерви, але звертаю увагу, що потік відвідувачів у сусідній кабінет, де сидять спеціалісти, не закінчується. Наважусь перервати Наталю та питаю, чому дівчата не йдуть на обід, а продовжують приймати відвідувачів. Сміється.
«Обід для нас це той же час прийому. Питання не закінчуються. ми маємо допомогти всім. Дівчата міняються між собою - хтось відходить, хтось допомагає відвідувачам. Але двері ми не зачиняємо», - говорить вона.
Тьотя Наташа відвідує підопічних
Наталя любить відвідувати діток. А в останній день перед відпусткою хоче обійти кілька родин, тому збираємось, одягаємось і рушаємо. Мене вразило наскільки діти люблять керівницю служби і чекають. Але про це трішки згодом.
Перша родина Зибіних. Живуть вони неподалік міськради, тому йдемо пішки. Неспішним кроком – буквально кілька хвилин. За цей час Наталя встигає розповісти про родину і дитину:
«У нас на обліку перебуває родина Софії Зибіної, яка виховує маленьку Юлю. Вона навчається у першому класі і перші дні вересня не відвідувала школу, тому дирекція повідомила нас про це. Здійснюємо за ними контроль».
У дворі родини Зибіних
Прийшли. Наталя виділила кілька хвилин на спілкування з мамою, а далі всю увагу зосередила на дівчинці. Дитина її уважно слухала та робила все, що просили. Видно, що жінка своя в домі, Юля спокійно з нею спілкується, відкривається. Керівниця служби перевірила, як дитина читає, пише, порадила безкоштовні заняття для діток в Краснограді. Задоволена результатом відвідин попрощалась та ми пішли назад до міськради.
На черзі Дербушови. Живуть вони аж на іншому кінці Піщанки. Їдемо машиною. Дорога погана, водій злиться на ями. Але візит того вартий.
«Олена і Віктор Дербушови утримують дитячий будинок сімейного типу. Там перебуває 7 дітей і 3 дитини тимчасово влаштовувані з Лисичанської громади. Зараз проводимо роботу на отримання необхідних документів про надання цим дітям статусу для мешкання у цій родині на постійній основі», – розповідає по дорозі Наталія.
Перед будинком у родини дитячий майданчик, бо дітей багато і вони мають десь бавитись. Зайшовши в дім, жінка відразу почала вибачатись перед господарями за те, що не змогла попередити про свій візит раніше, батьки ж просили не зважати на це, бо вона як рідна в їх будинку. І справді. Всі слова перервали діти, які прибігли до Наталі обійматись із криками «Драстя тьоть Наташа!». Це було настільки мило і відкрито, що не бачивши це на власні очі, не повірила б, що так може бути.
І останні на сьогодні – родина Шкребетів. Вони мешкають в центрі Краснограда, але під'їжджали до їх дому машиною, повертаючись із Піщанки.
«Дитячий будинок сімейного типу цієї родини - приклад незламності, мужності та відваги нашого народу. Ця родина переїхала до Краснограда з Херсонської області у 2023 році. Під час авіаудару їх будинок був повністю зруйнований, а після ще й затоплений внаслідок підриву Каховської ГЕС.
На даний час тут виховується 5 дітей і 1 юнак 15 років тимчасово влаштований. Він має важку долю. Ще у Херсоні лишився без батьків та його незаконно вивезли в росію. Завдяки громадським організаціям та волонтерам хлопця вдалось повернути в Київ, де він перебував у центрі для повернутих людей з росії. Батько юнака перебуває у Чернівецькій області, від сина відмовився. Тому зараз збираємо документи для позбавлення батька батьківських прав та надання цьому юнаку статусу для мешкання у цій родині на постійній основі», – каже вона.
Вихованці дуже контрастують із Дербушовими – хлопці благородно вітались з Наталею та потискали їй руку. Вона ж говорила з ним, як з рідними, розпитала, що в них нового, чим можуть похвалитись, як успіхи в школі.
Прощаємось з родиною і вже плануємо розходитись в різні сторони, і от в цей момент Наталя каже фразу: «Наша мета – зберегти родину для дитини, бо який би не був хороший притулок, але своя мама і свій тато – це найкраще!».
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
