28 червня відбулося засідання топонімічної комісії. Краєзнавці обговорювали питання зміни дати відзначення Дня міста Краснограда. Ця дата прив’язана до дати визволення міста від німецько-фашистських загарбників у Другій світовій війні. Але, було б краще, якби наше місто мало дату для святкування свого Дня народження.

Журналістка Красноград.info є членкинею Красноградської топонімічної комісії. Розказує, яку інформацію надали на засіданні, хто виступав та як обирали дату Дня міста. Також провела своє дослідження і ділиться цією інформацією.

10 фортеця - Пархомів Буйрак - Красноград

В червні цього року в міській раді відбулось 23-тє засідання топонімічної комісії. Обирали дату Дня міста. Краєзнавці зійшлися на думці, що День народження міста не може відзначатися саме в день його визволення. Члени топонімічної комісії ділилися історичними фактами, які пов'язані з заснуванням 10-ої фортеці та зародженням українського населення вздовж Української оборонної лінії.

Зокрема, секретарем міської ради Катериною Єніною та головою бібліотечного клубу "Краєзнавець" Красноградської міської бібліотеки філії Людмилою Меркуловою було проведено окреме дослідження. Звернувшись до Інституту історії України Національної академії наук України отримали інформаційну довідку щодо історичних фактів та дати будівництва 10-ої фортеці - Української оборонної лінії - Бєльовської.

Книга "Енциклопедія історії України"Книга "Енциклопедія історії України".Фото: Анжеліка Манучарян.

""Разом з Людмилою Меркуловою було проведено дослідження, яке б мало історичне підтвердження з приводу фактів та дати, що пов’язані з будівництвом 10-ої фортеці. Ми звернулись до Інституту історії України Національної академії наук України і отримали цікаву відповідь.

  • Енциклопедія історії України: Україна - Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.

Українська оборонна лінія – українська лінія – українська захисна лінія – система фортифікаційних споруд і природних укріплень на схід та південь України. Адміністративний центр - Бельовська фортеця - інша назва Пархомів Буйрак - нині місто Красноград. Побудована протягом в 1731-38 козаками і селянами з Лівобережної України та Слобідської України.

1731 – на будівництві працювало 32000 козаків і селян. Простягалась у міжиріччі Сіверського Дінця і Дніпра вздовж річок Берека, Берестова та Оріль у вигляді земляних валів, бастіонів, редутів і польових укріплень. До систем Української оборонної лінії входило 16 фортець, близько 200 редутів, батарей, блокгаузів, природні та штучні перешкоди - рви, яри, лиси, чагарники, засіки, полісади, болота. Також споруди сторожової служби, склади зброї та провіанту, дороги, мости та криниці.

Основу лінії складали оборонні містечка, села, слободи та хутори. Висота насипаного земляного валу становила бл. 4 м, ширина в основі — бл. 6,5 м, а на вершині — 2 м. Перед валом викопувався рів глибиною до 4,5 м та шириною бл. 6 м. Рів заповнювався водою, а за її відсутності в його основу вбивалися загострені вгорі палі. Загальна протяжність лінії майже 300 км. На її території проживали 22 тис. вояків Укр. ландміліційного корпусу, а також сільське населення, яке було переселене сюди гол. чин. з території Полтавського полку та Миргородського полку, Гетьманщини 1766 на озброєнні лінійних гарнізонів перебувало 218 гармат.

Українська оборонна лінія втратила стратегічне значення під час Російсько-турецької війни - 1768- 1774, з початком буд-ва Дніпровської лінії 1770—83. На сьогодні залишки Української оборонної лінії збереглися у Кобеляцькому р-ні Полтавської області та Царичанському р-ні Херсонської області", - зачитала Катерина Єніна.

Бельовська фортеця. Красноград. 2013 рікБельовська фортеця. Красноград. 2013 рік.Фото: Покинуті об'єкти, Замки\Садиби\Фортеці. Харківська область.

Красноград - історичне місто України

Катерина Яківна також звернулась до Інституту Історії України по довідку про наше місто. Там чітко вказано, що Красноград включено до списку історичних міст України.

1784 – 1922 р.р. – Костянтиноград. Історія міста розпочалась із заснування 1731 року фортеці Бельовська, яка була закладена 11 серпня 1731 року генералом Таракановим і стала першою спорудою майбутнього міста. Ми бачимо, що перша згадка про наше місто – 11 серпня 1731 рік.

"Коли День народження святкується не тоді коли він має бути – це не є правильно. І ми маємо повернутися до своїх витоків і визначати дату Дня заснування нашого міста саме тоді коли це історично склалося і відбулося – і у нашого Краснограда буде зовсім друга історія", - говорить пані Катерина.

Людмила Меркулова надала три книги про Красноград і зазначила, що саме в книзі Дмитра Мариненка "Костянтиноград, Красноградський район - історико-краєзнавчий нарис" 1992 року видавництва є згадка про 11 серпня, і що будували фортецю виключно українці. Про це писав у своїх роботах і наш відомий поет Тарас Шевченко.

Мариненко пише:

- Більовська фортеця - центр Української оборонної лінії. Автором проєкту, за яким спорудили Українську лінію, був генерал Вейсбах. Відомо, що він у 1730 року подав до уряду проєкт про зміцнення південних кордонів російської держави. Військова колегія 25 травня 1730 року доручила генералу фортифікації Дебреньї вивчити місцевість між річками Оріллю і Сіверським Дінцем з метою спорудження там укріпленої лінії.

Лінія являла собою суцільний високий земляний вал та широкий і глибокий рів риданного окреслення. Будували лінію козаки і селяни Слобідської України і Малоросії. Кожні 100 дворів посилали на будівництво 10 чоловіків і споряджали хуру: віз, тягло, знаряддя праці і продукти харчування. Працювали на лінії безкоштовно. В 1731 року на спорудження лінії лівобережні полки вислали 20 000 козаків і 10 000 селян з військових і ратушних сіл та володінь поміщиків і духовенства. Під керівництвом полковника Антона Танського вони працювали в районі річки Берестової. Робота на лінії була найтяжчою повинністю.

"Посіяли, поорали, - співалося в народній пісні, - та нікому жати: пішли наші козаченьки лінію копати”. Найпоширенішою формою протесту народних мас проти будівництва лінії були втечі вже на початку 1732 року старшина слобідських полків доповідала, що багато козаків і селян повтікали від нарядів на лінії роботи.

“...В том 1731 году, 23 июня, при бытности Генерала Графа Богемского, фон-Вейзбаха, при молебном пении и пушечной пальбе, заложена первая крепость на реке Берестовой, выше устья Берестовеньки по системе Вобана…

… Императрица Анна Иоанновна указала новозаложенную крепость именовать крепостью Иоанна во имя блаженныя памяти Великого Князя Иоанна Алексеевича…”, - Николай Арандаренко "Записки о Полтавской губернии". Полтава. Типография Губернского Правления. 1852 год стр. 260.

Десята фортеця Українскої оборонної лінії, закладена 11 серпня 1731 року генералом Таракановим, стала першою спорудою майбутнього міста.

Видавництва красноградських письменників Миколи Рудя, Дмитра Мариненка. Книги про Красноград надала Людмила МеркуловаВидавництва красноградських письменників Миколи Рудя, Дмитра Мариненка. Книги про Красноград надала Людмила Меркулова.Фото: Анжеліка Манучарян.

Володимир Зібаров з книги "Гетьмани України" процитував невеликий абзац, в якому говориться про значимість українських гетьманів, українських козаків.

"Наприкінці літа 1557 року Давлет-Гірей зібравши невеличке кримське, а й турецьке, та волоське військо знову підійшли до хортицьких укріплень. Султанські галери зупинилися біля самого острова. Вишневецькому і козакам довелося тримати жорстку облогу. Однак сили були нерівні, до того ж вичерпалися припаси. Козаки почали розбігатися, тому довелося відступити. Князь повідомляв Івану Грозному, що - "з Дніпра, з Хортицького острова пішов тому, що харчів не стало і козаки розійшлися". Відступивши з Хортиці, Вишневецький закріпився в Каневі і Черкасах у вересні 1557 року він одразу ж сповістив про це царя та офіційно звернувся до нього з проханням про заступництво. Іван IV відповів на це згодою і викликав Вишневецького до Москви. Литовські володіння Канів і Черкаси, звісно, відійшли до польського короля, але натомість Вишневецький отримав російське місто Бєльов.

У російському літописі за Никоновим списком зазначено: -"Того ж вересня приїхав до царя й Великого князя Івана Васильовича всієї Русі від Вишневецького князя Дмитра Івановича бити чолом Михайло Єського, що його государ пожалував, а велів там служити…”

Володимир Зібаров з книгою "Гетьмани України"Володимир Зібаров з книгою "Гетьмани України".Фото: Анжеліка Манучарян.

Можливі дати святкування Дня міста

Отже, з вище перелічених дат ми розглядали:

  • дата 11 сепня 1731 рік - дата заснування Бєльовської фортеці.
  • дата 23 червня 1731 рік - закладено першу фортецю на річці Берестова. Книга "Записки о Полтавской губернии".
  • дата 20 жовтня 1733 рік - завершення будівництва Бєльовської фортеці.

Але є ще дати, які стали мені відомі, коли почала досліджувати архівні матеріали.

  • дата 24 травня 1781 рік - День святого Констянтина Візантійського. На честь якого, можливо, названий онук Катерини ІІ. А потім вже наш повіт - Констянтиноград.

Від 25 травня 1781 рік - за указом Синода епархію з Нової Водолаги було переведено до міста Костянтиноград і названа Костянтиноградською. Зрозуміло, що вже існує Костянтиноградський повіт у складі Катеринославського намісництва.

В 1779 році з'являється Наталинський повіт - Наталине, яке назване на честь Наталії дружини графа Черткова. Це перше поселення біля Бєльовської фортеці. Населеного пункту при Бельовській фортеці в цей період не згадується.

В 1780 році Європейські держави та російська імперія разом за угодами розпочинають відновлення Візантійської імперії. Починаються атаки як військові, так і дипломатичні по відношенню до Турції. І, базовим міцем на той час стає населенний пункт при Бєльовській фортеці.

Україназоване ж заселення біля Бельовської фортеці розпочинається з 1734 року.

Також, я дослідила роботи українського Харківського краєзнавця і журналіста, засновника і директора приватного музею міської садиби в Харкові - Андрія Парамонова. В своїх дослідницьких роботах він пише про Українську оборонну лінію:

- в 1733 році з'явиляються перші поселення вздовж Української оборонної лінії поблизу фортець. Це були будівельники фортифікаційних споруд, і вони там були тимчасово. Ба більше того вони всі жили в землянках, бо всі дерева йшли на укріплення фортець та редутів від нападів татар.

- в 1735 році заборону на використання дерев було знято її величністю. Землянки будувались вже з використанням дерев.

- в 1744 році її величність Єлизавета Петрівна дозволила відставним ландміліціонерам заселятись на землях вздовж фортифікаційних ліній з поверненням у однодворчий стан. Також, в тому ж році були відведені зони заселення - 15 верст на північ мали розмежувати між Слобідськими полками. 5 верст на вівдень ніяк не хотіли поступатися Запорізьким козакам, аж поки в 1775 році імператриця не ліквідувала Запорізьку Січ таким чином вирішивши цей конфлікт.

Андрій Парамонов вивчав листування між генерал-лейтенантами Андрієм Францевичем Де Брильї і Філософовим. Там вказана дата 21 серпня 1746 рік, бо саме ними велось контролювання переселень.

  • дата 21 серпня 1746 рік - дата заснування поселень Української оборонної лінії. Коли починається безперервне і постійне проживання одних і тих саміх жителів, а саме українців.

Андрій Парамонов український Харківський краєзнавець, журналіст, письменникАндрій Парамонов український Харківський краєзнавець, журналіст, письменник.Фото: архів героя матеріалу.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!

Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!