Красноград потрібно перейменувати – таке рішення прийняв інститут Національної пам'яті, пояснюючи його тим, що Україна забороняє пропаганду російської імперської політики та проводить деколонізацію топонімії.
В кінці серпня міська рада Краснограда запустила офіційне опитування мешканців щодо нової назви міста. Тривало воно до 14 жовтня. Головна його мета – активне залучення красноградців до вибору нової назви рідного міста, адже люди мали не тільки запропонувати нове ім'я Краснограда, а і обґрунтувати його.
В міській раді вже пройшло 13-те засідання топонімічної комісії, на якій і обговорювались результати опитування красноградців.
Які нові назви Краснограда пропонували мешканці?
На 13-ому засіданні топонімічної комісії секретар міської ради Катерина Єніна підбила підсумки обговорення мешканців міста та громади з питання перейменування Краснограда. Також вона оприлюднила результати опитування.
Офіційно в опитуванні взяли участь 3 264 особи:
- 3106 респондентів, що становить 95,2% опитаних проголосували за назву Красноград;
- 11 опитаних утримались від пропозицій.
Всього мешканці міста та громади запропонували 73 альтернативні назви Краснограда, що становить 159 голосів із загальної кількості. Серед них:
- Берестин – 0,9% опитаних;
- Берест - 0,4% опитаних;
- Більовськ - 0,4% опитаних;
- Костянтиноград - 0,2% опитаних;
- Берестів - 0,1% опитаних;
- Зеленоград - 0,1% опитаних;
- Слобожанськ - 0,1% опитаних.
“Є й інші назви, але вони мають всі по одному голосу. Два місяці копіткої роботи у місті. Пройшли громадські слухання та пророблена вагома робота з експертною радою українського інституту Національної пам’яті”, - зазначила Катерина Єніна.
Катерина Єніна секретар міської ради
На засіданні були присутні голова міської ради Світлана Кривенко та члени топонімічної комісії, які долучились до роботи з пошуку різного матеріалу про перейменування міста.
“Міська рада Первомайська тричі провалила процес з перейменування. Те саме стосується і перейменування міста Красноград. Там теж складається непроста ситуація з перейменуванням. Повернення до історичної назви Костянтиноград, Більовська фортеця - неможливе, це імперські назви. Тож, для істориків і краєзнавців чітко стає по новому питання. Окремі з них пропонують перейменувати місто на Пахомові Байраки.
Це поселення козацьких часів, з якого згодом виріс Красноград, але чи стане на цю позицію громада, важко сказати. Краще віднайти давню історичну назву, яка органічна і питомо українська, ніж лунало б щось штучне. Коли назва органічна, вона і приживається швидше. Тож, хотілося б, щоб громада врахувала ці моменти”, – процитувала Катерина Єніна на засіданні начальницю Північно-східного відділу українського інституту Національної пам’яті Марія Тахтаулову, з якою місто тісно співпрацює по перейменуванню Краснограда.
Історія назви Краснограда
Міська влада разом з топонімічною комісією вивчила позицію громади та її інтереси до перейменування міста. На основі опитування, де 95,2% респондентів висловились за збереження нинішньої назви міста, Красноградська міська рада підготувала звернення до експертної ради українського інституту Національної пам'яті:
“Підставою для включення міста Краснограда Харківської області до переліку назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, є відкриті джерела інформації. А саме, академічне видання “Історії міст і сіл УРСР” - фундаментальне енциклопедичне видання, що складається з 26 томів, під редакцією доктора історичних наук, професора, академіка історичних наук України Петра Тронька. Харківська область, Київ, 1967 рік, ст. 590-600”.
Текст стосовно міста Краснограда та Красноградського району готував краєзнавець Петро Рущенко, який зазначив:
“Відомо, що за успіхи у Відбудові народного господарства і зразкове виконання зобов'язань перед Державою Костянтиноградський повіт у грудні 1922 року був нагороджений орденом Трудового Червоного прапору УРСР. Високу нагороду трудящим вручив Голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Григорій Іванович Петровський. Відданість трудівників міста імперіалізму і соціалізму символізувала і його назва, нова назва. У цьому році Костянтиноград було перейменовано на Красноград”.
В міській раді зазначили, “розуміючи, що витяг з академічного видання “Історії міст і сіл УРСР”, був приурочений до 50-річниці жовтневої революції, і події, які описуються в ньому, пов’язані з радянським наративом перейменування населених пунктів відповідно історичних подій, комісія з питань топоніміки при виконавчому комітеті Красноградської міської ради вирішила провести власне дослідження, щодо пошуків документальних джерел, які б спростовували або підтверджували факт існування цих подій історичної давності”.
В пошуках першоджерел звернулись до державного архіву Полтавської області. Костянтиноград з 1783 до 1923 років був адміністративною одиницею саме Полтавської губернії. Там надали архівний витяг з протоколу №26 засідання президіуму Полтавського облвиконкому від 26 березня 1923 року.
“Постановление Конградского уисполкома о переименовании города Конграда в Красноград. Принимая во внимание, что постановление Конградского уисполкома от 9.11.22 года о переименовании города Конграда в Красноград вошло в жизнь. Возбудить ходатайство о переименовании города Конграда в город Красноград”, - йшлося в ньому.
В історико-краєзнавчому нарисі “Красноградський район” Дмитра Мариненка на 58 сторінці є копія протоколу №41/90 засідання президії Всеукраїнського виконавчого комітету від 15 листопада 1922 року місто Харків.
“Слушание о награждении Кнстантиноградского уисполкома орденом трудового красного знамени. Постановление. Согласно ходатайства Полтавского уисполкома Константиноградского уисполкома наградить орденом трудового красного знамени”.
Тобто, місто перейменували до вручення Констянтиноградському повітові відповідної Державної нагороди, яке відбулось у грудні того ж року. Орден вручався всьому Костянтиноградському повіту, а не місту Костянтинограду. Повіт охоплював, на той час, населені пункти: Костянтиноград, Зачепилівку, Кегичівку, Сахновщину, Кам’янку, Машівку, Чутове, Софіївку, Валки. Нагороду вручили на 6 губернському з’їзді, де виступив голова Красноградського повітвиконкому Яків Огій.
“Під дружні незамовкаючі аплодисменти учасників з'їзду голова Полтавського облвиконкому вручив Огію орден трудового червоного прапора. При закритті з’їзду делегати співали гімн інтернаціоналу та заповіт Тараса Шевченка”, - Дмитро Мариненко посилається на газету “Голос Полтави” від 8 грудня 1922 року.
Таким чином, Костянтиноград перейменували раніше, ніж вручили орден трудового червоного прапора. Тоді місцева інтелігенція, духовенство, ремісники, гімназія та семінарія запропонували більш лаконічну, красиву і філологічно нейтральну назву - Красноград. Частинка назви “красно” означає красивий, бо місто в ті часи славилось красою і унікальністю своєї архітектурної забудови.
Чому Красноград не може отримати назву Пахомові Байраки
Красноград — місто, яке внесено до списку історичних населених місць України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 26 липня 2001 року. Воно в списку не під назвою Пахомові Байраки, а включено з її історичною назвою Красноград.
Зі своїми дослідженнями, з приводу назви Пахомів Байрак, поділилася з Красноград.info членкиня топонімічної комісії Наталія Скринник, яка звернулась по допомогу в ОКЗ “Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини” та до директора Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації.
"Немає жодних офіційних наукових та архіологічних підтверджених джерел, які перебувають на офіційному обліку, такі як, на-приклад, літописи, що свідчать про поселення, існування чи будь-яку життєдіяльність на території Красноградського району скіфів, трипільців, ні у добу палеоліту. Тим більше поселень на території сучасного Краснограда. Містоутворюючою задокументована саме 10-а "Більовська" фортеця.
Костянтиноград на воєнно-топографічній карті Шуберта 1890х років
Тимчасові поселення повинні мати сталий безперервний розвиток, аби вважатись містотвірними. На території сучасної Красноградської громади могло бути що завгодно, але воно не мало впливу на містоутворення. Відповідно, жодного стосунку до формування топонімічної назви.
І тут ви скажете: “А як же кургани по всьому району?” Якщо ваша джерельна база місцевої формоутворювальної топоніміки зациклена на “Трьохверстовках Шуберта” (1846), з помітками хуторів які, можливо, могли б бути містотвірними, то варто взяти до уваги той факт, що найближчий до Більовської фортеці лише один – Піщанка. Правий берег річки Берестова навколо Костянтин граду – самі яри та балки, жодних поселень. Протилежний від міста лівий берег – населені пункти навколо Наталиного”.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
