На початку березня не тільки Красноградщиною, а і Україною взагалі ширилась інформація про небезпечні заміновані ліхтарики. Цим повідомленням з однаковою картинкою активно ділились в соцмережах, надсилали в батьківські чатики, щоб вберегти дітей від небезпечних знахідок. Першоджерелом для ЗМІ став міський голова Первомайська Микола Бакшеєв, який оприлюднив застереження в своєму Telegram-каналі. На нього ж послались і в Центрі протидії дезінформації.
Згодом стало зрозуміло, що це фейк. В Telegram-каналі Бакшеєва опублікували пости про те, що це дезінформація, а медіа, в тому числі і Красноград.info, почали писати спростування.
В межах проєкту з медіаграмотності з онлайн-медіа “Хмарочос” Красноград.info пояснює, чому так швидко дезінформація поширилась Україною. Та разом з експертами VoxCheck розповідає, чому важливо до кожної інформації в мережі ставитись критично, перевіряти її та як не стати жертвою фейку.
Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО.
Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.
Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.
Заміновані ліхтарики – фейк
Отже, з чого все почалось? Увечері 6 березня Микола Бакшеєв в своєму Telegram-каналі опублікував пост, де з посиланням на ЗСУ зазначив:
“Ліхтарики розкидають проросійські негідники по населених пунктах. Всередині замість батарейок - вибухівка. При вмиканні вона детонує. Заряд невеликий, але пошкодження кінцівок забезпечено”.
При тому що наступного дня він зазначив, що “на території Первомайської громади на даний час таких випадків НЕ ЗАФІКСОВАНО. Пост був створений з метою попередження, для обережного поводження дітей з можливо небезпечними предметами”.
І лише 9 березня в його Telegram-каналі вийшло спростування та уточнення, що про вибухівку на території громади не писали, а така інформація з'явилась після републікації посту в інших джерелах.
“Нещодавно наш канал став наживою для дезінформації, коли мешканці міста почали поширювати інформацію про вибухові ліхтарики в шкільних чатах. З нашого боку виглядало доцільним попередити городян про небезпеку для дітей брати до рук будь-які невідомі предмети!!! Але інформація про те що ліхтарики з вибухівкою розкидані по нашій громаді, наша публікація не містила. Вона зʼявилася при перепублікації на інших ресурсах з посиланням на нас. В той самий день ми зробили уточнення, що на території міста таких випадків не було”, – йшла мова в повідомленні.
У VoxCheck зазначили, що в цій ситуації пост на каналі Миколи Бакшеєва зіграв значну роль у поширенні новини в українському інфопросторі: якщо спочатку фейк поширювали лише користувачі у чатах і публічних групах та ненадійні медіа, то після його публікації новину підхопили і провідні ЗМІ. Навіть фактчекери з ЦПД послались саме на цей пост у своєму спростуванні, адже Бакшеєв джерелом інформації вказав ЗСУ, хоча й не надав ніяких доказів. Пізніше у коментарі Харківському антикорупційному центру він зазначив, що джерелом інформації насправді є “хтось із батьків, який служить у Збройних Силах”, і ця невідома людина опублікувала новину у шкільних чатах міста. Згодом інформацію почали поширювати користувачі, і таким чином, за словами Миколи Бакшеєва, фейк потрапив у його телеграм-канал.
Поширення фейку в батьківських чатах Фото: скриншот
Красноград.info також звернув увагу на цю новину після того, як вона з'явилась на офіційних ресурсах Красноградської міської ради. Ми поспілкувались із головним інспектором ВЦЗ та ОНПР Красноградського РУ ДСНС Артемом Гуртовим, який пояснив, що подібних пристроїв на території району не виявляли, а з населенням постійно проводиться робота з мінної безпеки.
“Заходи стосовно навчання населення мінної безпеки проводяться щодня. В закладах освіти проходять онлайн уроки з даного питання. Та взагалі по всім підприємствам та установам йде постійна робота. Головне, при виявленні будь-якого небезпечного або незрозумілого предмета не чіпати його! Та зателефонувати до екстрених служб за номерами 101 та 102”.
Пост в телеграмі Красноградської міськради Фото: скриншот
Проте після розмови з фахівцем з мінної безпеки стало зрозуміло, що все ж заміновані ліхтарики це реальність, бо вибуховий пристрій можна замаскувати практично під будь-який предмет.
“Стосовно саме конкретної ситуації з "ліхтариками" стверджувати нічого не можемо. На жаль фейкових повідомлень, дезінформації в інформаційному просторі багато. Проте, все ж таки військові дії тривають, диверсантів також вистачає, отже не виключаємо можливості замінування будь-якого предмета де завгодно. Це можуть бути навіть кулькові ручки та запальнички. Тому ні в якому разі не можна чіпати підозрілі предмети, краще не підходити та в крайньому разі викликати ДСНС”, – пояснив фахівець.
Пости користувачів соцмереж Фото: скриншот
Цікаво, що держслужбовці фактично не несуть відповідальність за поширення фейків.
“Якщо фейк не стосується якоїсь конкретної особи, яка постраждала через оприлюднення дезінформації, – на жаль, здебільшого ні. У разі, якщо держслужбовець зіткнеться з бурхливою реакцією суспільства, він буде обережніший у майбутньому, однак про юридичні або фінансові наслідки не йдеться. Він також може зазнати репутаційних втрат, однак для цього потрібно, аби новина про фейк стала масовою”, – кажуть у VoxCheck.
Експерти зазначають, достеменно невідомо, чи дійсно цей фейк є частиною російської пропаганди, адже якщо інформація почала ширитись у приватних групах, відслідкувати її першоджерело неможливо.
Утім, враховуючи, що у публічному просторі вона вперше з’явилась на російських пропагандистських ресурсах, можна припустити, що таким чином росія прагнула залякати українців на окупованих та прифронтових територіях та поширити наратив про “терористів ЗСУ”, аби населення вказаних міст та громад втрачали довіру до захисників України. Такі повідомлення дестабілізують – люди починають ще більше боятися за себе та своїх рідних, через переживання на певний час перестають бути спроможними ухвалювати раціональні рішення, з’являється певна дезорієнтація, яка робить людину більш чутливою до російської пропаганди. Все це грає на руку росії – хаос, паніка та роз'єднаність роблять нас слабшими супротивниками.
Як не стати жертвою фейку?
Перш за все варто опиратися на достовірні джерела. Спеціалізовані українські та світові інституції, перевірені ЗМІ є надійними джерелами інформації.
Також важливо розуміти, хто є першоджерелом новини. Перевірити це можна за ключовими словами у Google, Facebook, Twitter та у конкретних телеграм-каналах українською та російською мовами. У випадку, якщо першоджерела у такий спосіб ви не знайдете, так ви принаймні знатимете, хто і коли поширював цю інформацію, і відтак зможете робити відповідні висновки.
Якщо до публікації додали фото або відео, знайти першоджерело значно легше. Це можна зробити за допомогою зворотного пошуку зображень з інструментами Google Lens, PimEyes, TinEye, Bing. Також можна використовувати Yandex, якщо треба знайти інформацію у російськомовному сегменті.
Ознаки фейків:
- Намагання викликати емоції. Фейки часто апелюють до наших емоцій, адже так вони швидше поширяться в інформаційному просторі. Якщо новина викликає сильну, бурхливу реакцію, до неї варто ставитись скептичніше, ніж до більш нейтральних повідомлень.
- Невідоме першоджерело. Якщо першоджерело неможливо виявити, потрібно знайти додаткові підтвердження достовірності інформації.
- Першоджерелом новини є російські високопосадовці або проросійські ЗМІ. Тут і пояснювати не потрібно.
- Першоджерелом є підозрілі сайти або сумнівні акаунти на надійних сайтах (наприклад, анонімний канал на ютубі). Якщо сайт видання, на якому опублікували новину, не розкриває інформації про власників та авторів медіа, це сумнівне джерело. Виключеннями є хіба що OSINT-спільноти та видання, які функціонують у країнах, де запроваджена жорстка цензура.
- Відсутність підтвердження новини з боку органів, які відповідальні за публікацію подібної інформації. Якщо у відповідних органах або інституціях вказана інформація не опублікована, вона або є неправдивою, або досі не перевірена.
- Помилки та одруки у документах та офіційних листах. Часто це є однозначним показником, що перед нами – фейк.
- Підроблені відео або зображення. Виділяють наступні ознаки фото- та відеофейків: різна якість деталей на фото чи відео, неприроднє розміщення предметів або розмиті чи “зайві” частини тіла, вірна ознака того, що зображення згенероване за допомогою штучного інтелекту, розсинхрон між картинкою та аудіодоріжкою у відео, неприродня або дивна міміка, “скандальні” та невластиві спікеру заяви – показники того, що відео створили за допомогою ШІ, відсутнє відображення предметів на дзеркальних поверхнях, перевернутий текст або віддзеркалений текст.
Як навчитись розпізнавати фейки?
Варто споживати новини та загалом контент зі здоровим скептицизмом, намагатися розібратись у деталях, і не споживати інформацію лише поверхнево. Із цим чудово допомагає читання аналітичних статей та нон-фікшн літератури. Також важливими навичками є вміння заспокоювати себе та зберігати холодний розум – це ефективна зброя проти дезінформаційних атак.
Можна знайти на перевірених ресурсах безкоштовні курси з протидії дезінформації українською, а також курси з критичного мислення англійською мовою.
Також ефективним запобіжником проти поширення фейків є фактчекерські програми, які запровадили на деяких платформах, як-от Facebook та Twitter. За допомогою цих програм частина фейків на вказаних сайтах відмічаються відповідними позначками, які сповіщають читачів та користувача, що він опублікував або поширив фейкову інформацію.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
