Сьогодні мова піде про фейки і як з ними можна боротися. Попри те, що життя не стоїть на місці, інформаційна війна стабільно залишається на порядку денному. Кількість фейків, дезінформації й простої «маячні» для відволікання уваги від дійсно нагальних проблем перевершує всі можливі межі. Тому питання, як відрізнити фейк від новини, залишається актуальним.
Є велика кількість курсів від різних організацій, присвячених медіаграмотності. Проте питання: «Чому ми все ще поширюємо і віримо у фейки?» залишається вкрай гострим.
Щоб отримати відповіді на ці питання журналісти Красноград.info провели відеоопитування, де поцікавилися у місцевих мешканців, як вони відрізняють реальну новину від фейку та з якими фейками про місто найчастіше стикаються.
Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО.
Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.
Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.
Як визначити фейк і як йому протидіяти?
В опитуванні взяли участь мешканці нашого міста, серед яких працівники різних структур, які виявили бажання поділитися своїм досвідом у боротьбі з фейками про рідне місто.
Немає універсальної моделі розуміння і сприйняття інформації, вона і непотрібна, проте є сім питань, які кожен з нас може поставити задля перевірки інформації, що читаємо чи поширюємо.
Ось самі основні з них. Перше – «Звідки інформація?». Зазвичай, для виявлення більшості простих фейкових новин, цього виявляється досить. Якщо у публікації незрозуміле чи відсутнє джерело походження, то твердження дуже важко перевірити, а те, що неможливо перевірити, – не варто поширювати.
Друге питання: «Хто автор?». Від того, хто автор публікації, часто залежить не лише стиль донесення новини, а й особиста позиція. Якщо авторство викликає сумніви або було зроблено перепублікацію через соціально-значущу тему (так дуже часто буває з повідомленнями про допомогу дітям, що блукає роками просторами Інтернету і виринає час від часу у найнесподіваніших його закутках), то цей допис цілком може бути фейком.
Третє запитання визначає місце: «Де це сталося?». Воно покликане зосередити увагу на тому, що місце також має значення. Якщо якась подія сталася у парку певного району якогось міста України, а Ви проживаєте в іншому районі, але знаєте, що цей парк розташований не там, або називається інакше, або взагалі його ніколи не існувало, то цінність такої новини дорівнює нулю.
Четвертим питанням є «Коли це сталося?». Часто у ЗМІ пишуть актуальну інформацію, але якщо у повідомленні відсутня хоч якась вказівка на час, то варто ще раз ретельно перевірити, чи така подія взагалі мала місце?
У відеоопитуванні красноградці розповіли, з якими фейками про місто стикались та пояснили, як їх варто розпізнавати.
Фейки про Красноград. Що кажуть містяни?
Під час проведення відеоопитування траплялись мешканці, які бажали висловитись, проте не хотіли зніматись. Їх слова ми наводимо далі.
«Новини, в яких подається посилання на анонімне джерело або повідомлення із соціальних мереж, вірогідно, будуть фейковими. Достатньо часто для посилення правдоподібності або авторитетності того чи іншого повідомлення посилаються на вигадані західні ЗМІ, що можуть містити у своїй назві такі поважні слова як «World» чи «Times». Якщо заголовок починається зі слів «Сенсація!», «Жах!» з використанням великих літер та знаків оклику для залучення уваги, ймовірно, ви маєте справу з фейком».
«Якщо в матеріалі автор посилається на експертів з інституцій, про які ви ніколи не чули, або (тим більше!) на анонімних, використовує конструкції на кшталт «фахівці стверджують», «науковці кажуть», «дослідження доводять», не надаючи конкретних посилань на ці твердження та дослідження – то у вас має виникнути велике питання до правдивості цих даних. Не можна покладатися на невідомі джерела».
«Про наше місто не чув фейків, але є дуже багато різної інформації , яку слід детально вивчати, розглядати та розуміти про що йдеться. Взагалі, будь-яка новина у серйозному медіа повинна містити посилання на першоджерело – офіційні сайти різних служб і організацій, фотодокази, цитати з перших вуст тощо. Якщо жодних посилань немає - це дзвіночок. Тому слід перевіряти наявні в матеріалі лінки, особливо коли вони ведуть на сторонній ресурс або якщо вибиває помилку – це може означати, що перед вами фейк. Не читайте новин із ресурсів, про які ви нічого не знаєте».
Найкращий спосіб уберегти свій час та психічне здоров’я – обмежити перебування в мережі та звести до мінімуму кількість онлайн-чатів, які також є причиною стресу та надмірної тривожності й, зрештою, і тим сприятливим середовищем, в якому активно поширюються фейки.
Не довіряйте новині лише через те, що інші користувачі вподобали чи поширили її в соціальній мережі. Не поширюйте новини, якщо не впевнені в їх правдивості. Адже саме цього прагне фейк — активувати аудиторію, спонукати її до певної дії, або похитнути її позицію.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
