У Краснограді працює метеорологічна станція. Команда там зібралась невелика, але вона не зупиняла свою роботу навіть на початку повномасштабного вторгнення, бо зібрані ними дані були дуже важливі для військових та функціонування певних галузей економіки.
Про особливості роботи метеорологічної станції в Краснограді розповіла її керівниця Інна Іванчикова.
Станція працює понад сотню років
Метеорологічна станція в Краснограді почала працювати в 1902 році. Спочатку вона функціонувала в межах міста, де була розташована хутрова фабрика. Потім працювала на Піщанці. У 1969 році перенесли її на дослідну станцію, де вона і досі знаходиться. Понад 120 років тут ведуться метеорологічні, агрометеорологічні та радіометричні спостереження.
“Ми забезпечені всім можливим для роботи. Маємо сучасні автоматичні прилади, комп’ютери. В автоматичних приладах є свої переваги, вони точні, чутливі до будь-яких змін параметрів вимірювальних елементів. Перед тим ми використовували термометри ртутні та спиртові, але вони не такі вже й чіткі як електронні, ще й завдавали багато шкоди працівникам. Атмосферний тиск вимірюємо сучасним приладом БАР. В минулі роки виміри робили за ртутним барометром, який працював з 1945 року, наразі цей прилад не використовується”, – каже Інна Іванчикова.
Інна Іванчикова з колективом.
Колектив станції сталий, дружній. Працюють без перерв, цілодобово. Спеціалісти проводять спостереження за атмосферними явищами - опади, тумани, шквали, смерчі та ін.. Спостерігають за температурою повітря, ґрунту, параметрами вітру, хмарністю, видимістю. П’ять техніків, які працюють у воєнний час цілодобово, головні спостерігачі.
“Спостереження проводяться кожні 3 години. В усьому світі це відбувається в один і той же час. Наша станція подає інформацію на Київ, а з Києва вже йде до Міжнародного обміну. Ми повинні, вчасно, передати закодовані телеграми. Для кодування даних отриманих на земних станціях, використовують код КС-01.
Ми тільки спостерігаємо і ведемо статистику, прогноз погоди ми не робимо. З усіх наших спостережень Харківський регіональний центр гідрометеорології підготовляє метеопрогнози та попередження про несприятливі погодні умови”.
Керівниця метеорологічної станції працює вже 30 років і зазначає, що за цей час нічого ніяких особливих явищ не бачила і “НЛО не літало”. Пояснює, спеціалісти мають відповідну таблицю, де потрібно зафіксувати час початку та час кінця незвичайного явища та виміряти радіацію.
“Найбільші зміни, за якими спостерігає вся Україна - це глобальне потепління. За останні 10 років у нас температура підвищилася. Насамперед це вплив людини - викиди газів, це уже розроблено і доведено наукою про нестандартне явище. За останні 10 років все частіше почали спостерігати стихійні гідрометеорологічні явища, які порушують діяльність людини, такі як снігопади та ожеледі, що затримують транспорт, опади, які несуть негативний вплив на сільськогосподарські угіддя та інше. Саме під впливом перепаду температури, зими в нас стали набагато теплішими. Не так, як раніше - замерзло все в грудні, а відтавало тільки в квітні”.
При цьому вона звертає увагу, що глобальне потепління впливає і на початок опалювального сезону. Опалювальний сезон починається, коли середньодобова температура опускається до +8° і менше. Якщо раніше зміни починалися на початку жовтня, то на сьогодні температура змінюється на початку листопада. Зміни дати початку опалювального сезону, залежить від температури повітря. Рішення про зміну дати приймає голова громади разом з експертною комісією.
З самовіддану працю та особистий внесок в розвиток метеорологічної станції Інну Іванчикову нагороджено ювілейною медаллю.
Робота метеорологічної станції в Краснограді під час війни
Станція співпрацює з ДСНС, райдержадміністрацією, міською радою та відправляє усі попередження щодо зміни погоди.
Панні Інна каже, що станція не припиняла роботу на початку повномасштабної війни, бо в працівників не було іншого вибору. Всю роботу виконують в основному жінки, але є і чоловіча частина команди.
“Було страшно, уявіть, як жінкам виходити вночі на спостереження, але ми все робили, це велика заслуга мого колективу, які совісно виконують свою роботу.
На початку повномасштабного вторгнення на мені трималася передача даних на Київ, хоча це зовсім не входило в мої обов'язки, але ми збирали інформацію з двох областей - Харківської та Сумської і передавали всіма можливими і неможливими способами, бо наша інформація була важлива для військових та для галузей економіки”.
Дуже важливий аспект роботи станції – радіометричні вимірювання, особливо, у світлі загрози вибуху на Запорізькій атомній станції. За весь період воєнного стану в Красноградському районі спостерігаються стрибки радіації, але вони не критичні. Вони можуть спричинятися вибухами об'єктів інфраструктури, різного палива, військової техніки та зброї. Пари від вибухів підіймаються в атмосферу і з опадами повертаються на ґрунт та водойми.
“Рівні гамма-випромінювання в повітрі вимірюється в мікрорентгенах і в природних межах норма - до 25 мікрорентгенів. Якщо у нас підвищиться показник - це вплив радіації. Раніше, ми вимірювали радіацію раз на день, у воєнний час, спостерігаємо кожні три години, передаємо інформацію на Харків, де передається на Міжнародний обмін.
Людям важливо знати про радіометричні зміни. Коли сталась аварія на Чорнобилі, на жаль, тодішня влада нас не попередила і ми працювали, хоча, вимірювали радіацію, і бачили, що вона підвищена. Ми штормили попередженнями “на верх”, але влада наказала про то мовчати. Навіть, документальне розпорядження про вимірювання гомофону повітря прийшло нам тільки 30 квітня 1986 року, коли аварія сталась 26 квітня. Зараз таку інформацію утаїти ні в кого вже не вийде, ми всі будемо попереджені, військова адміністрація попередить в разі аварії. Про радіаційний фон інформуємо людей через Telegram-канали”.
Робочий процес на метеорологічній станції.
Команда метеорологічної станції в Краснограді
Команда метеорологічної станції в Краснограді складається з: Алли Медведєвої, Валентини Страшко, Валентини Безбожної, Олени Глєбової, Ярослава Кузнецова, Олексія Медведєва.
Технік-метеоролог Алла Медведєва
Технік-метеоролог Алла Медведєва
На станції працює з 2008 року. Весела і кмітлива, згуртовує колектив. Алла дуже часто колегам зранку на стіл кладе листівку з побажаннями. Має великий досвід роботи і демонструє завжди високий професіоналізмом та відданість своїй справі. Пані Інна каже, Алла це той працівник, на якого можна завжди покластися і знати, що робота точно буде виконана.
“Понад 15 років я працюю в лабораторії погоди з явищами природи. Кожен технік-метеоролог, на своїй зміні слідкує за погодними умовами. Кожні три години ми знімаємо покази температури повітря, температури ґрунту. Якщо є хмарність, то які хмари, яка їх висота. Спостерігаємо, який вітер, дощ, чи ясно. Всю інформацію формуємо в Telegram і відправляємо до Харківського РЦГМ.
Зміни клімату, потепління, вплинули на характер опадів. Тепер, вони руйнівні і мають, часто стихійний характер. Спостерігається щорічно повітряна та ґрунтова засуха. Раніше в день по 2 мм опадів випадало. Зараз може бути і 30 мм опадів. Це погано впливає на рослинність та життєдіяльність людини. Хоча, кількість опадів за рік не змінилась”, – розповідає Алла.
Технік-метеоролог Ярослава Кузнецова
Метеоролог Ярослава Кузнецова.
Ярослава працює на станції майже 4 роки. Зараз навчається на 4 курсі в Херсонському гідрометеорологічному фаховому коледжі від Одеського екологічного університету. Живе своєю роботою, завжди підвищує свій рівень знань та опановує різні потрібні в щоденній роботі прилади. Особливу увагу приділяє радіації, яка проявляється під час воєнного стану.
“Ми спостерігаємо за погодою, потім на основі наших спостережень та передачі даних на Харків робляться прогнози. Хмарність визначається візуально: чи хмари низькі, чи середні, визначаємо їх висоту. Вітер, температуру повітря, температуру ґрунту, вологість - це все у нас вимірюють автоматичні прилади, такі як: ультразвуковий датчик вітру, погодна метеостанція німецької фірми LUFT, автоматичний вимірювач температури ґрунту ВOEDER. Всі вони зчитують інформацію і передають показники на комп'ютер”, – каже Ярослава.
Агрометеоролог Валентина Безбожна
Агрометеоролог Валентина Безбожна.
Пані Валентина слідкує за погодними умовами та аналізує, як вони впливають на розвиток сільськогосподарських культур.
“Контролюю засівання, обробку землі, посів, вирощування і, аж до самого збору урожаю спостерігаю за їх розвитком. Аналізую, як погодні умови впливають на сільськогосподарські культури, яка врожайність визрівання. Видаємо, можливу кількість центнерів врожаю з гектара по району. Спостерігали за озимою пшеницею, соняшником, горохом і гречкою.
Також, кожну декаду, беремо запаси вологи під тими ж культурами, чи достатня вона для їх розвитку. Взимку ми визначаємо життєдіяльність озимих культур, беремо моноліти - це культури засіяні з осені на земельних ділянках 50/50, на зиму відрощуємо і спостерігаємо, яке промерзання на вузлі куща, чи впливає мінусова температура на пошкодження пшениці та, як вона наближається до критичних норм.
Обов’язково проводимо снігозйомки, які потрібні для визначення густини снігу, чи впливають на вимерзання культури несприятливі погодні умови”, – розповідає про свою роботу вона.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
