Вікторія Коптєва у вересні 2023 року відсвяткує ювілей – 40 років роботи у бібліотеці для дітей Краснограда. 40 років вона працює з різними інноваційними методами роботи з дітьми та підлітками. Цікавими ідеями дивує всіх і сьогодні.
“Я саме та, хто знає історію бібліотеки від і до”
Пані Вікторія полтавчанка, народилась в Нових Санжарах. З батьками переїхала до Краснограда у дворічному віці. Маму Тамару Петрівну перевели на той час працювати до педагогічного школи-інтернату Краснограда.
Закінчила Харківське культурно-освітнє училище у 18 років і в 1983-му повернулась до рідного Краснограда працювати бібліотекарем в новій будівлі, яку подарував місту УкрБурГаз. В цьому році у вересні публічній бібліотеці виповниться 40 років.
Вікторія Коптєва
“Бібліотека для дорослих, ще стара, була по вулиці Полтавській – там де зараз магазини “Комфорт”. А дитяча бібліотека була в приміщенні ТРЕСТа. Організація УБР вирішили об'єднати бібліотеки і подарувати місту й нам працівникам нову будівлю. Я була присутня на відкритті, коли перерізали червону стрічку. Я саме та, хто знає історію від і до.
Пам'ятаю, йшли останні робочі моменти, тому що день відкриття бібліотеки був запланований на День міста 19 вересня і ми разом з будівельниками працювали вночі. Вони обшивали стіни дерев’яними панелями, а ми ж молоді дівчатка збирали меблі і все розкладали по полицях. І хто був з нами в той день, згадують, як я бігала в руках не книги, а молоток та викрутка, тому що ми вручну збирали стелажі, всі полички, шафи. А в зубах, як кажуть, зв’язка ключів, бо не знаємо ще які ключі від яких дверей”, - з посмішкою згадує пані Вікторія
Вікторія Коптєва
За 40 років відбулось багато цікавого в стінах цієї будівлі. На 100% можемо сказати, що такої бібліотеки ви ніде не бачили.
Вікторія Анатоліївна завжди знаходила все нові і нові методи заохочення молоді читати, бо надходжень було дуже багато.
“Штат працівників 22 людини. За місяць в дитячий відділ могло надходити до 1 500 книг, а в цілому до нас надходило від 18 000 до 22 000 книг. Ми ці всі книги обробляли, бо в нас же не одна бібліотека була, а і в селах, куди потім все передавали, у 80-ті було 24 філіали бібліотек Красноградського району.
Всі книги поступали у відділ комплектування. А книг було ще й не по одному екземпляру, а декілька. Ми, як серце, як центр бібліотек району.
Вікторія Коптєва за робочим столом
Отже, коли приходили діти або підлітки до мене в зал, для того, щоб зацікавити їх, я вже тоді придумала таку інновацію, що у кожної дитини, особливо тієї, яка багато читає, має бути своя поличка. Це був стимул, вони помічали, ага, той багато читає в мене менше книг треба прочитати ще більше. Це великий поштовх для того, щоб діти читали.
І доходило до того, що коли книг не вистачало, брали з їх поличок, а вони це помічали, що поличку хтось чіпав”.
Вікторія Коптєва в бібліотеці на зустрічі з ветераном
“Людей у підвалах рятувала книга”
Вікторія Анатоліївна завжди навчала читачів розставляти рівнесенько свої книги. Ставитись до них охайно. І відкрила нам секрет, як діти раніше вибирали книгу. Цікавою книгою вважалась та, яка була затерта, зачитана.
“Мало того, що у нас було своїх книг багато і всі вони були зачитані, а ще ж поступали нові книги, і в мене був такий зошит, в якому я читачів ставила в чергу. Були такі книги, які потрапляли за три місяці, і за пів року до рук читачів, але вони терпляче чекали.
В мене була команда з 10 дітлахів, а бувало їх більше, приводили своїх друзів. Ми завжди переглядали та перебирали всі книги, і саме так вони знайомились з новими екземплярами.
Це були прекрасні часи дитячого відділу. Усі столи були зайняті. Уявіть собі, що стояли діти й чекали на свою чергу. Діти писали, читали, готували реферати та інше. Я знала всю інформацію з книг і завжди допомагала дітям в пошуку інформації”.
Як стверджує пані Вікторія у книги є три віки. Одна і та ж книга в різному віці сприймається по-різному. Одну і ту ж книгу, якщо читати в дитинстві ти сприймаєш, як дитина. Коли читаєш її в підлітковому віці – сприймаєш книгу підлітковим почуттям. А якщо книгу будеш читати вже в дорослому віці – сприйматимеш вже мудро.
“Книга - це найцінніше, що людство подарувало нам. Книга ніколи тебе не зрадить. Книга завжди буде чекати на тебе. Книга - це скарб. Книга - це знання. Книга - це мудрість. Книга - це досвід. Книга - це життя.
І ось навіть у воєнний час, коли люди місяцями ховались в підвалах, їх рятувала книга”.
Як книги впливають на дітей
Вікторія Анатоліївна завжди дивує всіх інноваціями. Живучи в ногу з часом треба діяти і думати сучасно.
Пані Вікторія з дітлахами читають на свіжому повітрі
“Ми єдина бібліотека, яка започаткувала такий розділ в мережі інтернет, як BookTube. Відео рекомендація до книги. Це наші діти на відео розповідають короткий зміст. З талановитими дітьми легко творити. Є діти, коли одну і теж книгу розповідають по різному. Наші діти - талановиті, здобувають перемоги на обласних конкурсах читців, і я пишаюсь тим.
Є одна цікава історія, яка пов'язана з хлопчиком Євгеном. Він на відео читав один з творів відомої Львівської письменниці Дари Корній. І от під його відео, сама пані Дара відкоментувала і хвалила за таку роботу. А це значить, що нас дивляться. Тож, висновок один, ми все робимо правильно і в правильному напрямку працюємо.
Дуже чуттєва повість автора Еріка Найта про собаку Лессі. Наш читач Богдан, брав книгу додому. Так пройнявся цією історією життя собаки, яку господарі продали і сину не сказали про те, а вона все поверталась і поверталась до свого хазяїна, що попросив батьків купити песика такої ж породи. І він з ним наче одне ціле. Ось так книга з добром впливає на дітей.
Також приїздили Харківське телебачення "Суспільне Харків", які дізнались про нашу роботу і зацікавились талановитими дітьми. Для нас це досягнення".
Богдан із своїм песиком
Пані Вікторія вдячна за підтримку своїх ідей директорці публічної бібліотеки Тетяні Дмитренко.
Вікторія Коптєва з директоркою бібліотеки Тетяною Дмитренко
Бібліотека допомагає війську
Окрім роботи бібліотекарем Вікторія Анатоліївна займається волонтерською діяльністю - спочатку допомагала покинутим тваринкам у організації “Лапки Носики Хвости”. Все почалось з того, що в дитячий відділ подарували папугу і юні читачі почали розповідати про своїх домашніх улюбленців. Так з'явився клуб “Лапки Носики Хвости”. Пізніше дитячим хоббі зайнялись професіонали своєї справи - Наталія Бондаренко та Юлія Пасічник. Вони разом з молоддю міста організували та провели акцію "Прилаштуй 100 тварин".
Клуб "Лапки Носики Хвости"
З 24 лютого в Публічній бібліотеці Краснограда розташувалась "Волонтерська Ліга", тож і сама пані Вікторія займалась волонтерством. Вона очолювала відділ допомоги тваринам переселенців. Потім повернулась до своєї звичної творчої роботи.
"Відкрилась "Творча майстерня" - #HobBiZona. Разом із дітлахами шили обереги, які допомагали нашим волонтерам. Разом з дітьми біженцями та місцевими дітлахами, почали плести оберіжки для наших захисників: янголятка, сердечка, мотанки. Потім продавали ці оберіжки в місті і збирали кошти на підтримку наших воїнів. Разом з місцевими дітьми та переселенцем Михайлом в перший день заробили 5 000 грн, потім зібрали ще 8 000 грн.
За ці гроші купили необхідні речі хлопцям з 66 бригади. На знак вдячності дітям вони передали прапор.
А потім малювали малюнки для воїнів, і писали мотивуючі душевні листи, адресовані нашим хлопцям на фронті.
В підтримку волонтерської діяльності, наші діти виготовляли окопні свічки разом з дорослими. В цілому передали 70 баночок окопних свічок для військових".
Наразі в бібліотеці готуються до Дня міста та 40-річчя бібліотеки - плетуть 3D-панно "ПЕРЕМОГА", яке робиться різними техніками. Сама Україна та деякі елементи валяні вовною, на голові у дівчини мереживний віночок. Одягнута вона в маскувальну кікімору, як у вишиванку. Є ще на картині - лелеки летять, калина росте, трактор в полі оре і продовжується життя, бо Україна сильна, вільна, незалежна. Цю картину планують виставити на аукціон і за вилучені кошти придбати все необхідне для наших захисників.
Вікторія Анатоліївна каже, ми всі наближаємо Перемогу спільними зусиллями! Усі з нетерпінням чекають Миру в нашій державі. Війна – надскладне випробування для країни, для кожного з нас, але ми проходимо його з честю!
І поки в Україні палає війна, кожен чітко усвідомлює – потрібно бути корисним. Віддавати максимум знань, зусиль та навичок, щоб наблизити день, коли можна сміливо сказати – перемогли!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
