“У кожної з нас велике та добре серце. Ми, як допомагали, так і будемо допомагати!”, - говорять волонтерки Олена Войт та Тамара Мануйленко з громадської організації “Серця Красноградщини”.
Жінки допомагають всім – соціально-незахищеним мешканцям Красноградщини, людям з інвалідністю, переселенцям, військовим в Харківській області та під Бахмутом. Отримують запити та намагаються по максимуму зібрати необхідне.
Ми поговорили з волонтерками та дізнались, як вони знаходять в собі сили працювати і всього вдвох закривають десятки різних запитів від людей, що потребують допомоги.
“Серця Красноградщини” працювали ще задовго до війни
“Серця Красноградщини” працювали ще до війни та допомагали хворим, людям з інвалідністю, малозабезпеченим родинам, дітям, що мають ДЦП. Опікувались волонтерки безпритульними тваринами, проводили збори коштів в соцмережах на різні потреби, а потім обов'язково звітували про їх використання, висаджували дерева по місту, вітали діток з різними святами та влаштовували різноманітні ярмарки.
“Ще задовго до війни ми офіційно зареєстрували громадську організацію “Серця Красноградщини”. Оформлення організації зайняло цілих три місяці, бо дуже багато було перешкод, про які зараз вже згадувати не хочеться. Одразу в нас була велика та дружня команда, але з початком війни волонтерів поменшало’”, – розповіла керівниця ГО Олена Войт.
З громадською організацією активно співпрацювали їхні підписники в соцмережах. Зокрема, Анна Мельник та Оксана Ефіндієва, які активно долучались до збору коштів, розвозили потребуючим речі та допомагали влаштовувати різноманітні заходи.
“Ми вважаємо, що за період своєї роботи багато кого зробили хоч трішечки щасливішим. Наша мета – допомогти та підтримати!
Дуже багато всього купили на зібрані та і власні кошти. Для хворих це були ліки, для людей з інвалідністю – тренажери, для малозабезпечених та багатодітних родин – іграшки, речі, годували безпритульних тварин.
Нам приємно було це робити, а ще приємніше було бачити посмішку та вдячність людей! Дітки в подарунок для нас робили листівки своїми рученятами, від цього сльози навертались на очі”, – з посмішкою на обличчі говорять про свою роботу Олена та Тамара.
Сім'я – надійний тил та допомога
Волонтерки морально готувались до того, що допомога людям – не проста справа, але в процесі з'ясували, що це все ж таки важче, ніж здавалось. Проте родини їх завжди підтримували та допомагали.
“Наші чоловіки та рідні з повагою віднеслися до нашої справи! Вони допомагали нам у всьому, завжди підтримували морально, фізично та навіть якщо ми були десь по іншій справі, то хлопці і без нас могли волонтерити. Ми дуже вдячні та раді, що нас оточують справжні та люблячі люди”, – каже Олена та додає, що дуже вдячна своєму чоловіку Анатолію і чоловіку колеги – Миколі за розуміння та підтримку.
Олена Войт та Тамара Мануйленко допомагають всім потребуючим Фото: З особистого архіву героїв
З початком війни сім'ї почали ще активніше допомагати волонтеркам. Чоловік Олени – розвозить зібрану допомогу, а Тамарин – відвозив вагітних переселенок із села, де вони проживають, до лікарні та пологового будинку.
Також родина Тамари дала житло переселенцям із Херсону. В їх будинку мешкає мама з дев'ятьма дітьми, а її чоловік не зміг виїхати на той момент окупованого Херсону. Хоч місто і звільнене він досі лишається там, але дружина не повертається до нього, бо там дуже небезпечно.
“А що робити? Допомагати треба, куди людям з дітьми було діватись. Багато хто прийняв переселенців і ми прийняли. Коли в людей немає більше житла, а в нас є можливість надати дах на головою, то чому б і ні!” – розмірковує волонтерка.
Війна змістила пріоритети “Сердець”
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну “Серця Красноградщини” почали активно допомагати військовим у “гарячих” точках.
“Зараз майже у кожній родині хтось на фронті. Наші близькі та рідні не виключення. Тому ми без сумнівів та вагань вирішили допомагати нашим хлопцям, які знаходяться на різних напрямках, де ведуться активні бойові дії. Дехто знаходиться і у Бахмуті”, – пояснюють волонтерки.
Громадська організація намагається по максимуму закривати запити та допомагати всім, хто звертається. Перш за все для військових жінки знаходили необхідні ліки, автівки, електроніку, харчі, засоби гігієни тощо.
Олена з Тамарою кажуть, що спілкуватись з військовими їм дуже легко, вони всі для них як друзі.
“Одного разу звернувся до нас за допомогою військовий із 228 окремого батальйону 127 роти Сергій Лях з позивним "Хіля". Він сам із Краснограда та знаходиться в зоні бойових дій в Харківській області. Нашим захисникам потрібне було авто та запчастини до інших автівок. Все це ми мали придбати в Харкові.
Приїхали ми туди зранку. Вже йшли дивитись обрану автівку, коли почався ракетний обстріл. Я геть не злякалась, бо мала ціль – мені потрібні запчастини та авто! Хлопці ж чекають. Дочекались відбою та подивились машину, вибрали необхідні деталі і направили це все на передову”, – розповіла Тамара. Каже, що Сергій з побратимами неодноразово звертався до “Сердець” по допомогу та кожного разу отримував її.
Згадують жінки, що також допомагали ще й військовому з Краснограда Віктору Гончару, який служить під Бахмутом.
“Ми незламні “Серця Красноградщини”! В кожної з нас велике та добре серце. І не дивлячись на те, що ми залишились практично у двох ми не здамося, як допомагали, так і будемо допомагати і ми впевнені, що і люди нас як підтримували, так і будуть підтримувати надалі!” – додають волонтерки.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
