Батько Альони та Софії Сініченко зараз на фронті, під Бахмутом боронить українську землю. Дівчата ж допомагають ЗСУ, як можуть. Альона – працює в громадській організації та волонтерському центрі, де допомагає в проведенні зборів для військових та забезпечує всім необхідним переселенців. Софійка ж передала волонтерам 600 гривень, за рахунок яких закрили збір на тепловізор.
Маленька Софійка хоче повернути тата додому
Мама дівчат Людмила Сініченко розповідає, що обидві доньки допомагають армії чим можуть. Молодшу Софійку дуже надихає приклад Альони, їй є на кого рівнятись.
Дівчинка зараз навчається у 2 класі Шевченківського ліцею. Людмила Сініченко працює у ліцеї помічницею вчителя і спостерігає за донькою.
Нещодавно ліцеїсти долучилися до акції «Яким я бачу майбутнє України після перемоги». Її організувала Державна служба якості освіти. Головна мета – подякувати військовим за захист України та підтримати їхній бойовий дух на передовій. У межах акції Софійка намалювала малюнок «Успішна українська родина», в якому зобразила військову родину.
Софія СініченкоФото: з архіву героїв матеріалу
Жінка каже, що Софійка постійно збирає кошти для ЗСУ, бо знає, що її допомога дуже важлива та цінна. Вона передала волонтерам громадської організації «Захисник краю» 600 гривень. Ці гроші допомогли закрити збір на тепловізор, який поїхав на фронт до українських захисників. Такий вчинок доньки мама пояснює тим, що дівчинка дуже хоче допомогти своєму татові, щоб той швидше повернувся додому.
«Кожен вчинок, кожна дія є важливим елементом у тому, аби крок за кроком долати перешкоди та випробування, через котрі проходить Україна. Такі дорослі вчинки маленьких діток є зразковими прикладами для наслідування. Слава Україні! Слава ЗСУ! Наближаємо перемогу разом», – зазначила керівниця ГО «Захисник краю» Валентина Косточка.
Софія Сініченко та Валентина КосточкаФото: з архіву героїв матеріалу
Альона їздить на звільнені території та допомагає військовим
Старша сестра Софійки – Альона зараз отримує ступіть магістра в харківському педагогічному університеті імені Сковороди. Також волонтерить у Сахновщині в громадській організації «Захисник Краю», волонтерському центрі «Добро».
ВЦ «Добро» відкрився в перші дні повномасштабного наступу. Альона ж прийшла працювати туди в березні. Центр забезпечує їжею, ліками, засобами гігієни та одягом переселенців, військовослужбовців, вразливі категорії населення у селищі. Зараз команда активно виїжджає в гарячі точки, на деокуповані території.
«Там люди потребують буквально всього, знаходяться під постійними обстрілами, стають жертвами ворожих мін. В перші дні після визволення я була в Ізюмі, Куп’янську, Гусарівці. Дорога до цих міст та сіл рясно всипана технікою, мінами, ракетами», – розповідає Альона.
Дівчина допомагає в проведенні зборів на тепловізори, коптери, автомобілі для військовослужбовців, а також возить з командою домашні смаколики на передові позиції, щоб захисники згадали дім.
Найбільше бажання Альони – якнайскоріша перемога України та завершення війни.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
