Правда чи ні. Як добре ви знаєте традиції Великодня?

Найстаріший святковий кекс, котрий зберігся до наших днів, був приготовлений ще у 1821 році Вільямом Скіннером. Цікаво, що за стільки часу він навіть не запліснявів і досі пахне як свіжий. На ньому все ще видно зображення хреста. Реліквія належить пра-пра-правнучці пекаря, 91-річній Ненсі Тітман, яка планує передати її своїм дітям, внукам, а згодом і правнукам.

Найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревіль. Висота монумента — понад 20 м, а важить це чудо близько 2 тонн. Не дивуйтесь, вона така важка, тому що збудована з уламків літаків (хоч, як не дивно, це звучить). Подібно до флюгера, вона повертається за вітром, а видно її в радіусі кількох кілометрів. Створили це диво на згадку про перших українців, котрі приїхали на територію Канади багато років тому.

У Болгарії люди виготовляють багато різних глиняних горщиків із хорошими побажаннями та скидають їх з верхніх поверхів будинків на знак перемоги над злом. А кожен охочий може взяти собі кусник цього горщика додому на щастя. 

Для шведів великоднім символом є не яйце, а саме курча. Тому тамтешні жителі прикрашають їхніми зображеннями свої домівки. Крашанки вони роблять з картону, а всередину кладуть цукерки.

Сіль - символ очищення. Вона символізує якість звʼязку між Богом та людьми, яким потрібно берегти чистоту серця, щоб наслідувати Христа. "Ви - сіль землі", - сказав Господь, а хрін - символ сили та здоровʼя. Також символізує міцну віру у Христове Воскресіння.

Українці дуже шанували освячену їжу – турботливо підбирали кожен шматочок, що впав на підлогу під час великоднього сніданку. Вважалося, що миші, які з’їдять таку чудодійну їжу, перетворюються на кажанів та мучитимуть незграбу, що її впустив. Залишки такої їжі заборонялось викидати – їх зберігали для використання у обрядах або ж закопували – аби родила нива і не було бур’янів.

Із церкви наші предки верталися ледь не бігом – за народним повір’ям, якщо прийдеш з церкви раніше сусіда, то буде тобі щастити, довго жити. 

Після святкового сніданку влаштовувалися гучні гуляння (гаївки), що не стихали аж три дні. Ігри, хороводи, гойдалки – Велике свято відмічали із розмахом. До речі, гойдання мало і ритуальний сенс – вважалося, що гойдання, як і будь-яка інша дія, що зображує підйом, допомагає родючим силам – врожаю, потомству. Саме тому найбільше згадувань гойдалок припадає на весну – час росту хлібів і формування шлюбних союзів.

У дні після Великодня хлопці та дівчата влаштовували Обливаний понеділок – обливали один одного водою. Вода спрадавна вважається символом очищення і оновлення, так само як дощ – символ родючості. Весела забава для молоді була водночас частиною ритуалу залицяння – хлопці в першу чергу обливали тих дівчат, які їм подобались, та із ким хотіли вступити у шлюб. Ця традиція і досі існує у деяких регіонах України.

Вважалося, що господиня має бути сама під час цього процесу, аби уникнути чужих поглядів, а також мати чисті і світлі думки під час замішування тіста. Освяченою паскою українці годували дітей перед основною їжею – для здоров’я, та птахів, котрі сідали на вікно – це був знак багатства і удачі для господарів, верх паски зрізали і давали корові – аби добре телилася, скибки освяченого хліба вважалися охороною від злих духів.