Красноград заснували у 1731 році. Спочатку це була Більовська фортеця - одна із шістнадцяти укріплень, створених царським урядом із системи оборонних укріплень, так званої Української лінії, яка простягалась від Дніпра і до Сіверського Донця. Назва фортеці пішла від полку солдатів із міста Більова Тульської губернії. Їх відправили сюди для захисту та оборони південних кордонів. Фортеця згодом перетворилась у місто Констянтиноград, яке розкинулось на високому березі тихої річки Берестової.
У 1783 році у повіті був лише один земський лікар та 17 фельдшерів, дві бабки-повитухи. Сам же повіт за площею був у шість разів більшим від сьогоднішнього району. Фельдшери спостерігали за хворими та доставляли ліки додому. Ситуація на Красноградщині змінилася, коли до роботи приступив лікар Роберт Шиндлер.
Наукова співробітниця музею імені П.Д. Мартиновича Тетяна Козловська поділилась фактами з життя земського лікаря Роберта Шиндлера, який відомий в Краснограді і далеко за його межами своєю роботою й досягненнями.
Хто такий Роберт Шиндлер?
Роберт Шиндлер (оригінальне фото)Фото: Красноградський районний краєзнавчий музей імені П. Д. Мартиновича
Роберт Шиндлер народився 15 травня 1858 року в Полтаві. Батько його Фрідріх Шиндлер - за походженням німець, лютеранин за віросповіданням, батько Роберта тримав у Полтаві свій приватний аптекарський магазин.
Після закінчення гімназії, Роберт Шиндлер вступив до медичного факультету Київського університету. В 1881 році після завершення навчання, юнак поїхав до Бессарабської губернії - нині це територія Молдови. Там пропрацював перші п'ять років лікарем.
В 1886 році доктора Шиндлера, професори Василь Образцов та Микола Стражеско запрошували працювати до Київської Олександрівської лікарні. Кияни говорять, що саме їх образи послужили прототипам булгаківського персонажа повісті "Собаче серце" професора Преображенського. Хоча за словами харків'ян, прототипом професора був знаменитий харківський вчений-медик Василь Якович Данилевський.
Проте, Роберт Шиндлер відмовився, вважаючи за краще, продовжувати кар'єру земського лікаря. Він повернувся до Полтави та домігся призначення до Констянтинограда. За однією з версій, він попросився саме сюди, бо в місті була німецька громада.
Лікар Шиндлер з військовими пацієнтамиФото: Красноградський районний краєзнавчий музей імені П. Д. Мартиновича
Паралельно Шиндлер займався наукою. У 1898 році в Юр'ївському університеті захистив докторську дисертацію "До питання про Gangraena Angiosclerotica Senilis et Praesenilis" (про гангрену від внутрішніх причин). В дослідженні описав досвід і спостереження під час роботи земським лікарем.
У той час повітова система охорони здоров'я розвивалася досить скромно. Згідно з адресними календарями Полтавської губернії на 1901 і 1903 роки, в земському шпиталі, який очолював Роберт Шиндлер, знаходилась також фельдшерка-акушерка. Через кілька років додалися два фельдшери і медсестра. Загалом в районі функціонувало 11 медичних пунктів, де працювали близько 30 фельдшерів. У місті також працювала земська аптека та аптечна крамниця.
В 1910 році на вимогу Роберта Шиндлера почалось будівництво лікарні в Констянтинограді. Зводили її на гроші і за власним проектом лікаря. Заклад почав працювати в 1914 році. Будівля старої лікарні збереглася і до наших днів, але в плачевному стані.
Після відкриття лікувального закладу її очолив Роберт Шиндлер, та ще два лікарі, терапевт та лікар-гінеколог. На той час амбулаторій в місті було дві, які обслуговували ще три лікарі. Земська лікарня мала 60 ліжок для хворих. Поступово доктор почав оснащувати лікарню обладнанням. Його привозив з Німеччини. Він створив у медзакладі рентген-кабінет з новим рентгенапаратом, що на той час було сенсацією.
Земський лікар був універсалом. Тобто і пологи сам приймав, і проводив найскладніші хірургічні операції на високому рівні. Він оперував не тільки порожнини, але робив і очні, та ЛОР - операції, акушерсько-гінекологічні, судинні та на кінцівках.
Поряд із практичною діяльністю, працював викладачем у фельдшерській Константиноградській школі. Також писав дисертацію, де продемонстрував особистий досвід лікування, профілактики та методи операційних заходів.
Що відомо про особисте життя лікаря Шиндлера?
Роберт Шиндлер був одружений тільки один раз. Його дружина - Лідія Шоффа (Домбровська). Але лікар довго чекав на своє кохання, бо Лідія спочатку була дружиною генерала-майора російської армії Павла Домбровського. Лише після смерті військового Шиндлер зміг добитися серця жінки, яку кохав все життя та незабаром одружитися з нею.
Лідія мала музичну освіту. Вона викладала уроки музики та проводила вечори в Народному домі. Спільних дітей в них не було. Шиндлер усиновив її сина Віктора Домбровського. Невістка лікаря Віра Домбровська теж захоплювалась музикою, була першим педіатром на Констянтиновщині та відкрила першу дитячу поліклініку.
Після революції 1917 року попри голод і розруху Роберт Шиндлер і далі продовжив працювати лікарем, хоча було все тяжче.
9 березня 1921 року доктор помер від висипного тифу, заразившись від хворого пацієнта. Роберта Шиндлера поховали у склепі на старому міському кладовищі. На похорон зійшлись всі мешканці, а над містом ще довго було чути дзвін трьох церков, який на той момент були ще цілими. Сам же сімейний склеп Шиндлерів був зруйнований під час Другої світової війни.
Тоді на траурному мітингу оголосили, що збудована Робертом Шиндлером лікарня матиме його ім'я. Відповідна табличка висіла над парадним входом в медзаклад до 1964 року. Далі її оновили вже 19 вересня 2005 року.
Після смерті земського лікаря його будинок націоналізували. У 1922 році приміщення віддали під музей, який працює і сьогодні.
Спогади племінниці лікаря Аліни Шоффи про Роберта Шиндлера
"Лікар Шиндлер Роберт "Федорович" - його майже так всі називали, хоча батько в нього був німець Фрідріх, закінчив Київський медичний інститут із відзнакою. Згодом був направлений на роботу до Молдови, де працював 5 років.
Після зазначеного терміну, поїхав до Краснограда (колишнього Константинограда), де був призначений - земським лікарем і віддав 35 років свого життя Харківщині. Не дивлячись на неодноразові запрошення корифеїв медицини Образцова та Стражеско, щоб Шиндлер поїхав працювати до Київської клініки (колишня Олександрівська лікарня, зараз Жовтнева лікарня, - ред.), Роберт відмовився від великої пропозиції, вважаючи, що на периферії він кориснішим буде для населення. Згодом, за його наполяганням було збудовано районну лікарню з різними відділеннями.
Кожне нове починання лікаря, зустрічало запеклий опір серед громадських начальницьких членів. Але Шиндлер протистояв та створив рентген-кабінет, лабораторію, зі скандалом відкрив пологове відділення. У цьому постаралися місцеві священники, які казали жінкам, що Бог покарає ту, яка піде народжувати до пологового відділення лікаря.
Шиндлеру довелося викликати дружину свого двоюрідного брата з міста Лубни для розродження у своєму пологовому відділенні. 14 серпня 1914 року у день Спаса (за ст. стилем, - ред.) почала працювати гінекологинею дружина брата Роберта Шиндлера. Після цього у пологове відділення стали надходити вагітні жінки без страху.
У період громадянської війни лікар Шиндлер у підвалі свого будинку ховав поранених, нетранспортабельних червоноармійців, які перебували на лікуванні у медзакладі. Поранених переносили вночі густим лікарняним садом, де знаходиться теперішня лікарня. Якби їх знайшли, то лікар відповідав би не лише своєю головою, а й життям своєї родини. З боку Шахівки наступали білі, місто переходило з рук до рук. Але колектив лікарні був дружним, міцно спаяний, без зрадників.
"Як добре стало працювати, все що потрібно, для потреб охорони здоров'я дають, пропонують самі, не дивлячись на бідність та розруху в країні. Тепер тільки і будемо працювати з подвійною енергією", - говорив Шидлер після того, як в місті відновилась радянська влада.
Але висипний тиф не помилував лікаря, хвороба вдарила нещадно по його серцю, та на жаль 9 березня 1921 року Роберта Фрідріховича не стало. Перестало битися добре і чуйне серце лікаря гуманіста, як було написано на стрічках, що прикрашали жалобні вінки. Медична громадськість, та населення Красноградського району, зазнали великої втрати, не кажучи про рідних і близьких. Залишилась тільки лікарня, якій було надано його ім'я на фасаді "Лікарня ім. Шиндлера Р.Ф.", - згадувала в 1985 році про дядька лікарка та ветеранка праці Макарівської ЦРЛ Аліна Шоффа.
Роберт Шиндлер - людина з історії Красноградщини. Про нього завжди писали в місцевих газетах та згадували його професіоналізм, життєвий шлях, та просто як чудову людину.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
