Власники домашніх тварин несуть велику відповідальність за їхнє здоров'я та добробут. Це охоплює не тільки регулярні візити до ветеринара, а й уважність до змін у поведінці улюбленця, вчасне виявлення ознак хвороб та уміння правильно реагувати в екстрених ситуаціях.
Журналістка Берестин.info поговорила з ветеринарною лікаркою, Любов’ю Кузьмівною Бондар, яка вже понад сорок років лікує тварин в Берестині та районі. Любов Кузмівна розповіла про ключові аспекти догляду за хатніми улюбленцями, чим найчастіше хворіють тварини в місті, коли треба каструвати тварину, які робити щеплення та багато іншого.
Перед тим як завести тварину, слід зважити всі «за» і «проти»
— Відповідальність за тварину — це що?
— По-перше, важливо, щоб тварини не становили загрози для оточення. По-друге, якщо береш тварину, треба відповідати за неї повністю: у її житті, здоров'ї.
Самовигул та неконтрольоване розмноження — теж питання відповідальності, адже саме через це та байдужість господарів з’являються нові й нові безпритульні тварини. Окрім того, зараз часто трапляється так: взяли тварину, погралися, а потім викинули. А ще є люди, які заводять просто неймовірну кількість вихованців, але не можуть про них подбати. Утримують у жахливих умовах: тварини голодні, занедбані, без належної допомоги. На це страшно дивитися, хоча ці люди вважають себе благодійниками.
Коли собака чи кішка досягає віку, коли життя добігає кінця, багато хто починає впадати в істерику: «Якщо з моїм собакою щось трапиться, я жити не буду». Це дуже безвідповідальна позиція.
Також бувають випадки, коли люди приносять стару або хвору тварину й заявляють: «Якщо ви не врятуєте, якщо щось станеться з ним, я жити не буду». Це чиста маніпуляція. Таким чином вони перекладають свою відповідальність на лікаря.
Перед тим як завести тварину, слід зважити всі «за» і «проти»: чи зможу я її прогодувати, лікувати, звикнути до неї, полюбити? І дуже важливе питання — чи зможу я потім розлучитися з нею, коли прийде її фізіологічний кінець? Адже життя тварин коротше за людське.
— З якими проблемами до вас найчастіше звертаються містяни?
— Найпоширенішою проблемою сьогодні, як не дивно, є алергії.
Можливо, це пов'язано з рівнем життя, через який людям важко забезпечити повноцінне харчування. Вони часто використовують продукти, що провокують алергічні реакції. Зокрема, йдеться про різні відходи від бройлерного виробництва курятини. Ці продукти викликають алергії, і в результаті страждають не лише люди, а й тварини.
Щодо інфекційних хвороб: якщо власники тварин роблять щеплення, то ці проблеми не стоять так гостро. Наприклад, вакцинація від каліцивірозу у котів чи парвовірусної інфекції у собак є надзвичайно важливою, не кажучи вже про щеплення від сказу.
Кабінет лікарки
Жодна тварина не застрахована від отруєння
— Які загрози здоров'ю можуть чекати на самовигульних тварин?
— Я категоричний противник самовигульних тварин. Загрози травми, перш за все, і травми не тільки від транспорту, а і від безпритульних собак, котів чи навіть від злих людей.
Також у нас містом гуляє одна серйозна хвороба — трансмісивна венерична саркома. Це неприємне захворювання, що передається через статевий контакт із зараженими тваринами. У моїй практиці траплялися випадки, коли домашні собаки заражалися саме через контакт із бродячими.
Питаю власників: «А де ваш пес був?» Відповідають: «Та ми його випускаємо на вулицю, хай побігає».
А ще отруєння. Жодна тварина від цього не застрахована. Практично кожен тиждень мені приносять собак чи котів, які постраждали від ізоніазиду або щурячої смерті. Отрута змішується з їжею, яку розкидають на вулицях, а іноді й у двори людям.
Щуряча смерть небезпечна ще й тим, що брикетики мають запах і присмак якогось продукту: бекон, сир.
— Які симптоми у цих отруєнь та як врятувати тварину?
— При отруєнні ізоніазидом клінічна картина розвивається дуже стрімко: судоми, параліч, рясна слинотеча. Тварина падає та б'ється в конвульсіях, і тут важлива максимальна швидкість надання допомоги, оскільки це значно збільшує шанси на виживання.
При такому отруєнні антидотом виступає вітамін B6, але його потрібно вводити у великій кількості — до цілої упаковки одночасно. Оскільки точно визначити дозу отрути зазвичай неможливо, рекомендується одразу максимально вводити 10 ампул у різні точки, що в більшості випадків дає позитивний результат.
Натомість отруєння щурячою смертю проявляється поступово — через 3–10 днів після прийому. За цей час отрута всмоктується в організм, накопичується в печінці й починає порушувати процес згортання крові. В результаті кров стає надто рідкою та починає просочуватися через неушкоджені судини. Ознаками отруєння можуть бути бліді слизові оболонки, кровотечі з носа чи ясен, іноді навіть криваві сльози. У важких випадках після ін'єкцій кровотеча з місця введення голки може не припинятися тривалий час, що є прямим підтвердженням отруєння щурячою смертю. Антидот до неї — вітамін K1, який зараз доступний у ветеринарних аптеках під назвами «Канавіт» або «Конакіон». Він ефективно допомагає нормалізувати згортання крові.
— Які візуальні ознаки, що до тварини краще не наближатися?
— Не варто взагалі лізти до незнайомих тварин. Я ніколи не розуміла людей, які: «Ой, можна погладити вашу собачку?» У нас є маленький пес — йоркшир-тер'єр. Він дуже милий, але як тільки хтось починає до нього лізти, він обов'язково гаркне.
Я взагалі не розумію, чому люди тягнуться гладити незнайомих тварин. Якщо вже дуже хочеться, треба спочатку спитати дозволу прямо у господаря і почекати його відповідь. Якщо немає власника або тварина бродяча — не чіпайте! Ви ж не знаєте, що у неї на думці, в якому вона фізіологічному стані. Може, вона мама з маленькими дітьми, яка під час годування може ставати агресивною.
— Як діяти в разі контакту з агресивною твариною, коли ти бачиш, що вона може напасти?
— Головне: не бігти та не дивитися собаці у вічі. Дивитися у вічі — це значить кидати виклик. Краще відвести погляд, удати, що ти взагалі тут ні причому та обійди тихенько.
Вчасна стерилізація — запорука здоров’я та зменшення безпритульних тварин
— У якому віці варто стерилізувати або каструвати тварину?
— Кастрацію слід проводити тільки після настання статевої зрілості. Зараз спостерігається тенденція каструвати котів якомога раніше. Я з цим категорично не згодна. Завжди кажу досить грубу, але правдиву фразу: «Треба дочекатися, щоб виросло те, чим він буде потім мочитися».
Пеніс повинен сформуватися і досягти нормального розміру. Мені якось привезли кота із Сахновщинського району, у якого закрилася уретра, сеча не могла відходити. Коли я спробувала поставити катетер, це було неможливо — він був надто маленьким. Кота кастрували в три місяці. Для чого це було робити? Це зовсім невиправдано.
Кастрацію слід робити своєчасно, коли тварина досягла статевої зрілості.
І ще важливий момент — ніколи не давайте тваринам протизаплідні засоби. Ці препарати можуть викликати серйозні та навіть смертельні наслідки, зокрема мутації та інші ускладнення. Вони не гарантують 100 % відсутності запліднення, а шкоди можуть наробити, як майбутній матері, так і потомству. Одного разу я стерилізувала кішку, з якої дістала кошеня з п’ятьма задніми лапами, в іншої кішки в яєчниках утворюються множинні кісти. Тож стерилізація — єдиний безпечний для здоров’я спосіб запобігти небажаним вагітностям тварин.
— В чому різниця між цими операціями: кастрація та стерилізація?
Загалом це одне й те саме. Просто термін «стерилізація» частіше використовується для самок, а «кастрація» — для самців, коли видаляють сім'яники.
Раніше стерилізація вважалася частковою кастрацією. Під час цієї процедури вирізали невеликі ділянки сім'япроводів. Тварина зберігала статеві функції, але не могла запліднювати.
— Як бути з тваринами в приватному будинку, які виходять на подвір’я, це також самовигул?
Це також пов'язано з великими ризиками. Я розумію, що в приватному будинку утримувати кота лише в домі практично нереально. Але треба бути готовим до того, що чекає його у зовнішньому середовищі: бійки, травми — це просто неминуче.
— Що ви думаєте про собак та утримування їх на ланцюзі чи у вольєрі?
— Тут можна сказати, що ситуація йде з крайності в крайність. Проте для збереження життя краще тримати собаку на ланцюгу, ніж дозволяти їй вільно бігати вулицею. Звучить не дуже гуманно, але якщо вже вибирати між цими двома варіантами, то на ланцюгу тварину принаймні контролюють. Звісно, ланцюг має бути довгим, а територія — комфортною для перебування.
Вольєри — це теж питання. Я приїжджаю на виклик, бачу: вольєр один на два метри, собаці навіть розвернутися там ніяк. Чи це краще, ніж дати їй можливість бігати подвір'ям на ланцюгу? Сумніваюся. Іноді я не розумію, чому так категорично ставляться до ланцюгів. Якщо двір великий, то краще нехай собака бігає, ніж сидить у тісній клітці, правда ж?
Можливо, я людина старих поглядів, але вважаю, що собака має жити собачим життям, а не людським. Коли собака харчується людськими продуктами, спить на подушках, вона починає хворіти не тільки своїми, а й «людськими» хворобами — цукровим діабетом, алергіями тощо. Собака повинна жити у відповідних умовах: не в жорстоких, але таких, де вона іноді трохи перемерзне чи трохи поголодує. Тоді вона буде здоровішою.
Наводжу приклад: собака на буровій народила трьох цуценят — двох хлопчиків і дівчинку. Хлопчиків забрали у Берестин, зробили всі щеплення, обробили від глистів. В п'ять місяців одного вкусив кліщ, ледь врятували. У сім місяців — другого, ситуація повторилася. Разом з тим їхня мама і сестра залишилися на буровій, у польових умовах. Хлопці приїжджають, знімають із собак жменями кліщів — і нічого, вони здорові. Це адаптація.
Організм пристосовується. В підручниках пишуть, що дворові безпородні собаки хворіють тільки в експериментальних умовах після видалення селезінки. Тобто селезінка виробляє фактор, що забезпечує стійкість до хвороб. Але варто таким собакам потрапити в «тепличні» умови — і вони втрачають цю стійкість.
Кістки — їжа, яка шкодить здоров’ю тварин
— Який топ небезпечних продуктів для тварин, чим не можна годувати?
Ніколи не можна давати тваринам кістки, будь-які. Це призводить до травм шлунково-кишкового тракту та закупорок товстого кишківника.
Ще одна проблема — курятина, особливо промислова. Вона справжня «бомба» через високий вміст стимуляторів, які викликають сильні алергічні реакції. Домашня курятина менш небезпечна, оскільки там використовують менше стимуляторів. Але алергії від промислової курятини спричиняють цілу низку додаткових проблем зі здоров’ям.
У нашому регіоні часто зустрічається сечокам'яна хвороба, пов'язана з порушенням водно-сольового обміну. Я думаю, якість питної води тут має значення.
— Чи варто підгодовувати бродячих тварин?
— З одного боку, наш людський гуманізм спонукає допомогти голодній тварині, бо нам шкода тих, хто страждає. Але з іншого боку, коли тварин постійно підгодовують, вони починають вважати цю територію своєю і можуть агресивно захищати її від інших людей. Наприклад, на ринку була собака, яку всі підгодовували. Жінка одного разу просто пройшла повз, де собака колись їла, і та схопила її за ногу.
Можливо, рішення — годувати таких тварин якомога далі від громадських місць. Але і тут немає однозначної відповіді. До того ж важливо, чим годують. Зазвичай це курячі лапки. А я вже згадувала про шкоду кісток.
Важливо діяти швидко при пораненнях тварин пневматичною зброєю
— Які можуть бути наслідки поранень від пневматичної зброї для тварин?
— Найцікавіше, що наша поліція не захищає тварин, коли вони отримують поранення. Я писала довідку про надану допомогу, додавала кульку, яку вилучила під час операції, але навіть заяву в райвідділі не приймали. А я, наприклад, ось таку кулю виймала.
Втім, Берестин.info нагадує, що в Україні є стаття 299 про жорстоке поводження з тваринами. Ми знаємо, що в місті почастішали випадки поранень тварин пневматичною зброєю та закликаємо не залишати це без уваги. Якщо ви власник пораненої тварини, звертайтеся до поліції. Своєю чергою поліцію закликаємо вжити заходів та притягнути винуватців до відповідного покарання.
— Які можуть бути ускладнення від таких поранень і як діяти господарям?
— Ускладнення залежать від того, яким було поранення. Наприклад, з Миколаївки, Зачепилівського району, привозили кота, якого куля прошила наскрізь, пошкодивши всі внутрішні органи та спричинивши сильну кровотечу. Господарі не довезли його до клініки — кіт помер дорогою.
Дуже багато залежить від розміру пневматичної кулі та відстані пострілу. Часто постраждалі мають переломи або куля застряє в м'яких тканинах і потім її потрібно видаляти хірургічно. Але бувають і серйозніші випадки.
У разі поранення тварини перш за все необхідно оцінити характер травми. Якщо є відкрита кровотеча, її слід негайно зупинити, використовуючи чисту тканину. Однак найкращим рішенням буде якнайшвидше звернутися до ветеринара для професійної допомоги. Ніколи не зволікайте та не нехтуйте відвідуванням лікаря.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та YouTube!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та район!
