Центр гендерної культури провів зустрічі в громадах Берестинського району — які проблеми виявили

Марія Бойко Журналістка

14 січня 13:31

В Берестинському районі пройшли зустрічі в рамках проєкту «Гендерночутливе відновлення громад». В рамках проєкту мешканці та мешканки громад визначають проблеми і пріоритети розвитку громади у післявоєнний період. Заходи організував Центр гендерної культури, який з 2008 року займається просуванням ідей гендерної рівності в українському суспільстві.

Кореспондентка Берестин.info взяла участь в фасилітованій зустрічі (процес колективного розв'язання проблем у групі — ред.) в Берестині та поспілкувалась з віце-головою громадської організації «Центр гендерної культури» (ГО «ЦГК») Тетяною Чернецькою. Пані Тетяна розповіла, чому цей проєкт на часі і які гендерні проблеми є в Берестинському районі.

Що було на самій зустрічі

На тому тижні в укритті Берестинського ліцею № 5 представниці ГО «ЦГК» зібрали мешканок Красноградської громади, щоб більше дізнатися про сам край, потреби та запити жіноцтва громади.

Зустріч в Берестині від ГО «Центр гендерної культури»

Зокрема, Анастасія Махота, внутрішньо переміщена особа, яка змушена була переїхати до Краснограда з Луганщини у 2014 році, поділилася проблемами, з якими вона стикнулася. Дівчина зазначила, що її не хотіли приймати на роботу за фахом, а винаймати житло було і є задорого. Та зрештою місто стало для неї рідним, Анастасія побудувала тут сім’ю і наразі працює у відділі соціального захисту населення Берестинської міськради.

Анастасія МахотаАвтор: Марія Бойко

Досвід пані Анастасії — важливий для розуміння тих викликів, перед якими постають жінки під час війни. Це часто-густо спільні і схожі проблеми, які є і в інших громадах. Однак зустріч стосувалась саме Красноградської громади, тому ГО «ЦГК» представила результати опитування, яке мало підсвітити локальні запити. Авжеж, опитування стосувалось соціальної та матеріальної захищеності громадян. В опитуванні брали участь 546 осіб, з яких 6 % — чоловіки.

Тож за результатами:

усі гроші витрачає на продукти, купівлю необхідного та недорогі речі — 45,6%;
незадоволена станом доріг та відсутністю бомбосховищ — 78,4% та 64% відповідно;
не має потреби у допомозі або лише у грошовій — 53% та 41,4% відповідно;
бажає відновлення робочих місць транспортної, дорожньої, медичної сфери;
вважає, що першочергову допомогу в громаді потребують літні люди та люди з інвалідністю;
не може відповісти, чи потрібно залучати жінок до планування відновлення та розвитку громади.

Результати опитування

Що робити з цими даними? Їх взяли до уваги під час формулювання бачення майбутнього громади. Учасниць не зупинило навіть вимкнення світла та відсутність зв'язку в укритті. Зрештою в кінці заходу під світлом ліхтариків були визначенні пріоритети розвитку та конкретні дії за кожним із них.

Робота учасниць заходу

В Красноградській громаді існує гендерна сегрегація праці

Ефективно працювати жінкам допомагали координаторка освітніх програм ГО «ЦГК», експертка проєкту Світлана Губіна та віце-голова Центру, директорка проєкту Тетяна Чернецька.

— Пані Тетяно розкажіть нашим читачам, яка мета проєкту «Гендерночутливе відновлення громад»?

— Це довготривалий комплексний процес оновлення життя територіальних громад. Він включає відбудову та якісну трансформацію інфраструктурних об’єктів, пошкоджених внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України. Звісно, з урахуванням існуючих гендерних відмінностей в умовах життя й потребах жінок і чоловіків в соціальній, культурній, економічній, політичній та інших сферах діяльності громад.

Ідея гендерночутливого відновлення вперше була озвучена на Конференції з відновлення України, яка відбулася в Лугано у 2022 р. З 1 серпня 2024 р. ЦГК розпочав проєкт «Гендерночутливе відновлення громад», мета якого — просування моделі включення гендерного підходу у процеси відновлення на рівні громад у Харківській області. Проєкт має наступні завдання:

втілення принципу гендерної рівності та інклюзії в політики і стратегії громади;
підтримання рівної участі жінок і чоловіків на рівні ухвалення рішень;
ідентифікація та врахування різних досвідів різних соціальних груп;
врахування потреб різних соціальних груп за принципом «нічого для нас – без нас»;
пріоритезація потреб вразливих соціальних груп.

До участі у проєкті залучені 12 громад області, три з яких розташовані в Берестинському районі. Це Красноградська, Наталинська та Кегичівська громади. Експертки ЦГК працюють над складанням гендерних профілів громад на основі даних опитування населення.

— Невже в сучасному світі досі існує проблема гендерної нерівності? На Ваш погляд чи є вона в громадах Берестинського району?

— На жаль, у 21 сторіччі зберігається гендерна нерівність і гендерна дискримінація в усьому світі. Всесвітній економічний форум у 2006 році запропонував вимірювання Індексу гендерного розриву (Global Gender Gap), в якому враховується розрив між становищем жінок і чоловіків у чотирьох сферах: економіка, політика, освіта і охорона здоров’я. Найвищі рейтинги за цим індексом мають країни північної Європи (Ісландія, Фінляндія), в цих країнах розрив у становищі жінок і чоловіків найменший, але, тим не менш, він існує. Україна у 2024 р. посіла 63 місце за цим індексом.

Звісно, гендерні розриви існують на рівні громад. Скажімо у Красноградській громаді існує гендерна сегрегація праці: чоловіки працюють на високооплачуваній роботі у газовидобувній галузі, а жінки – на малооплачуваній роботі у, так званій соціальній сфері.

— Які заходи організація вже проводила в Берестинському районі?

— Ми провели фасилітовані зустрічі у Наталинській і Красноградській громадах. Нам імпонує зацікавленість керівництва громад та активність учасників і учасниць. Хотілося, щоб зустрічі спонукали людей до активної участі у житті громади, до створення громадських організацій, які б захищали інтереси різних груп населення, зокрема, жінок. Ми плануємо підтримати соціальні ініціативи, що сприяють активізації жінок у житті громади і підвищенню їх впливу на розвиток громади.

В Берестині ми проводили тренінги для педагогічного колективу Красноградської гімназії «Гранд» у 2018 р. – 2020 р. в межах Майстерні гендерночутливого вчительства. Чесно зізнаюсь, що перший тренінг був найскладнішим тренінгом в межах Майстерні, а працювали ми з 25 закладами освіти Харкова і області. Вчительки демонстрували повне несприйняття гендерного підходу, пручалися використанню фемінітивів. Було враження, що вони б закидали нас яйцями, якби мали їх. Другий тренінг пройшов у більш спокійній атмосфері. А пізніше одна з вчительок брала участь у Конкурсі розробок гендерночутливих уроків і стала лауреаткою конкурсу. Це підтверджує той факт, що зміни у свідомості відбуваються і адептів гендерного підходу стає все більше.

— Що скажете про зустріч в Берестині, можливо щось вразило?

— Ідея заходу полягає в тому, щоб зібрати разом представників/-ць різних груп населення, які рідко зустрічаються у повсякденному житті, щоб вони мали змогу висловити свою точку зору і почути інших. На жаль, аудиторія заходу виявилася достатньо однорідною: були представлені освіта, медицина і соціальні послуги та відсутні чоловіки.

Було дуже цікаво послухати про історію краю. Для мене Красноград завжди асоціювався з газодобувною галуззю, а з’ясувалося, що це край архітекторів, художників, письменників і письменниць, саме тут народилися представники Розстріляного українського відродження, і зараз є письменниці, твори яких вивчають у школі.

— Які заходи від Центру плануються найближчим часом?

З 19 по 21 лютого у Полтаві відбудеться тренінг з адвокації у діяльності громадських організацій. Ми запрошуємо активних жінок, які мають ідеї щодо реалізації соціальних ініціатив.

Тетяноа ЧернецькаАвтор: Марія Бойко