Красноградщина має прекрасну природу, свою чисту екосистему, яка дозволяє на її теріторії створювати природно-заповідні об'єкти. Один з таких об'єктів - ентомологічний заказник місцевого значення розташований між селами Мокрянка та Миколо-Комишувата. На цій території гніздуються різні види комах, що занесені в Червону книгу України.
Журналістка Красноград.info ознайомилась з інформацією про ентомологічний заказник і розказує про різні види комах, що живуть на його території. Поспілкувалась з головою мисливського колективу.
"Мокрянський" заказник
Рішенням № 562 Харківського обласного виконкому від 3 грудня 1984 року був утворений Мокрянський ентомологычний заказник. Об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області. Заказник місцевого значення розташований між селами Мокрянка та Миколо-Комишувата Красноградського району.
Ентомологічний заказник - цю природно-заповідну територію створили задля забезпечення охорони комплексів, місць проживання, збереження рідкісних, зникаючих видів комах та інших безхребетних тварин. Заказник "Мокрянський" розташований на ділянці степу біля Миколо-Комишувата на схилі балки західної частини. Рослинність там різнотравно-злакова степова.
Ентомологічний заказник "Мокрянський". Відстань від Краснограда до заповідної зони майже 40 км.Фото: Анжеліка Манучарян.
Теріторія заказника майже 3 га де живуть біля 30 видів і груп корисних комах, в тому числі одинокі дикі бджоли, джмелі, дикі оси. Серед комах, що мешкають у заказнику, важливе місце займають запилювачі люцерни та конюшини: евцери, рофіти, галікти, мелітта заяча, андрени. Зафіксовано також рідкісні види комах:
- мелітурга булавовуса - занесена до Червоної книги України.
Антофіл, досить тісно пов'язаний з бобовими, особливо з квітками люцерни. Літає з початку червня до початку серпня. Самиці будують підземні гнізда поодиноко, переважно на ділянках з розрідженим травостоєм. Комірки еліпсоподібної форми розташовуються на глибині 20–35 см. Всередині комірки формується пилкова куля, на яку відкладається яйце.
Голова спереду округла, очі дуже великі, вгорі відстань між ними майже втричі вужча від ширини ока. Наличник опуклий, видовжений. Вусики короткі булавоподібні. Колір тіла майже такий, як у самиці. Наличник, верхня губа, вершинна частина налобника, рукоятки вусиків спереду та джгутик вусика знизу жовтого кольору. Тіло в досить густому опушенні. Голова та груди зверху в коротких волосках. Боки грудей та черевце в довгих жовто-червонуватих чи жовто-коричневих, або жовтувато-сірих волосках.
Мелітурга булавовуса.Фото: ентомологія України.
- джміль моховий - занесений до Червоної книги України.
Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, полілект. Соціальний вид. Самки запліднюються самцями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мохом чи листям, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо в заглибленнях на поверхні землі під мохом або сухим листям. В гнізді вирощується до 100 стерильних робочих особин, які виконують усі роботи, а матка лише відкладає яйця. Наприкінці літа виводяться самці та майбутні матки. Матка живе 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.
Джміль моховий — запилювач багатьох квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як плодовоягідні культури, конюшина, люцерна.
Джміль моховий.Фото: ентомологія України.
- джміль глинистий - занесений до Червоної книги України.
Джміль глинистий — важливий запилювач багатьох квіткових рослин, у тому числі сільськогосподарських, таких як плодово-ягідні, баштанні культури.
Соціальний вид. Самиці запліднюються самцями восени, після чого йдуть на зимівлю. Навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах мишоподібних гризунів. Робочі особини цього виду не роблять окремих запасів пилку в гнізді, личинки харчуються через так звані кишені, які наповнюються свіжепринесеним пилком. За сезон розвивається одне покоління, що складається з декількох виводків. В одному гнізді вирощується 50-100 робочих особин та приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців та майбутніх маток. Літає з квітня до жовтня.
Джміль глинистийФото: ентомологія України.
Види комах заказника, вилучені з неї в 2009 році, бо їх популяції були відновлені до безпечного рівня:
- сколія степова - занесена до Червоної книги України.
Степові сколії паразитують на жуках. Однією зі звичайних їхніх жертв є бронзівка золотиста. Відшукавши личинку, оса вражає її точним уколом свого жала у брюшний нервовий центр. Внаслідок цієї операції личинка виду-господаря залишається живою, але паралізованою. Оса відкладає на неї одне яйце, з якого згодом виходить її власна личинка. Личинка сколії заживо поїдає личинку жука, починаючи від життєво менш важливих органів і завершуючи органами серцево-судинної системи. Після загибелі личинки-жертви личинка сколії занурюється у ґрунт на глибину близько 40 см, де і зимує. Навесні вона перетворюється на лялечку.
Сколія степова.Фото: ентомологія України.
- рофітоїдес сірий - вид був занесений до другого видання Червоної книги України 1994 року в категорії "вразливий".
Живиться нектаром бобових. Є одним з головних запилювачів люцерни посівної. Гніздиться колоніями в ґрунті на відкритих ділянках з розрідженим травостоєм. Зимує передлялечка у щільному коричневому коконі.
Рофітоїдес сірий.Фото: ентомологія України.
Час і різні події знищують природу
Голова Миколо-Комишуватського первинного мисливського колективу Микола Коноваленко говорить, що основними факторами, які призводять до зниження чисельності різних видів комах, є значне скорочення місць придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд під час оранки полів, лук або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами. Чисельність також сильно скорочується в результаті оранки вторинних біоценозів. Наразі воєнні дії на території України теж скорочують заповідні зони. Стоїть важливе завдання перед кожною громадою - зберегти заказники.
"Територія заказника дика, людиною не тронута. Чудова домівка для комах, які важливі в природній життєдіяльності рослинного світу. Заповідна зона де мисливство заборонено - це головне. Природно-заповідний об'єкт знаходиться на неораних ярках: Гірчаківці - Пащинський яр і на Мокрянці - Білицький яр. Окрім важливих комах для опилювання рослинності там живуть і різні тварини - заєць, лисиця.
Багато років тому, разом з усіма нашими мисливцями зібрали кошти на запуск фазанів та куропаток. Пройшло з того часу вже 10 років, то уявіть яка краса тепер там. скільки вже розвелось цих пташок", - розказує Микола Григорович.
Микола Коноваленко голова Миколо-Комишуватського первинного мисливського колективу.Фото: архів інтерв'юера.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
