В Україні війна завдала значної шкоди багатьом історичним пам'яткам. Але навіть у цей складний час є люди, які не здаються і борються за збереження нашого культурного надбання. Адже історичні будівлі — це не просто цегла та камінь, це свідки минулого, хранителі пам'яті та культурної спадщини. Один із таких людей — Іван Пономаренко, блогер-популяризатор харківської архітектурної спадщини.
Він розповів, чому під час війни важливо працювати над збереженням історичних будівель, які є перепони на цьому шляху, чому реставрацією мають займатись спеціально навчені люди, а не просто комунальники та як статус лікарні може допомогти відновити занепадаючий корпус лікарні Шиндлера в Краснограді.
“Іноземні фонди та організації можуть допомогти з виділенням коштів на консервацію деяких історичних об’єктів соціальної інфраструктури, але бюрократія та корумпованість завжди відлякувала іноземців”, - говорить Іван.
Робота під час війни
- Розкажіть про себе. Чим ви займаєтесь та як сприяєте порятунку архітектурної спадщини Харківщини?
- Я блогер-популяризатор харківської архітектурної спадщини. Працюю в IT-компанії, у вільний час з 2014 р. пишу матеріали для фундації “Харків, що манить”. Це інформаційний ресурс, присвячений історії Харківщини. Зараз на сайті вже понад 950 статей загальним об’ємом в 5 середніх романів. У 2016-2020 рр. був долучений до організації проєкту “Ніч історії Харкова”, це лекції та екскурсії від провідних спеціалістів, які були присвячені історії Харкова та Слобожанщини.
Іван Пономаренко
З початку повномасштабної війни почав збирати та публікувати дані саме про пам’ятники архітектури, які постраждали від російської агресії у Харкові та області. Що стоїть за пошкодженою будівлею? Яка в неї історія? Чому її важливо врятувати? Часто ми не усвідомлюємо масштаб наших втрат та пласт історії та культури, який стирається війною.
Не завжди це розуміє і наша влада, яка не виділяє коштів на консервацію будівель, які постраждали.
Перепони на шляху реставрації будівель
- Які трудноі найчастіше виникають під час подібних робіт по відновленню?
- Пам’ятники архітектури відновлювати складно в бюрократичному та технічному плані, але треба розуміти, що ці процедури створені саме для їх збереження, бо при “сяк-так” відновленні ми можемо їх втратити остаточно. Пам'ятники архітектури відновлюють після архівних та польових досліджень, коли спеціалісти зрозуміють, не тільки як виглядала будівля, але й з яких матеріалів та саме як вона будувалась, зроблять детальну науково-проєктну документацію та проєкт реставрації.
Велика проблема — дефіцит профільних спеціалістів по архітектурній реставрації. Ця спеціальність в наших вишах була давно ліквідована з незрозумілих для мене причин, мабуть, через невеликий попит на таку роботу в Україні. Будівлі часто ремонтують комунальники, які спокійно збивають барельєфи фасаду та фарбують стіни в “кислотний” колір.
- В нинішніх умовах простіше відновити зруйновану будівлю, чи відреставрувати наявну історичну, яка почала руйнуватись із плином часу?
- Це залежить від ступенів руйнації та часу, протягом якого будівля не експлуатувалась та була покинута. Як показує харківський досвід, чим більше років будівля стоїть без опалення, з вибитими вікнами чи пошкодженим дахом — тим дорожче її буде відновити. Але це в будь-якому разі дорогий та складний процес, тому в умовах дефіциту коштів, краще їх витрачати на оборону, а не на повноцінне відновлення. Зараз же будівлі треба стабілізувати та консервувати до кращих часів.
- Де брати гроші на відновлення історичних будівель?
Вартість відновлення залежить від об’єму будівлі та її пошкодження. Наприклад, тільки розробка документації для відновлення Шарівського палацу у 2019 р. обійшлась у 350 тис. дол. На повноцінне відновлення таких великих об’єктів треба вже десятки мільйонів доларів. Водночас невеликі будівлі можна відремонтувати за декілька мільйонів гривень.
З приводу пошуку коштів — з об’єктивних причин у держави та місцевих громад на третьому році повномасштабної війни фокус бюджетних розходів направлений на оборону, тому не варто особливо розраховувати на виділення коштів на реставрацію будівель з боку влади.
До 2022 р. існувала програма “Велика реставрація”, але вона була спрямована в першу чергу на видатні пам’ятники архітектури національного значення. На Харківщині, наскільки я знаю, нічого за цією програмою зробити не встигли, зараз ця програма фактично заморожена.
Іноземні фонди та організації можуть допомогти з виділенням коштів на консервацію деяких історичних об’єктів соціальної інфраструктури (школи, лікарні), але для цього потрібна активна робота влади, волонтерів та наявність соціальних зв’язків з відповідними іноземними організаціями.
Наприклад у Харкові у консервації історичної будівлі диспансеру на вул. Благовіщенській окрім місцевих волонтерів брали участь Міжнародний фонд порятунку культурної спадщини в зонах збройних конфліктів, ALIPH Foundation, Товариство побратимства Харків-Нюрнберг, Мальтійська служба допомоги. Але варто відзначити, що багато коштів на один об’єкт кожен окремий фонд навряд чи зможе виділити, тому краще залучати багато фондів одночасно.
- З чого почати відновлення історичних будівель?
- Знаєте, покрокову інструкцію можуть краще надати спеціалісти, рекомендую звернутись до харківських архітекторів Віктора Дворнікова чи Катерини Кублицької.
Взагалі, треба спочатку з’ясувати, у чиїй власності знаходиться будівля (громади, приватної особи, організації) та подати запит в Департамент містобудування та архітектури ХОВА, щоб з’ясувати, чи є в них охоронний договір на використання пам'ятки культурної спадщини.
Суб’єкти повинні його дотримуватись при використанні будівлі, якщо ні — прокуратура може їх зобов’язати виконувати умови договору. Це — метод “батога”, на жаль, працює він у нас не часто, бо нормальних механізмів примусу у випадку порушення цього законодавства у нас нема.
Історичні будівлі у Краснограді потребують відновлення
- У Краснограді є різні гарні історичні будівлі, але наразі вони потребують реставрації. Чи знаєте хто займається відновленням саме історичних будівель?
- Я можу сказати, що яскравий приклад — ініціатива Спадщина.UA, яка купує історичні будівлі на Заході України, ревіталізує їх та шукає для них інвестора.
В їх портфоліо — об’єкти від хат до палаців. Важливий момент - будівлі повинні використовуватися, це може бути готель, магазин або громадський центр. Будівлі, які були відреставровані, але в яких нема життя, тому що для них не була придумана модель використання - приречені.
Але на щастя, все більше бізнесів починають розуміти, що умовний готель в гарній історичній будівлі додає об’єкту комерційної цінності та конкурентоспроможності, на фоні побудованої з нуля плоскої сучасної “коробки”. Такі приклади є навіть у Харкові та області.
- Красноградська міська рада зверталась з питанням, щоб реставрувати Земську управу, де зараз знаходиться міськрада, але багато фірм приїздили та відмовлялися це робити. Що робити у такому випадку? Де шукати відповідні організації, що зможуть допомогти?
- Ця будівля є справжньою перлиною міста, мені невідомі причини, чому фірми відмовились. Можливо в них не вистачало компетенцій для настільки складних та великих об’ємів робот.
Земська управа Красноград
Процес повинен проводитись через тендери на Prozorro, в ідеалі пошуком компаній, які можуть займатись цією роботою, повинен займатись балансоутримувач будівлі, бути проактивним в цьому плані. Взагалі, це можуть бути компанії з усієї України, є сенс дивитись на ті компанії в базі тендерів, які вже мають великий та позитивний досвід аналогічних робіт. На жаль, в Україні бувають випадки, коли умови тендерів прописуються таким чином, що на них подається та виграє всього одне ТОВ, яке якось афільоване з балансоутримувачем та створене під цю одноразову роботу.
- В Краснограді ще є занепадаючий корпус лікарні Шиндлера. Раніше будівля була окрасою міста. Нині ж вона розвалюється. Як думаєте, чи варто нині її рятувати?
- Звичайно, варто, це дуже цікавий взірець еклектичної архітектури з нотками неоготики, яка була вже досі нетиповою для епохи модерну 1910-х років!
До того ж у будівлі є охоронний статус пам’ятки архітектури, який є не у всіх історичних будинків, тому її не можна просто так взяти та знести. За відновлення цієї будівлі у майбутньому треба боротись. Статус лікарні дає більше шансів на долучення для цього іноземних фондів, як я казав раніше.
Лікарня Шиндлера Красноград
- Також в місті багато покинутих будівель, які зараз в плачевному стані, деякі з них перетворились на смітники. Чи є сенс відновлювати, чи краще розібрати на будматеріали, а на ділянці зводити нову будівлю?
- Якщо будівлі належать приватним власникам та не мають статусу пам’ятки архітектури, то, на жаль, можна констатувати, що вони майже приречені. Звичайно, в ідеальному світі треба зберігати історичні будівлі, які мають навіть не дуже велику архітектурну цінність, тому що коли таких будівель на вулиці багато - це створює “тканину” старовини у місті, воно стає більш приємним як для мешканців, так і для туристів. Але маємо те, що маємо.
Часто власники історичних будівель не розуміють їх цінності та паплюжать її, прибудовують “цар-балкони”, мансардні поверхи, старовинна будівля обростає прибудовами та сараями як обростає затонулий корабель коралами на дні, через що вже взагалі не видно його силуету. Але навіть старовинній цеглі можуть дати другий шанс.
- Знаєте успішні кейси відновлення будівель в громадах?
- Найуспішніший кейс - це відновлення з руїн прибуткового будинку на Чорноглазівській, 8 у Харкові. Від багатоповерхового будинку в стилі модерн початку ХХ ст. по суті вцілив тільки фасад, але забудовник вирішив його зберегти, хоча внутрішній об’єм будівлі буде сучасним, офісного використовування.
Прибутковий будинок на Чорноглазівській 8 у Харкові
Роботи планують завершити вже цього року. Зовнішній вигляд будівлі залишиться повністю оригінальним, навіть палітурка вікон буде історичною. Це комерційний проєкт. Таким же чином була проведена в Харкові реконструкція пам’ятки архітектури в стилі українського модерну, будинок нерухомості (БТІ) у 2020 р. Фасад був збережений, внутрішній об’єм повністю перепланований. Це вже був державний проєкт, на жаль будівля постраждала від російського ракетного удару у 2022 р.
Чи зацікавлені інвестори у відновленні будівель ?
- Чи можуть вони відновити, дати робочі місця, налагодити якесь виробництво? Може знаєте такі приклади в Україні?
- На жаль, таких прикладів я не знаю. Бюрократія та корумпованість завжди відлякувала іноземців, сподіваюсь, у майбутньому наше наближення до європейської спільноти, законодавства та процедур ЄС ці негативні фактори будуть зменшувати.
У Польщі величезна кількість палаців була відновлено, їх використовують як готелі. Палаци Слобожанщини горіли та руйнувались задовго до великої війни — нікому до них нема діла, крім купки волонтерів, яких місцева влада вважає скоріше божевільними, тому що не бачить в цих об’єктах ні комерційного, ні культурного інтересу.
- Чи є сенс створювати інтерактивну картку закинутих будівель в місті, громаді, чи районі, щоб демонструвати потенційним інвесторам? Як вона на вашу думку може виглядати? Чи робив вже хтось таке?
- Будь-яка інформаційна робота підвищує шанси на те, щоб бути поміченим. Але треба бути проактивними, стукати у двері різних фондів, організацій та орієнтуватись на позитивний досвід інших міст та регіонів, переймати його.
Не впевнений, наскільки допоможе саме інтерактивна мапа, мені здається буде ще краще зробити інформаційний ресурс у вигляді вебсайту з невеликим, але детальним переліком найцікавіших будівель, їх світлинами, обґрунтуванням їх історичної важливості та описом моделі подальшого використання цих будівель. Звичайно, ресурс має бути не тільки на українській, але й англійською мовою.
Але, інвестори інвесторами, дуже важлива інформаційна робота з місцевим населенням, воно повинно розуміти цінність історичних будівель. У Харкові існувала ініціатива “День однієї вулиці”, коли ціла вулиця перекривалась для проїзду транспорту на декілька годин, та на ній влаштовувались екскурсії, лекції, кінопокази, ярмарки, фотовиставки, все було присвячено цій вулиці.
Ініціатива “День однієї вулиці” у Харкові
Головна ціль таких закладів була в донесенні до мешканців історичної значущості та цінності будівель, в яких вони живуть.
Щоб перед тим, як викидати під час ремонту свої старовинні двері вони замислились, чи може є сенс їх відремонтувати, щоб потім ними пишатись?
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
