В Краснограді й Україні загалом нині активно проходить мобілізація. Деякі хлопці захищають українську землю від ворога на фронті уже довгий час і потребують зміни та відпочинку.
Для багатьох українців це досить гостре питання, адже хтось вже давно не бачив рідних та чекає їх додому. Ми вийшли на вулиці Краснограда та поцікавились – як мешканці ставляться до мобілізації та воєнного стану в цілому.
Як реагують містяни на мобілізацію під час воєнного стану?
Наталія Мова
дружина військового, який служить два роки
Наталія Мова
Жінка каже, що нині питання мобілізації у контексті повномасштабного вторгнення є складним та амбівалентним. Спочатку, без зваження можливих наслідків, чоловіки вирушали захищати країну та рідні міста й села. Проте, з часом, їхня втома, поранення та загибель побратимів призвели до втрати бойового потенціалу, а інші сектори суспільства стали більше завантаженими.
Майже два роки повномасштабної війни привели до того, що багато хто уникає мобілізації, бажаючи зберегти спокійне життя. Ця відмова має своє коріння в економічних, культурних та особистих обставинах, які обтяжують процес мобілізації.
«Особистий погляд на цю ситуацію також є подвійним. З одного боку, відчуття негативності спричинені відсутністю заміни для тих, хто вже на передовій, та перекладанням тягаря війни на плечі тих, хто довго перебуває в стресі. З іншого боку, розуміння необхідності зберегти життя та невпинно брати участь у мобілізації в умовах невизначеності. Однак важливо також звертати увагу на використання кадрових військових, рятувальників та поліції для максимально ефективного захисту країни, доповнюючи їхню роботу силами, які насправді підготовлені та призначені для ведення бойових дій».
Анна Сурженко
викладачка
Анна Сурженко
За словами Анни, кожна людина має власний погляд на ситуацію – хтось підтримує, коли забирають всіх та кожного, а хтось ні. Особисто ж вона вважає, не доречним мобілізувати абсолютно всіх. Воювати повинні ті, хто вміє або у кого є бажання навчитися. Без відповідних навичок, здоров’я та бажання на полі бою людина не помічник, а навпаки. Каже, з таким твердженням погоджуються її знайомі військові.
Також, на думку викладачки, багато людей забувають, що війна не лише на полі бою. Хтось має забезпечити надійний тил. І не лише важлива робота волонтерів. Різні робочі місця - це не лише податки на заробітну платню військовим. Працівники газодобувної сфери забезпечують всіх людей теплом, токарі на різних підприємствах підтримують справність різноманітної техніки, враховуючи військові потреби. Працівники пошти допомагають не лише магазинам з продажами, а й військовим з доставкою необхідних речей в усі куточки країни, водії перевозять необхідну продукцію для життя. Цей список можна продовжувати.
«Якщо забрати людей з їх робочих місць, де вони вправні робітники, та відправити на поле бою, де з них користі мало - ми програємо та втратимо силу на двох фронтах».
Валентина Татаренко
підприємиця
Валентина Титаренко
Пані Валентина, має негативну реакцію на поточну ситуацію щодо мобілізації. Вона впевнена що справді, відношення містян змінилися з часом, і це відчутно порівняно з початком війни в 2022 році. Багато людей тоді виявляли бажання служити, записувалися в ТРО та готувались йти на фронт.
Пояснює, негативне ставлення пов'язане ще й з тим, які обрані методи мобілізації. Серед них жінка називає порушення прав людей та насильство. Справедливість і законність важливі в усі часи, навіть у воєнний період.
«Професіоналізм у військових діях є ключовим, і важливо мати добре підготовлених захисників. Я впевнена, що міняти наших захисників повинні професіональні військові, здатні відповідати вимогам складної сучасної ситуації».
Тетяна
вирощує та продає сільгосппродукцію
Тетяна
«Дійсно, я відчуваю смуток та невдоволення щодо сучасного ставлення до мобілізації. Вважаю, що ті, хто вживає примусові заходи, роблять абсолютний безлад. Важливо, щоб військкомат демонстрував більш адекватний підхід, несучи відповідальність за мобілізацію».
На думку пані Тетяни, військкомат має дотримуватися стандартів та діяти як професійна установа, а не нагадувати бізнес або ФОП. Вона спостерігала, як хлопців везли насильно в військкомат, і вважає, що такий підхід не є оптимальним.
Переконання полягає в тому, що механізм мобілізації повинен бути чітким та прозорим. Тетяна уявляє - це як розсилку повісток поштою або через роботодавців, уникаючи таких ситуацій на вулицях. Тільки так можна досягти правильного та справедливого підходу.
«Я впевнена, що за умови встановлення чіткої системи та регламенту, процес видачі повісток може бути ефективним і менше конфліктним».
Катерина Калугіна
cтудентка
Катерина Калугіна
Катерина впевнена, кожен може підтримувати військо в тилу, долучатися до благодійних фондів та ініціатив, щоб забезпечити наших захисників необхідною підтримкою та ресурсами. Реагує дівчина на мобілізацію амбівалентно та відчуває велику відповідальність перед країною, як громадянка та патріот, вона готова виявити терпимість та розуміння у цей важливий момент.
За її словами, важливо для нас, громадян, активно розглядати можливості підтримки воїнів через волонтерів та участь у благодійних ініціативах. Це не лише спосіб виявити солідарність, але й можливість зробити внесок у забезпечення наших захисників необхідними ресурсами. Для неї бути корисною для Батьківщини в цей складний час являється внутрішньою потребою.
«З іншого боку, ситуація воєнного стану викликає тривогу та страх, особливо за свою сім'ю та їхню безпеку. Мої почуття наповнені занепокоєнням за долю Батьківщини, і це робить цей час надзвичайно напруженим для мене особисто. У такий період важливо об'єднати зусилля, щоб забезпечити підтримку та захист наших найближчих, а також проявляти солідарність в роботі над майбутнім нашої країни».
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
