Досвідчені люди Костянтиноградського повітового земства докладали багато зусиль для розвитку середньої освіти. Мешканці не стояли осторонь цього процесу. Окрім того, що сім’ї з міста та сіл надсилали до навчальних закладів своїх дітей, вони ще і сплачували податки у місцевий бюджет для їх утримання. Жага до знань пройшла через десятиліття бурхливої історії, і дійшла до наших днів. Сьогодні мова піде про навчальні заклади Краснограда.

Красноград.info показує, як змінилась місцевість, вигляд старовинних будівель в місті та що там нині знаходиться.

Повітова школа в Костянтинограді

У 1828 році було прийнято новий навчальний статут, що регламентував адміністративний устрій середніх і нижчих навчальних закладів. Статут зберіг триступеневу освіту: гімназії, повітові і приходські училища, школи. При цьому новий статут ліквідував можливість переходу з приходського училища до повітового училища. Приходське училище повинно було дати повну освіту нижчому стану. Перше церковно-приходське училище в Костянтинограді було відкрито у 1836 році, а за 10 років їх у повіті було вже шість.

Повітову школу побудували у 1838 році і працювала вона до 1841 року. Це був період розвитку просвітництва, коли приходські школи замінялися земськими. Деякий час в цій будівлі був інтернат. Тоді з Приволжя до України привозили багато дітей, в тому числі і в Красноград. Це було вигідно і зручно, бо Україна - родюча, зелена, яка може прогодувати навіть інші країни в важкі часи. Саме так Красноград став притулком для таких дітей, бо тут були всі умови. В той період більшу частину будівель міста віддавали під інтернати.

Потім там була 2-га школа, далі працював відділ освіти, а нині це будівля духовно просвітницького центру Свято-Благовіщенського храму.

Земська навчальна реміснича майстерня

“В 1896 году в Константинограде была учреждена в ознаменовании радостнаго события их императорских величеств Земская учебная ремесленная мастерская, положившая начало нынешнему техникуму механизации и сельского хозяйства им. Тимошенко. Она имела целью подготавливать для сельскаго хозяйства рабочих, опытных в уходе за земледельческими машинами и орудиями, в ремонте их и в изготовлении заново орудий и несложных частей названых машин, а также и других предметов сельского обихода, для производства которых требуется знание плотнично-сотярнаго и кузнечно-слесарнаго ремесла. Высочайше утверждённго 10 марта 1897 года”, - текст мовою оригіналу з “Журналы и постановления чрезвычайнаго Константиноградскаго Уезднаго Земскаго Собрания”.

Майстерня знаходилася у введенні міністерства фінансів російської імперії по Департаменту торгівлі та мануфактур і підтримувалася коштом Костянтиноградського повітового земства із щорічною допомогою від Міністерства фінансів.

Майстерня мала гуртожиток на 45 учнів. На навчання приймалися особи всіх станів та віросповідань не молодше 15 років. На подвір'ї майстерні знаходилися накриття для постановки там машин, які привозились для ремонта. У самій майстерні був установлений паровий двигун для приводу в рух станків. Майстерня обслуговувала район міста радіусом 20-25 верст навкруги міста. За три роки виконали майже 3000 замовлень.

В наступні роки на території майстерні збудували гараж, де знаходилися автомобілі Земства, придбані дизель-двигун та садиба з будівлями Олександра Фаустовича Лісовського. Зараз це ріг вулиць Харківська та Дмитра Лінського. З метою розширення подвір'я земської ремісничої майстерні в будинку М.П. Сидоренка, який по заповіту перейшов у власність земства, влаштували гуртожиток для учнів, квартиру для коменданта, пральню для учнівського одягу та білизни.

Присутні місця

В період царювання Катерини II з 1776 року в усіх губернських центрах будувалися Присутні місця - орган державного управління, які використовувались для позначення його будівлі та приміщень. Будівля Присутніх місць адміністративного центру азовської губернії міста-фортеці Бєльовська збудували на початку 1777 року за проєктом архітектора Василя Поліванова.

Головний корпус Красноградського аграрного-технічного фахового коледжу ім. Ф.Я. Тимошенка - найстаріший навчальний заклад нашого міста. Він був заснований 1 жовтня 1922 року як сільськогосподарський технікум. Його Відкрили на базі заснованої в 1896 році Костянтиноградської земської навчальної ремісничої майстерні і заснованої у 1911 році Костянтиноградської земської школи садівництва, дерево садівництва та городництва.

У 1923 році Красноградський сільськогосподарський технікум отримав, як базу, колишнє господарство общини села Мар'янівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Воно доєдналось до тих земель, які заклад вже мав від ремісничої майстерні і школи садівництва в районі села Піщанка.

Під час другої Світової війни в Краснограді, а саме в будівлі технікуму, розташовувався головний штаб німецької фашистської дивізії “Мертва голова”. Їх генерал був похований на території Центральної лікарні, а точніше – там, де нині знаходиться пункт швидкої допомоги навпроти краєзнавчого музею.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!

Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!