Всім, хто проїжджає крізь Красноград, надовго залишається у пам’яті невелике затишне місто з широкими прямими вулицями, красивими сучасними будинками і руїнами старої фортеці.
Важливу роль в житті Краснограда відіграло відкриття 1968 року поблизу міста великих запасів природного газу. Бурхливо почала розвиватися газодобувна промисловість, місто стало швидко зростати. Виросли два нові мікрорайони, магазини, їдальні, бібліотеки, ательє, майстерні, дитячі та спортивні майданчики. Іншого вигляду набрав і центр міста.
Вулиці потопають у зелені. Місто прикрасили нові сучасні будівлі - інженерний корпус виробничого об’єднання Укрбургаз, Будинок культури, Будинок побуту та інші новобудови.
Красноград.info показує, як змінилась місцевість, вигляд старовинних будівель в місті та що там нині знаходиться.
Будинок побуту в Краснограді
Понад 280 видів послуг надавав райпобуткомбінат. До послуг жителів міста були 15 торговельних організацій, великий банно-пральний комбінат, хімчистка, ательє, фотографія, салон обрядових послуг.
Комбінат побутових послуг між собою коротко красноградці називали Будинок побуту. Там завжди було людно. Якщо хочеш мати красиву сукню, чи елегантний костюм - прямуєш до працівників в ательє; відірвалась застібка на взутті, чи порвали штани - є послуги з ремонту одягу та взуття; ну а хто хотів красиву світлину - бігли в салон кольорової фотографії.
А з часом, весь перший поверх зайняли майстри перукарі. Красноград знав і легко впізнавав на вулиці всіх працівниць перукарні - майже кожна з них робила собі високу, начесану шевелюру, зібрану на потилиці в "равлика", або "хімію". Красноградський район обслуговувався тільки там, бо це було престижно.
Пожежна станція в Краснограді
Красноградська пожежна команда була сформована після революції в 1917 році на базі попередньої пожежної команди, що знаходилася у веденні Костянтиноградської міської управи.
Команда складалася з одного підрозділу, чисельністю 18 бійців та начальницького складу з озброєнням: в один трубобочечний кінний хід і три бочки.
На початку 1934 року пожежна команда перейшла в систему органів НКВД. Згідно з рішенням Харківської обласної ради Депутатів трудящих 1938 році було збудовано нове цегляне пожежне депо на три виїзди у центрі міста, де зараз пожежка і знаходиться. На озброєння команди поступив автонасос ПМГ-1, а на початку 1941 року - цистерна на шасі ГАЗ-АА місткістю 1,5 т. В тому ж році у зв'язку з загрозою захоплення військами фашистської Німеччини міста, пожежну команду евакуювали.
Вже після визволення Краснограда від фашистів у 1943 році команду створили знову зі штатною чисельністю 44 особи. Сформували її переважно з жінок при старому депо, яке було зруйноване майже на 40%.
Школа №1 в Краснограді
З 20 вересня 1941 по 19 вересня 1943 року під час тимчасової окупації Краснограда фашистською Німеччиною у будинку школи працював німецький шпиталь.
Під час війни в Красноградському районі діяло комсомольско-молодіжне підпілля. Його очолював дев`ятикласник СШ №2 Анатолій Бондар. До складу підпілля входили учні школи:
- Галина Філонова,
- Володимир Губенко,
- Володимир Пустовойт.
Підпільники складали та розповсюджували листівки, рятували молодь від примусових робіт в Німеччині, надавали допомогу пораненим воїнам, збирали та передавали командуванню розвідувальну інформацію.
Після звільнення міста у вересні 1943 року школа відновила свою роботу. Оскільки в роки Другої світової війни будинок школи був зруйнований вщент, місцеві органи влади вирішили змінити нумерацію шкіл. Так середня школа №2 перетворилася у середню школу № 1.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
