“По народному так вже склалось, що церкви – то і є храм. Але церква має більш поширене значення такі як Вселенська, Православна, Константинопольська, Українська, Сербська, Польська, Київська, Ієрусалимська – та це все Храм Божий”, - каже протоієрей Миколай, настоятель Свято-Благовіщенського храму. Він вже понад 20 років служить в Краснограді та будував нинішній храм.
Красноград.info поговорив із отцем Миколаєм та з'ясував, як зараз живе храм, кому та як допомагає та до якої церкви належить, адже навкруг цього зараз крутиться багато розмов.
Будівництво Свято-Благовіщенського храму в Краснограді
Історія Свято-Благовіщенського храму в Краснограді почалась давно. В музеї зберігається фотокартка початку 20 століття, де зображена невелика кам'яна церква, яка і була попередницею нинішньої будівлі. Річ в тому, що тоді в 20-х роках радянська влада перетворила всю церкву в ідеологічного ворога та закривала і руйнувала храми. В той час разом із Благовіщенським храмом знищили ще й Соборну Різдво-Богородичну та цвинтарну Миколаївську церкви.
Далі ситуація з церковним життям в Краснограді мала поперемінний успіх - то богослужіння відновлювались у різних будівлях міста, то їх знову забороняли.
Будівництво сучасної будівлі Свято-Благовіщенського храму почалось у 1991 році під керівництвом протоієрея Миколая. В Красноград він прийшов ще геть молодим священником. В 90-х роках вже почав планувати місце під новий храм, бо люди його потребували. Але в той час влада боялася такого будівництва – відмовляли декілька разів. Згодом міська сесія прийняла рішення про виділення землі під нове будівництво.
“Будівельні матеріали важко було дістати. Всі допомагали, як могли. І знаєте, що дивно було: люди, які були далекі від церкви, йшли та допомагати розвантажити машину з цеглою і піском, там де не вистачало можливостей крана, чи іншої техніки, люди робили все своїми руками. Вони вставали в шеренгу і передавали матеріали на верх”, - згадує він.
Будівництво Свято-Благовіщенського храму в КрасноградіФото: hram-krasnograd.org.ua
Протоієрей Миколай розповів, що знайомство з вірою та служінням Богу було закладено з дитинства.
"Бувши зовсім маленьким чотирирічним хлопчиком я відчув нас собі що Бог є, Він чує молитви людей і допомагає", - зазначив він.
Батько отця Миколая теж священнослужитель. Перші кроки священницького служіння батька Дмитра були в Сибірі.
“Україна тільки відірвалась від радянщини і не було практично нічого, Більшість храмів було зруйновано. В місті не залишилось жодного храму. Богослужіння проводились в убогій будівлі по вул. Чапаева. Разом з громадою ми почали будівництво нового храму. Так і було закладено перший фундамент нашого Храму”, - пояснив протоієрей.
Як зараз “живе” храм?
Основна мета життя кожного храму допомогти людині знайти дорогу до Бога, навчити жити так, як вчив Господь наш Ісус Христос. В храмах проводяться богослужіння, звершуються Таїнства Хрещення, Сповіді, Вінчання та інші.
"В храмі кожного дня підносяться молитви до Бога за живих і мертвих. В храмі звучать молитви матерів за воїнів, за тих хто в біді, хворобі", - зазначив отець Миколай.
Громада Свято-Благовіщенського храму намагається приймати участь і в повсякденному житті людей.
“Оскільки Красноград об’єднує декілька районів, то в наш Красноградський округ входить 15 храмів, з урахуванням Зачепилівського та Красноградського районів, які опікуються духовно і молитовно. Допомагаємо і військовим продуктами харчування, одягом, взуттям. Переселенцям роздаємо гуманітарну допомогу. Де тільки попадається можливість, домовляємося про гуманітарну допомогу для різних верств населення”, - зазначив священнослужитель.
З початку війни, коли до міста стали прибувати біженці, храм надав житло і забезпечив харчуванням 18 жителів-біженців з різних регіонів Харківщини. При храмі живуть і сьогодні люди які втратили житло. Кожного дня видаються благодійні обіди для тих, хто залишився без даху над головою, та нужденним. Час від часу роздається гуманітарна допомога - приходять до храму в основному люди або зовсім не забезпечені або малозабезпечені. Частіше всього це люди, які залишилися самі - без чоловіка, дружини, чи без дітей. При храмі діє Недільна школа, Молодіжній центр.
“Сьогодні такий час, коли допомагаємо не тільки ми, але й місто та район долучаються до таких акцій. І бачите як, Храми сьогодні рівносторонні. Хтось іде щоби похрестити дитину, хтось іде вінчатися, до речі ми вже повінчали дві пари військових людей, і це прекрасно, тому що далі їх життя продовжується на передовій, і Бог знає, як вирішиться їх доля, але вони вирішили що треба свій союз перед богом посвятити. На жаль і приходиться хоронити воєнних, і ми прикладаємо максимум зусиль, щоби провести солдата достойно, бо це горе як для матері, так і для дружити та дітей”, - додав він.
Яка церква у Свято-Благовіщенському храмі?
Багатьох людей сьогодні хвилює до якого патріархату належить Свято-Благовіщенський храм. Хтось навмисно приписує приставку МП. Та насправді ще з 1990-х років, коли Українська Православна Церква отримала з рук патріарха Олексія II грамоту, в якій зазначено, що від нині Українська Православна Церква є самостійною в управлінні, із своїм Предстоятелем, Митрополитом Київським і Всієї України, із Священним Синодом і незалежною в фінансових питаннях. Все майно яке колись належало Руській Православній Церкві на Україні, передано Українській Православній Церкві.
“Минулого року пройшов собор, який підтвердив ці повноваження УПЦ. Ми – Українська Православна Церква”, - звернув увагу священнослужитель.
Свято-Благовіщенський храм в Краснограді Фото: hram-krasnograd.org.ua
"Українська Православна Церква створена не сьогодні, не 5 років назад, не в росії, не в СССР.
Українська Православна церква веде свій початок від князя Володимира який христив Київську Русь. Ця церква пройшла величезні випробування часом, в цій церкві хрестились наші прадіди, в цій церкві хрестились ми з вами. Ця церква перетерпіла великі гоніння в часи атеїзму, коли пролетарії будували новий світ, віднімали, руйнували храми, катували священників, простих людей, заставляли зректись віри.
Нам не має чим соромитись. Нам говорять, що потрібно кудись переходити в іншу церкву. Навіщо. На Україні є Українська Православна Церква. Хтось хоче її зруйнувати придумуючи різні небилиці. Я вважаю що сьогодні коли йде війна, не потрібно розділяти суспільство, а бути всім єдиними. Допомагати один одному, не злословити, а молитись За Україну, молитись за наших воїнів, робити все можливе для перемоги на землі", - пояснив протоієрей.
Звернення до вірян протоієрея Свято-Благовіщенського Храму отця Миколая
Отець МиколайФото: hram-krasnograd.org.ua
“Дорогі браття і сестри. Настало велике свято Воскресіння Христового. Для всіх християн всього світу – це найбільше свято. Бо воно на пряму пов’язане з кожною людиною, ібо Господь прийшов на цей світ спасти людей грішних. І він каже – я візьму твої гріхи, щоб ти мав життя і змінився і покаявся. Є шанс через воскресіння Христове стати оновленими і цей шанс нам дається кожен рік. Бо всякий віруючий в Христа не загине – а буде мати життя вічне. Це свято єднання з Богом. Свято Перемоги над гріхом. В нашому серці звучить молитва з вірою в перемогу над жахливою бідою, яка насунулась над нашою матінкою землею. Де гинуть невинні люди і наші солдати. Молімось! Молімось!
Пасха Христова то велика надія що Бог з нами! І кожен може прийти під його руку благословенну! Проси милість у Господа! І моли о прощенні гріха свого не через свічку – а через серце! Ми любимо тебе Господи! Ми вірні тобі Господи! Не остав нас Господи! Неси нам і мир і світло Господи! В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!”
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!
