“Добре, що в Краснограді люди не знають жахіть війни, але дуже прикро, що забувають про активні бойові дії неподалік від нас і про щоденні смерті захисників”, – говорить Дар'я Волобуєва, керівниця громадської організації “Волонтерська Ліга”. Свого часу дівчина була активною членкинею молодіжної ради при міськраді, потім створила волонтерську організацію, яка допомагає військовим та переселенцям. Навкруг неї згуртувались сотні волонтерів. Вони щодня виконують свою роботу, щоб наблизити Перемогу.

Дар'я розповіла Красноград.info, як за понад рік повномасштабної війни змінились можливості волонтерів “закривати” збори, чому дитячі малюнки так цінуються військовими на фронті та скільки допомоги з лютого 2022-го “Волонтерській лізі” вдалось зібрати.

“Волонтерська Ліга” пройшла через молодіжну раду та “Лапки, носики, хвости”

Ідея громадської організації виникла в 2017 році. Три роки волонтери працювали неофіційно. В цей час займались збором коштів для онкохворих дітей Красноградщини.

У 2020-му звернень стало менше, тому вирішили переформатувати роботу та допомагати безпритульним тваринам. Тоді з'явилась гілка організації “Лапки, носики, хвости”. Тварин-безхатьків лікували, стерилізували, кастрували і після цього прилаштовували до родин. Всього таким чином знайшли домівку для понад 200 чотирилапих. Весь цей час учасники організації проходили різні тренінги, курси, вчились виписувати гранти.

“Свого часу я була членкинею молодіжної ради при міській раді, де існував і волонтерський сектор. Рада розпалась, а от волонтерський сектор лишився. От я і вирішила, що ми будемо називатись не волонтерський сектор молодіжної ради, а “Волонтерська Ліга”. Таким чином ще й сепарувались від влади міста. Коли реєстрували нашу організацію, то назва саме “Волонтерська Ліга” виявилась вільною, тому так і назвались”, – розповіла Дар'я Волобуєва.

Волонтерська лігаВолонтерська ЛігаАвтор: з архіву героїні матеріалу

З самого початку роботи організації в ній існувало основне ядро волонтерів, навкруг якого збирались помічники. Але в різний час воно було різним – зборами для онкохворих діток займалась команда молодих хлопців і дівчат, тваринам допомагали жінки.

“Якщо я не помиляюсь, наразі реєстр волонтерів волонтерської Ліги перевищує цифру 430 людей”, – зазначає вона.

Переломний момент – 24 лютого

24 лютого 2022-го для Дар'ї, як і мільйонів українців стало шоком. Проте дівчина швидко себе опанувала і вже ввечері почала активно працювати. Розповідає, що за кілька днів до повномасштабного вторгнення міська влада оприлюднила список бомбосховищ в Краснограді і в перший же вечір вторгнення вона пішла їх перевіряти. Виявилось, що вони в неналежному стані, тому в соцмережах розповідала людям, куди можна йти, а куди – не варто.

Вже 25 лютого волонтерка виставила в мережі перші збори, а 26-го – “закипіла” робота “Ліги”. Штаб організували в бібліотеці, де виставили стенд із переліком необхідних для військових речей. І люди зносили все потрібне.

Йшли до волонтерів і заради того, щоб відволіктись від тривожних думок та страху. Люди хотіли допомагати і чимось зайняти руки, тому швидко організувалось кілька напрямків – хтось фасував допомогу, хтось шив, хтось розбирав принесені речі, хтось сітки в'язав. На початку помічниками були саме місцеві мешканці, а на сьогодні 80% волонтерів “Ліги” – переселенці.

Дар'я каже, що саме в той момент мало хто думав про ВПО. Всі сили були направлені на допомогу захисникам на фронті та місцевій теробороні. Вже потім стало зрозумілим, що потрібно їхати та вивозити людей із “гарячих” точок, тому зайнялись ще й евакуацією.

Робота у "Волонтерській лізі"

Військовим допомагають всім без виключення

Волонтери не опікуються виключно одними і тими ж військовими чи бригадами. Допомагають всім, хто звертається. Найчастіше просять про це родичі захисників. Вже тоді Дар'я зв'язується безпосередньо із військовим та уточнює, що йому конкретно потрібно для розуміння, чи може “Ліга” це дати.

“Ми не допомагаємо одним і тим самим, у нас немає такого. Є військові, які звертаються одноразово: нам потрібно те, те і те терміново. Ми зібрали, відправили. Підтримуємо з ними зв’язок, але більше вони нічого не потребують, або ж їм необхідно те, чого в нас немає. Є звісно бригади в базі на Бахмутському напрямку, яким ми допомагаємо постійно. Також із запитами звертались новоукомплектовані бригади, які планують йти на Крим. Тобто є дуже багато і старих бригад, яким ми допомагаємо і нових”.

волонтери і військові Дар'я Волобуєва з військовимиАвтор: з архіву героїні матеріалу

На сьогодні волонтери найчастіше бувають на Бахмутському напрямку. Їздять в той район періодично з грудня минулого року.

“У нас зараз стабільно раз на тиждень є сталі поїздки. Буває на тиждень є і дві, і три. Але потім можемо і два тижні не їздити. Добре, що є пошта. Можна багато і швидко відправити необхідні захисникам речі”.

Там же на Бахмутському напрямку волонтери не раз потрапляли в небезпечні ситуації. Одна з них була якраз перед новим 2023 роком – 29 грудня.

“Ми не їдемо самі в Бахмут. Нас зустрічають і проводять військові до місця перевантаження машин. 29 грудня ми їздили білим бусиком, а він же як мішень, ще й якщо стоїть на одному місці. Зустрілись із бійцем на неробочій АЗС. Він розповів нам, що буквально півтори години назад був артобстріл і поки не зрозуміло – чиста дорога, чи потрібно чекати, щоб проїхати. І от я розповідаю, як в Красноград прилетіли ракети, а мій будинок знаходиться буквально за 200 метрів від церкви. В цей момент в покинуту будівлю прилітає ракета, летять уламки, а ми навіть не здригнулись від цього, а спокійно зайшли за машину.

Вже в самому Бахмуті ми відчували на собі, що таке відльоти. Опинились неподалік “Града”, з якого вилітали “карандаші”. Розумію, що треба швидше перевантажувати машину, бо скоро будуть прильоти сюди ж. Коли ми поїхали, якраз в тому місці був сильний ракетний обстріл. І от в такі моменти розумієш, що живеш в паралельній реальності. Добре, що в Краснограді люди не знають цих жахіть, але дуже прикро, що забувають про активні бойові дії неподалік від нас і про щоденні смерті захисників”.

волонтер і військовий _1Дар'я Волобуєва і військовийАвтор: з архіву героїні матеріалу

Проте там, на фронті, під обстрілами військові дуже цінують речі, які їм нагадують про мирне життя. Дар'я розповідає, як захисники люблять, коли їм привозять дитячі малюнки. Кожен боєць хоче взяти собі такий. Вони складають аркушики вчетверо та ховають в плитоноски. Називають їх оберегами та дуже вірять в захист. “Волонтерська Ліга” свого часу робила маленьких янголяток для військових і потім в поїздках зустрічали захисників, які ні на мить не прощались із ними.

“Ми вели проект “Освіта в надзвичайних ситуаціях”. У нас там були дітки від 3 до 8 років і до Дня захисника вони робили поробки. Один хлопчик зробив такий маленьким малюнок, як листівку. Написав на ньому – то, моєму тату прізвище, ім’я. Ми передавали їх в якусь бригаду. Вже потім з'ясувалось, що наша посилка потрапила в той підрозділ, де був саме цей військовий – тато хлопчика, який малював листівку. Вона потрапила до свого адресата, хоча ми спеціально нічого для цього не робили. Через деякий час родина зустрілась на нейтральній території. А історію цю мені розповіла дружина захисника”.

Допомога військовим

У людей закінчились гроші для донатів на війну

Керівниця “Волонтерської Ліги” розповідає, що минулого року “закривати” збори на ті чи інші потреби захисників було в мільйон разів простіше. Вона пов'язує це з активною фазою війни, коли всі хотіли по максимуму допомагати військовим. Тоді ж у людей ще були гроші, щоб донатити на армію. Зараз же дуже багато волонтерських організацій припинили роботу саме через те, що немає можливості забезпечувати потреби військових, вони не змогли без фінансування охоплювати необхідне.

“Насправді прикро, що пройшов рік з початку відкритої війни і зараз організації “вивозять” тільки на грантових заявках на фінансуванні від міжнародних донорів, але при цьому маючи чітку звітність перед податковою України. Ми, наприклад, не могли чотири місяці “закрити” збір на автівку, яка коштує 150 000 гривень. Це при тому, що ще паралельно потрібно збирати на коптери, маскувальні сітки і багато іншого. Хлопцям була дуже потрібна ця машина, тому я домовилась через знайому і забрала її в борг, тепер помаленьку його віддаю”.

Дар'я порівняла, якщо в березні-квітні 2022-го волонтери закривали близько п'яти масштабних заявок та до 200 маленьких, то цьогоріч ця цифра знизилась до 54.

Проте все ж керівниця “Ліги” рада тому, що за час повномасштабної війни їм вдалось зібрати понад 1 500 000 гривень і таким чином врятувати не одне життя захисника. Тільки автомобілів для ЗСУ волонтери змогли купити чотири, а все інше складно і порахувати. Але звітність ведуть чітку та повністю оформлюють кожну машину з допомогою, яка до них приїхала, а це вже понад 200 тонн.

Машина для військових Машина для військових Фото: Волонтерська Ліга

Серед українців ходить жарт, що нині волонтер може дістати з-під землі для військового будь-якого динозавра. Сміючись Дар'я говорить, що її такий динозавр – це п'ятитонна вантажна машина заправлена дизелем та з впевненим водієм за кермом.

“Приїхав гуманітарний вантаж із Польщі. Час – після обіду. Подзвонили, що треба терміново його забрати, машина нікого не чекатиме. Це допомога для військових, тому вона була критично важливою.

Тоді треба була п'ятитонна машина. Цю заправлену дизелем автівку потрібно знайти в кінці робочого дня, щоб вона вже на наступний ранок знаходилась у місці призначення та перевантажувалась. Приїхала допомога для військових, тому знайти вантажівку було критично важливо. Я знала у кого може бути така машина, тому просто сіла і по черзі в телефонній книзі обдзвонювала знайомих. Паралельно шукали дизель для заправки. А це будній день був, всі люди на роботі, ніхто відпроситись не може.

Нам поталанило – машину дали і було що в неї залити. За кермо посадила свого водія Степана, який на той момент навіть не розумів, куди саме їхати потрібно. Певний час ловила себе на думці, що вийду заміж тільки за людину, у якої є п'ятитонна машина та кілька тонн дизеля в запасі”.

Красноградщина прийняла багато переселенців

За оцінками “Волонтерської Ліги”, найбільший потік переселенців в Красноград спостерігався торік з березня по середину літа. Далі трохи він притих. За період повномасштабної війни станом на 1 лютого 2023-го волонтери обробили запити від 19 146 родин, а це 38 500 людей. Отримували звернення про потреби в продуктах харчування, медикаментах, побутових речах.

Також і селили людей. Цим займалась Ольга Пащенко. Дар'я каже, що під керівництвом волонтерки вдалось розселити до 10 000 родин.

“Була у нас одна родина, з Малої Рогані здається. Там мама та жінка і у них було 60 котів, 3 папуги та 2 собаки. Ми знайшли старий будинок заселили їх, забезпечили усім необхідним. А ще Ольга Пащенко знайшла дім для шести коней”.

допомога переселенцям Допомога від "Волонтерської Ліги"Автор: з особистого архіву героїні

У вересні 2022-го спостерігався пік саме звернень переселенців. Тоді “Волонтерська Ліга” активно займалась реєстрацією переселенців. За день могли опрацювати до 250 родин, з якими потрібно було поговорити, зареєструвати, сфотографувати, дізнатись про потреби. У 2023-му продовжують допомагати ВПО. Зараз найчастіше в Красноград їдуть з Донеччини та деокупованих територій.

Для допомоги переселенцям “Ліга” залучає грантові кошти. На початку минулого літа їм узгодили заявку на 15 000 доларів від благодійного фонду “Разом”. За ці гроші закупили та сформували продуктові набори і протягом трьох місяців їх видавали. Далі була співпраця із World Central Kitchen, яка надавала вже готові продуктові набори.

Дар'я зараз вже і не може пригадати перші чотири місяці повномасштабної війни – спала мало, роботи було багато, додому потрапляла пізно. Її головний мотиватор – команда, яка працює на благо перемоги не покладаючи рук. А ще – українські захисники, котрі роблять все можливе, аби швидше наступив мир.

волонтеркаДар'я ВолобуєваФото: з особистого архіву героїні

“Я розумію наскільки важлива наша допомога. Ми тут не відчуваємо війни. Тому потрібно робити все можливе, щоб вона скоріше закінчилась. Мене мотивують зараз історії людей, які не виїжджали з Донецької області, провели весь цей час у Харкові. Я на них дивлюся і розумію, що потрібно працювати, щось робити. Розумію, що дійсно допомагаю, бо в мене навіть не вистачає часу робити звіти про наші поїздки.

День Перемоги я хочу зустріти зі своїми людьми. Хочу зібрати всіх волонтерів, які працювали в нашій організації, та відсвяткувати. А потім після короткого відпочинку наступить ще один колосальний етап роботи – реабілітація військових та тих, хто постраждав від війни, відбудова країни. І це все буде в рази складніше зробити ніж зараз”.

Допомога від "Волонтерської Ліги"

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!

Там ми розказуємо про все, чим живуть Красноград та Сахновщина!